Красне (станція)

Кра́сне — вузлова проміжна залізнична станція Львівської дирекції Львівської залізниці на перетині двох електрифікованих ліній Львів — Тернопіль та Красне — Здолбунів між станціями Задвір'я (13 км), Золочів (26 км) та Ожидів-Олесько (16 км). Розташована в однойменному селищі Золочівського району Львівської області.

Станція Красне Львів — Тернопіль Красне — Здолбунів Львівська залізниця Львівська дирекція с-ще Красне
Вокзал станції Красне Вокзал станції Красне
49°54′45″ пн. ш. 24°37′31″ сх. д.
Рік відкриття	1869 (156 років)
Тип	вузлова
Колій	9
Платформ	2
Тип платформ(и)	бічна та острівна
Форма платформи	прямі
Відстань до Києва, км	563
Відстань до Львова, км	51
Відстань до Тернополя, км	90
Код станції	379809 ?
Код «Експрес-3»	2218025 ?
Послуги
Супутні послуги
Красне

п о р Дільниця Львів — Красне

Легенда  Здолбунів   Тернопіль  1430,1 Красне Т 1806 р. Гологірка 1436 Куткір р. Полтва 1440 Полтва 1443,5 Задвір'я Т 1425 1451 Полоничі Золочівський район Львівський район 1454 Залуги 1457,2 Борщовичі р. Полтва 1459,5 1460 км М06 1467,2 Підбірці  Дубляни-Львівські  Львівський район Львів вул. Богданівська  Сапіжанка  1474 Підзамче вул. Замарстинівська пр-т Чорновола вул. Джерельна вул. Липинського вул. Винниця 1478,2 1479 км  Рава-Руська   Рясна II   Перемишль   Стрий – Ходорів  1481 Львів

п о р Дільниця Здолбунів — Красне

Легенда  Рівне  143,8 Здолбунів  Шепетівка  142 Мартинівка Н25 134,6 Глинськ 131,3 Ульбарів 128 Квітневе 123,8 Озеряни Мізоч р. Стубла 117,8 Заруддя 116,3 Мокрів Т 1801 110 Мирогоща 101,5 Дубно М19 р. Іква 95,5 0 Кам'яниця-Волинська   М19  15 Смига Рівненська область Тернопільська область М19 33 Кременець 92,6 Підлужжя 88,8 Птича Т 1821 84,2 Верба 80,2 Турки 74,5 Рудня-Почаївська р. Пляшівка 67,7 Гаї Ситенські 63,8 Михайлівка 57,5 58 км 52,7 Радивилів р. Слонівка Рівненська область Львівська область М06 42,3 Броди 36,6 Пониковиця р. Стир 29,5 Заболотці 22,4 Кути 16,2 Ожидів-Олесько М06 10,3 Закомар'я 5,7 Петричі р. Західний Буг 4 Утишків  Тернопіль  0 Красне  Львів

п о р Дільниця Тернопіль — Красне

Легенда  Львів  1430,1 Красне  Здолбунів  1418,5 Скваржава 1414 Княже 1409 Ясенівці 1404,6 Золочів 1397 Зарваниця 1389 Плугів Львівська область Тернопільська область 1386 Метенів 1382,7 Зборів 1379,7 Тустоголови р. Східна Стрипа 1375,4 Ярчівці р. Восушка 1365,9 Озерна 1359,1 Цебрів 1353,7 Курівці-Тернопільські 1349,5 Глибочок-Великий р. Нестерівка Р41 р. Серет 1344,6 Біла 1343,1 Тернопіль-Вантажний  Шепетівка  вул. За Рудкою вул. Збаразька 1340,6 Тернопіль просп. Бандери  Ходорів   Чортків   Гречани

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Красне.

Історія

У 1867 році розпочалося будівництво Галицької залізниці імені Карла Людвіга. Спочатку прокладалася залізнична лінія Львів — Красне — Броди, а через два роки — відгалуження лінії через станції Золочів і Тернопіль на Підволочиськ. Таким чином із 1871 року маловідоме Красне набуло статусу залізничного вузла. На станції було зведено паровозне депо, двоповерхові будинки, вокзал, поворотне коло, водокачка з водонапірною баштою.

У 1876 році до Красного з Буська державним коштом було прокладено першу в Бузеччині кам'яну дорогу. Завдяки залізниці Красне одержало надійне транспортне сполучення з багатьма містами не лише Галичини, а й всієї Австро-Угорщини, у складі якої в цей час й перебувало.

У зв'язку з відкриттям станції починає розбудовуватися село, зростає кількість населення. Крім українців в селі оселяються поляки, які обслуговували залізницю, і декілька єврейських сімей, які займалися торгівлею і виробництвом мила.

У 1912 році у Красному було збудовано існуючий і понині міст над залізницею. До залізничної колії з боку Грабової попри Буський бровар (пивзавод) була прокладена вузькоколійка, яка використовувалася для доставки до залізниці не лише пива, але й пиломатеріалів із Грабівського тартака (пилорами), а також призначеної на продаж різної сільськогосподарської продукції з буського фільварку графа Бадені.

У воєнні періоди залізнична станція Красное була театром бойових дій усієї Бузеччини.

Після Першої світової війни (1914—1918) командою помічника Петра Франка — Степаном Слєзняком було відновлено вузькоколійку з Буська, зруйновану під час війни. Два вагончики швидко котилися нею, щоправда інколи сходили з рейок, але їх легко встановлювали на місце, й вони далі продовжували перевозити вантажі.

У 1943 році німці ешелоном на Батьківщину перевозили маховик великого діаметра. Поїзд зруйнував міст майже наполовину його ширини у західному напрямку. Щоб уникнути подібних ситуацій, міст підняли вище на 40 см (ремонтні роботи тривали досить тривалий час). По закінченні Другої світової війни залізничний вузол продовжував відігравати значну роль у житті селища, на якому працювало понад 700 залізничників.

З 1960-х років станція зазнала реконструкції: побудовано парки прийому/відправлення поїздів (здолбунівський, тернопільський), службові приміщення; здійснено електричну централізацію стрілок; електрифіковано стрілкові пости, а також лінію Львів — Красне — Здолбунів (коли електрифікували станцію, міст підняли на висоту 6 м від колії). Крім того значно розширено вантажообіг станції. Щоденно від станції відїжджало з вантажами по 70–90 автомашин — це свідчило про розвиток економіки Красного й навколишніх сіл. На станцію для колгоспів прибували техніка, мінеральні добрива, будівельні матеріали, для торговельних організацій — різноманітні промислові та продуктові товари.

12 березня 1990 року на 41-му кілометрі станції Красне трапилася залізнична аварія — зіткнення платформ із тепловозом, яким керувала локомотивна бригада депо «Львів-Схід» під керівництвом І. М. Черевка. В результаті інциденту загинув складач поїздів Л. О. Максименко^[1].

30 липня 1998 року завершений капітальний ремонт станції: оновлено кімнати, зал чекання, усі адміністративні приміщення, фасад, доріжки, перони, кімнату матері й дитини, поставлено нову металеву огорожу, а також електрифіковано Тернопільський напрямок.

Пасажирське сполучення

На станції зупиняються поїзди далекого та приміського сполучення у Здолбунівському, Львівському та Тернопільському напрямках^[2].