Ковельська залізниця
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Ко́вельська залізни́ця — історична залізниця, що діяла в українських губерніях імперії, Польщі, згодом в УРСР аж до 1953 року, коли була реорганізована.
![]() | |
Тип | залізнична компанія |
---|---|
Статус | історична, увійшла до складу Південно-Західних, згодом знов існує окремо, нарешті увійшла до Львівської залізниці |
Засновано | 1939 |
Закриття (ліквідація) | 1953 |
Штаб-квартира | Ковель |
Роки функціонування | 1873 — 1953 |
Країна | Російська імперія (Українські губернії), Польща, УНР, Українська РСР. |
Ширина колії | 1520 мм |
Власник(и) | Міністерство шляхів сполучення СРСР[d] |
Історія
Узагальнити
Перспектива
Будівництво дороги було розпочато у 1870-х роках. 1873 року збудована лінія Здолбунів — Рівне — Ковель — Брест — Білосток, а 1874 — лінія Здолбунів — Радивилів — Красне. У 1877 році завершене будівництво лінії Варшава — Люблін — Ковель, у 1885 збудована лінія Лунинець — Сарни — Рівне (з'єднала з залізницями Лунинець — Вільно і Лунинець — Пінськ).
Наприкінці XIX століття розпочинається складний процес одержавлення залізниці. Граф Вітте Сергій Юлійович з успіхом проводить цю операцію — 1 січня 1895 року магістралі стали власністю держави. Південно-Західні залізниці розробляють новий проєкт траси Київ — Сарни — Ковель через Волинське Полісся. 9 квітня 1899 року кабмін імперії ухвалив рішення про будівництво, і фінансує проєкт залізниці. Вже в листопаді від Києва, Ковеля, Сарн і Грибина (у міжріччі Горині) проведено вирубку лісу та розпочато будівництво. Хоча на шпали використовувався місцевий ліс, вартість дороги була досить дорогою — по 62975 рублів за версту. Для порівняння 1 км ділянки Ківерці — Луцьк коштував всього 13000 рублів.
10 березня 1902 року, незважаючи на труднощі будівництва, рух поїздів з Ковеля до Києва був відкритий. Лінія Остки — Сарни — Ковель перетнула лінію Рівне — Лунинець на станції Сарни.
У 1926—1928 роках лінія Ківерці — Луцьк подовжена до Стоянова.
1953 року — Міністерство шляхів сполучення провело укрупнення залізниць. Ковельська залізниця, що складалася з Ковельського, Сарненського та Здолбунівського відділків, увійшла до складу Львівської залізниці згідно з постановою Ради Міністрів СРСР від 14 травня 1953 року № 1263, та наказом Міністерства шляхів сполучення СРСР від 15 травня 1953 року No 80/Ц[1].
Керівники
- Петров Микола Іванович (1939—1941, 1944—1953)
Галерея
- Залізничний вокзал Ковель в період Першої світової війни.
- Вулиця Вокзальна, прибл. 1918 р.
- Ковель. Вокзал зі сторони колій.
- будівництво вокзалу
- Ковель. Вокзал залізничний
- Вокзал Ковеля в 1914 році
- марш польської артилерії біля залізничного вокзалу Ковеля 1915
- Kaiser Karl I. in Kowel, 1917
Див. також
Примітки
Джерела
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.