Цибульківка
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Цибу́льківка (до 1946 року — Закрівці) — село в Україні, в Могилівській сільській громаді Дніпровського району Дніпропетровської області. Розташоване за 13 км на південний схід від колишнього районного центру і за 55 км від залізничної станції Кобеляки[2]. Площа — 0,86 км², домогосподарств — 142, населення — 391 особа[3].
село Цибульківка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Дніпропетровська область |
Район | Дніпровський район |
Громада | Могилівська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA12020110110015342 |
Облікова картка | Цибульківка |
Основні дані | |
Засноване | 1831 |
Населення | 391 особа |
Площа | 0,86 км² |
Густота населення | 454,65 осіб/км² |
Поштовий індекс | 51032 |
Телефонний код | +380 5690 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°51′10″ пн. ш. 34°24′44″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
63 м[1] |
Відстань до районного центру |
13 км |
Найближча залізнична станція | Кобеляки |
Відстань до залізничної станції |
55 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | с. Цибульківка, вул. Шкільна, 5 |
Сільський голова | Новицький Сергій Васильович |
Карта | |
Мапа | |
Село Цибульківка знаходиться на відстані 0,5 км від сіл Плавещина, Новоселівка і Салівка. Навколо села багато заболочених озер.
Поблизу села виявлено поселення епохи неоліту (IV тисячоліття до н. е.) і бронзи (II тисячоліття до н. е.)[2].
Біля села, у межах старостинського округу, 12 курганів.
Село Закрівці засноване в 1831 році.
На фронтах німецько-радянської війни билося 649 місцевих жителів, загинуло 387, бойовими нагородами нагороджено 262 людини. У селі встановлені пам'ятники односельцям, полеглим у роки громадянської та німецько-радянської воєн, та воїнам-визволителям[2].
У післявоєнний період в селі знаходилася центральна садиба колгоспу імені Щорса, за яким було закріплено 4 091 га сільськогосподарських угідь, в тому числі 2 653 га орної землі. Основним напрямком господарства було виробництво вовни. Для ремонту сільськогосподарської техніки було відкрито дві спеціалізовані майстерні. З допоміжних підприємств працювали два млини, олійниці. За досягнуті успіхи в розвитку сільського господарства свинарка Н. Я. Продан відзначена званням Героя Соціалістичної Праці, багато передовиків колгоспного виробництва нагороджені орденами та медалями, з них пташниця О. І. Шумейко — двома орденами Леніна. У селі діяла восьмирічна школа, медпункт з неврологічним відділенням Рудковської дільничної лікарні на 30 ліжок, дитячі ясла на 50 місць, будинок культури на 300 місць, бібліотека з книжковим фондом близько 22 тисячі примірників, пошта, швейна майстерня, чотири магазини[2].
Пам’ятний знак П. Усенко.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 97,6 % |
російська | 1,6 % |
інші/не визначилися | 0,8 % |
В селищі діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів акредитації, фельдшерсько-акушерський пункт, будинок культури, сільська бібліотека[3].
В селі народився Кривоніс Федір Андрійович (1918—1981) — повний кавалер ордена Слави.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.