Проте у 17 столітті Ценські герба Помян, належачи до середньозаможної шляхти, обіймали земельні посади та брали активну участь у політичному житті на батьківщині роду— у Великопольщі. Ян Ценський, королівський ротмістр з Серадзького воєводства, підписав елекцію 1648 року (тобто обрання королем Яна Казимира Вази).
Станіслав— стольник брацлавський (1712, після смерті батька), полковник, дружина Анна з Черних[8]
Войцех, син Констанції з Рущиців, 1735-го ротмістр легкої корогви у полку великого коронного гетьмана, жидачівський мечник 1761, дружина Францішка Глуховська (Głuchowska)
Маврицій Юзеф— хорунжий коронного війська, дідич Чернелиці, Вікна та інших, 1783 року вилегітимізувався зі шляхетства у Львівському гродському суді; дружина Теофіля Бахміньська
Удальрик Миколай (1790—1872, Вікно), дружина Юлія Дзешковська (Dzierzkowska)[9]
Марцін— серадзький хорунжий та підкоморій, перша др. Ядвіга Конєцпольська, воєводичка парнавська, друга др.— Ядвіга з Буженіна
Каспер (?—1750)— надвірний коронний ловчий, дружина Евфрозина з графів Тарновських, завихостська каштелянка
Антоній— взяв у заставу в Морштинів поселення Рафаловіце (Rafalowice) та Філіповіце (Filipowice)
Казімеж (?—1818)— дідич поселень Рафаловіце та Філіповіце, 1802 набув Войславіце (Wojsławice); 1766 року за дозволом короля викупив Звенигородське староство у Пісажовського (Pisarzowski)
Станіслав (1777—1816), дружина Моніка Лось
Северина— дружина Пеньчиковського
Аполінарій— член Галицького станового сейму, др. Юзефа з графів Шембеків, помер бездітним
Твердження про наявність у цьому «посагу» Чернелицького замку (збудований у 1659 році) і сім поколінь Ценських— мешканців замку остаточно доводять міфічність відомостей про появу родини на Покутті.
