Харківський правопис
правопис української мови / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Харківський правопис?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Ха́рківський право́пис, право́пис Голоске́вича, право́пис Скри́пника чи скрипникі́вка — правопис української мови, ухвалений 1928 року президією Правописної комісії після обговорення на Всеукраїнській правописній конференції, яка відбувалася 1927 року у Харкові, тодішній столиці УСРР, за участі представників українських земель, які тоді перебували в складі різних держав.
Харківський правопис затвердив 6 вересня 1928 року народний комісар освіти Микола Скрипник, чому цей правопис називають також «правописом Скрипника», «скрипниківським» або «скрипниківкою». Григорій Голоскевич склав і видав у 1929 році Правописний словник, тому цей правопис іноді, особливо в українській діаспорі, називають «правописом Голоскевича». Уже 31 березня 1929 року його ухвалила Українська академія наук, а 29 травня — Наукове товариство імені Шевченка у Львові.
Укладачами харківського правопису були відомі українські мовознавці, більшість яких згодом репресував і знищив сталінський режим, такі як: Агатангел Кримський, Леонід Булаховський, Олена Курило, Олекса Синявський, Євген Тимченко, Микола Грунський, Всеволод Ганцов, Микола Наконечний, Григорій Голоскевич, Борис Ткаченко й інші. Членами правописної комісії були такі українські письменники, як Майк Йогансен, Сергій Єфремов, Микола Хвильовий, Михайло Яловий та інші.
На сьогодні харківським правописом послуговується українська діаспора в значній частині своїх видань, найвідоміше з них — найстаріший українськомовний часопис «Свобода», що виходить і досі. Його використовували й використовують деякі сучасні українські автори, літературні редактори, а також українські мовознавці, зокрема Ірина Фаріон,[1] Святослав Караванський, Олександр Пономарів[джерело?], які є найпалкішими захисниками й пропагувальниками скрипниківки.
З 2000 до 2013 року телеканал СТБ використовував окремі правила цього правопису разом з Проєктом правопису 1999 року у передачі новин «Вікна».[2]
Правилами «скрипниківки» послуговується пресова служба Всеукраїнського об'єднання «Свобода».