Єфремов Сергій Олександрович
український громадсько-політичний і державний діяч, літературний критик, історик літератури / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Єфремов Сергій Олександрович?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Сергі́й Олекса́ндрович Єфре́мов (6 [18] жовтня 1876(18761018), Пальчик, Звенигордський повіт, Київська губернія, Російська імперія, тепер Катеринопільського району Черкаської області — 31 березня 1939, Володимирська в'язниця ГУГБ, Владимир, Російська РФСР, СРСР) — український громадсько-політичний і державний діяч, літературний критик, історик літератури, академік Української академії наук (з 1919), віце-президент ВУАН (з 1922), дійсний член Наукового товариства імені Тараса Шевченка у Львові, публіцист, один із творців української журналістики.
Сергій Олександрович Єфремов | |
---|---|
Генеральний Секретар Міжнаціональних Справ | |
15 червня 1917 — 17 липня 1917 | |
Попередник | посада запроваджена |
Наступник | Шульгин Олександр Якович |
| |
Народився |
6 (18) жовтня 1876(1876-10-18) Пальчик, Звенигородський повіт, Київська губернія, Російська імперія |
Помер |
31 березня 1939(1939-03-31) (62 роки) Володимірська в'язниця ГУГБ, м. Володимир , Російська РФСР, СРСР |
Відомий як | дипломат, історик, журналіст, літературний критик |
Громадянство | УНР |
Національність | українець |
Alma mater | Юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка |
Політична партія | Українська демократична партія |
Професія | політик |
Брав участь у розробці концепції української державності, української національної культури й освіти. Надрукував (загалом) близько десяти тисяч публіцистичних і наукових статей. Видав ряд монографічних нарисів, присвячених творчості Марко Вовчок, Тараса Шевченка, Івана Франка, Михайла Коцюбинського, Івана Нечуя-Левицького, Івана Карпенка-Карого, Панаса Мирного та інше.
Репресований 1930 року в результаті сфабрикованого радянською владою процесу Спілки визволення України. Посмертно реабілітований 1989 року.