Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Микола Андрійович Тирса (нар.9 травня 1887, с. Аралих Еріванської губернії, Російська імперія — пом.10 лютого 1942, м. Вологда, РРФСР) — російський художник українського походження.
Микола Андрійович Тирса | ||||
---|---|---|---|---|
Николай Андреевич Тырса | ||||
Микола Тирса, світлина 1937 року | ||||
Народження | 9 травня 1887 с. Аралих, Еріванська губернія, Російська імперія | |||
Смерть | 10 лютого 1942 (54 роки) | |||
м. Вологда, РРФСР | ||||
Країна | Російська імперія СРСР | |||
Жанр | живопис, графіка, книжкова ілюстрація | |||
Навчання | Імператорська академія мистецтв, м. Санкт-Петербург | |||
Діяльність | художник, ілюстратор, художник-гравер, рисувальник, графік | |||
Напрямок | Реалізм | |||
Відомі учні | Бондаренко Петро Кузьмич | |||
Член | СХ СРСР | |||
Роботи в колекції | Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк)[1], Національна галерея Вірменії і Міський музей (Амстердам)[2] | |||
| ||||
Тирса Микола Андрійович у Вікісховищі | ||||
Графік, ілюстратор дитячої книжки.
Народився 9 травня 1887 року в селі Аралих Еріванської губернії в Російській імперії (нині — Аралик, Туреччина) в українські родині старшини Кубанського козачого війська.
Протягом 1905—1909 років навчався на архітекторському відділенні Вищого художнього училища при Імператорській академії мистецтв у Санкт-Петербурзі, проте навчання він не закінчив. Також у 1906—1910 роках навчався у приватній Школі живопису та малювання Є. Званцевої у Л. Бакста[3].
У 1918—1922 роках викладав у Петроградській академії мистецтв та Державних промислових майстернях (див. Санкт-Петербурзька державна художньо-промислова академія імені О. Л. Штігліца), у 1923—1936 роках — в Інституті живопису скульптури та архітетури, а протягом 1924—1942 років — у Ленінградському інституті інженерів комунального будівництва.
З 1921 року Микола Тирса займається книжковою графікою. Першою книгою, до якої він виконав малюнки стала «Комедия о царе Максимилиане и непокорном сыне его Адольфе». Також він підготував ілюстрації до книг «Осада дворца» Веніаміна Каверіна, «Снежная книга» Віталія Біанкі, «Республика ШКИД» Григорія Бєлих и Л. Пантелєєва, «Военные кони» Миколи Тихонова та «Детство» Максима Горького. Одним з найкращих стало виконане ним оформлення книг Бориса Житкова.
Протягом 1940—1941 років працював разом з Вірою Мухіною в експериментальному цеху Ленінградької дзеркальної фабрики та спроектував там близько двох десятків різноманітних виробів — графинів, стаканів та ваз оригінальної форми. Тому він також вважається одним з засновників ленінградської школи художнього скла[4].
У 1939—1942 роках брав участь у випуску серії плакатів «Боевой карандаш» в Ленінграді.
Він був членом низки товариств, які об'єднували художників:
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.