Слободище (Гайсинський район)

Слободи́ще — село в Україні, у Дашівській селищній громаді Гайсинського району Вінницької області. Розташоване на правому березі річок Сорока і Розсохувата за 38 кілометрів на південний схід від міста Іллінці і за 15 кілометрів від станції Монастирище. Населення становить 858 осіб (станом на 1 січня 2018 р.).

село Слободище
Країна	Україна
Область	Вінницька область
Район	Гайсинський район
Громада	Дашівська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA05040050180045975
Основні дані
Засноване	1650
Населення	▼ 858 (01.01.2018)[1]
Територія	3560 км²
Площа	1,42 км²
Поштовий індекс	22755
Телефонний код	+380 4345
Географічні дані
Географічні координати	48°57′56″ пн. ш. 29°35′46″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	218 м
Місцева влада
Адреса ради	22740, Вінницька обл., Гайсинський р-н, смт Дашів, вул. Горького, буд. 9
Карта
Слободище
Слободище
Мапа
Слободище у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Слободище.

Трипільці

Однією з найяскравіших пам'яток трипільської культури цього періоду, знайденою поблизу Слободища, є рештки поселення біля с. Чорториї в урочищі Ялесєєва гребля. Тут в 1964 році виявлено залишки кількох землянок, сім мотик, три примітивні рала з рогу оленя, кремінні сокири, ножі, серпи, проколки, глиняні грузила до сіток, відтяжки до ткацьких верстатів, прясла. Трипільська культура — одна з найрозвиненіших і високих культур мідно-кам'яної доби IV—III тисячоліть до н. е. на території нашої місцевості. Досягнення її племен не зникли безслідно, а стали надбанням більш пізніх груп населення, зокрема, тих, які жили в епоху бронзи.

Слов′яни

На рубежі н. е. — басейни річок Південний Буг і Соб заселили стародавні східнослов'янські народи — наші предки. У II—VI століттях н. е. тут жили племена черняхівської культури, яка одержала назву від с. Черняхів Київської області, де вперше знайдені її пам'ятки. Візантійські та інші письменники того часу називали їх антами — першими слов'янами. Вони вміли добре виготовляти залізне знаряддя праці, глиняний посуд на гончарному крузі, прикраси із срібла і бронзи. Основним господарським заняттям у них було орне землеробство і скотарство. Значного розвитку досягла внутрішня і зовнішня торгівля. Знайдені римські, грецькі, візантійські та інші монети свідчать про торговельні зв'язки Присоб'я цього періоду з іншими народами і державами. Поселення черняхівців найчастіше являли собою великі відкриті селища без штучних укріплень- Були і городища на природних підвищеннях біля річок, укріплені валами і ровами. Житла наземні або трохи заглиблені в землю споруджувались із дерева і глини. Печі робили глинобитними. Були і відкриті вогнища з каменів. Вони вели вперту боротьбу з готами, гунами, аварами, часто робили напади на Візантію. У VII—-VIII століттях східні слов'яни утворили ряд міжплемінних об'єднань, відомих з «Повести временных лет». Басейн Південного Бугу і Собу населяли слов'янські племена уличів, які сусідили з близькими, їм за походженням полянами. Поступово з розвитком продуктивних сил в уличів поглиблюється майнове і класове розшарування. З'являються багаті общинники, що захоплюють найкращі землі, селяться в окремих укріплених городищах, нагромаджують скарби. На території Іллінецького району залишки слов'янських поселень знайдено біля сіл Василівки, Дашева, Копіївки, Кальник, Борисівки, Райок, Пархомівки та інших.

Незалежна Україна

12 червня 2020 року, відповідно розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», село увійшло до складу Дашівської міської громади^[2].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи і ліквідації Іллінецького району, село увійшло до складу Гайсинського району^[3].

Відомі люди

• Бондаренко Олександр Іванович (1922–1997) — голова Казанського міськвиконкому.
• Кобець Василь Дмитрович (1943 р.н.) — український письменник, громадський діяч.
• Олійник Володимир Петрович (1932–2006) — професор кафедри телебачення і радіомовлення Інституту журналістики Київського університету імені Т. Шевченка.

Галерея

• 
  Вулиця Центральна
• 
  Сільська рада
• 
  Школа
• 
  Дитсадок
• 
  Будинок культури
• 
  Свято-Троїцька церква (1848 р.)
• 
  Ставок на річці Сорока
• 
  Пам'ятник воїнам-односельчанам

Примітки

1. Про схвалення у новій редакції проекту перспективного плану формування територій громад Вінницької області (PDF).
2. Кабінет Міністрів України — Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
3. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

Література

• Słobodyszcze (1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 808. (пол.)
• Слободи́ще // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.268-269