Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Саа́мські мо́ви — група фіно-угорських мов, якими розмовляють саами (лопарі), основне корінне населення області Сапмі (Лапландія) у Скандинавії на півночі Європи.
| Саамські мови | |
|---|---|
| Sámegielat (північно-саам.) | |
 Територія поширення саамських мов.: цифрами на мапі вказані 1. півд.-саамська 2. уме 3. піте 4. луле 5. півн.-саамська 6. скольтська 7. інарі 8. кілдинська 9. терська. Темніше виділені р-ни офіц. статусу півн.-саамської мови | |
| Поширена в | Норвегія, Швеція, Фінляндія, Росія |
| Регіон | Сапмі (Sápmi, інакше Лапландія) |
| Носії | бл. 50 тис. чол. |
| Писемність | латинське письмо |
| Класифікація | Уральська сім'я
|
| Офіційний статус | |
| Офіційна | статус офіційної мови в деяких муніціпіях Норвегії; визнано мовою нацменшини в ряді муніціпій Швеції та Фінляндії |
| Регулює | офіційного регулювання немає |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | se (північно-саамська мова) |
| ISO 639-2 | sma, sme, smi, smj, smn, sms |
| SIL | sia — аккала sjd — кільдинська sjk — †кемі sjt — терська smn — саамі-інарі sms — саамська скольтська sju — уме sje — піте sme — північно-саамська smj — лулє sma — південно-саамська |
Саамська мова поширена на сучасних землях проживання саамів у Лапландії — територіально це північ Норвегії, Швеції, Фінляндії, а також північно-західні території Російської Федерації, зокрема Кольський півострів (частково Карелія і Мурманська область).
Чисельність мовців саамських мов становить: 27 тис. осіб у Норвегії, бл. 17 тис. осіб у Швеції, бл. 4 тис. осіб у Фінляндії, у Росії — 787 осіб[1], у решті країн — лічені носії саамської мови, наприклад, за результатами перепису населення України 2001 року її вказали рідною лише три представники саамської національності із загального числа 136 саамів України[2].
Як і походження саамів, так і коріння їхніх мов породили численні суперечки в науковому і навколонауковому світі. Праоснова сучасних саамських мов припинила існування багато століть тому, і на початок XXI століття нараховується дев'ять-десять живих саамських мов (діалектів).
Саамські мови (разом з фінською) класифікуються як фіно-саамська гілка угро-фінської групи мов уральської мовної родини. Вчені зазначають близькість саамських мов до прибалтійсько-фінських мов цієї ж мовної групи, що вони схильні пояснювати тим, що начебто пращури сучасних саамів за давнини розмовляли невідомою щодо її генетики мовою, потім перейшли на прабалто-фінську, а вже потому зазнали значного, в тому числі і мовного впливу з боку фінів. Тому деякі мовознавці резонно відмічають взагалі умовність такої класифікації, адже до третини саамської лексики є мовним субстратом, що не знаходить відповідників у решті фіно-угорських мов (тому іноді саамські мови включають в окрему, третю за ліком після угро-фінської та самодійської, групу мов уральської мовної родини[3].
Саамські мови мають спільний код ISO-2: smi, хоча є діалектним континіумом. Якщо в західній (і загалом міжнародній) науковій літературі вкорінилася традиція розглядати їх як окремі мовні одиниці, то в російській лінгвістиці довго побутував погляд про єдину саамську мову та її діалекти. Попри на спільний граматичний стрій, фонетичні й лексичні відмінності окремих саамських мов утруднюють взаєморозуміння між їхніми носіями.
Традиційним є поділ саамських мов на дві великі групи: західні та східні саамські мови (підгрупи):
До характерних ознак саамських мов відносять:
Писемні норми мають 6 саамських мов: північно-саамська, південно-саамська, луле, інарі, скольтська і мова кольських саамів (фактично кільдинська) у Росії.
Писемність для саамських мов на основі латинки вперше було створено місіонерами у XVII ст. в Швеції для уме-саамської мови (т. зв. шведсько-саамська література мова). У 1-й пол. XVIII ст. з'явилась писемність для норвезьких саамів, а на поч. XIX ст. — для фінських. У 1978 році було створено комісію, яка виробила для північних скандинавських саамських мов єдину орфографічну норму.
У латинській абетці скандинавських саамських мов є додаткові літери:
У 1933 році для кольських саамів (лопарів) у Росії було розроблено абетку на основі латинки, але в 1937-му її було замінено на кириличну, втім викладання і нею не велося аж до 1982 року, коли було видано буквар для шкіл, який містив нову редакцію кириличної абетки мови саамів Росії:
| А а | Ӓ ӓ | Б б | В в | Г г | Д д | Е е | Ё ё | Ж ж | З з | Һ һ |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| /a/ | /*a/ | /b/ | /v/ | /g/ | /d/ | /je/ | / jo/ | /ʒ/ | /z/ | /ʰ/ |
| И и | Й й | Ҋ ҋ | Ј ј | К к | Л л | Ӆ ӆ | М м | Ӎ ӎ | Н н | Ӊ ӊ |
| /i/ | /j/ | /ç/ | /k/ | /l/ | /ɬ/ | /m/ | /m̥/ | /n/ | /n̥/ | |
| Ӈ ӈ | О о | П п | Р р | Ҏ ҏ | С с | Т т | У у | Ф ф | Х х | Ц ц |
| /ŋ/ | /o/ | /p/ | /r/ | /r̥/ | /s/ | /t/ | /u/ | /f/ | /x/ | /ʦ/ |
| Ч ч | Ш ш | Щ щ | Ъ ъ | Ыы | Ь ь | Ҍ ҍ | Э э | Ӭ ӭ | Ю ю | Я я |
| /ʧ/ | /ʃ/ | / ʃj/ | // | /ɨ/ | /j/ | * | /e/ | /*e/ | /ju/ | /ja/ |
У 1985 році видали великий саамсько-російський словник (кільдинська мова/кільдинський діалект) за редакцією Р. Д. Куруч.
Сучасна північно-саамська мова — мова ЗМІ, в тому числі і телебачення, освіти і культури. Національна саамська інтелігенція популяризує саамську і саамомовну культуру, створено національну саамську літературу. Північно-саамська представлена в Інтернеті, зокрема діє Саамська Вікіпедія[5], також тестується Вікіпедія південно-саамською мовою[6].
Стаття 110 Конституції Норвегії (чинна з 1988 року) проголошує відповідальність державних органів у створенні умов розвитку і збереження культури і побуту саамів, саамської мови тощо. Зараз північно-саамська є офіційною в наступних муніципіях: Каутокейно (Kautokeino), Карасьйок (Karasjok), Кофьйорд (Kåfjord), Нессебю (Nesseby), Порсангер (Porsanger), Тана (Tana), Тюсфьйорд (Tysfjord) і Сноса (Snåsa).
У Фінляндії з 2003 року саамська є офіційною в повітах Енонтекьо (Enontekiö), Інарі (Inari), Соданкюля (Sodankylä) і Утсійокі (Utsjoki).
З 1 квітня 2002 року саамська стала 1-ю з 5 офіційно визнаних мов нацменшин Швеції.
Нижче наводиться словничок найуживанішої північно-саамської лексики з українськими відповідниками:
| Північно-саамське слово | Український переклад |
|---|---|
| eana | земля |
| albmi | небо |
| čáhci | вода |
| dolla | вогонь |
| olmmái | чоловік |
| nisson | жінка |
| borrat | їсти |
| juhkat | пити |
| stuoris | великий |
| uhcci | маленький |
| idja | ніч |
| beaivi | день |
| mánnu | Місяць |
| beaivváš | Сонце |
| biegga | вітер |
| muohta | сніг |
| várri | гора |
| vuovdi | ліс |
| johka | узбережжя |
| mearra | море |
| guolli | риба |
| fanas | човен |
| boazu | олень |
| mohtorgielká | Снігохід |
| beana | собака |
| dállu | дім, хутір |
| goahti | намет |
| bearaš | родина |
| čearda | народ, група людей |
| siida | селище, община |
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
