Балтійсько-фінські мови

Балтійсько-фінські мови, або фінські мови^[1] — мови, якими говорять на узбережжі Балтійського моря близько 7 мільйонів людей, є частиною уральської мовної сім'ї.

Балтійсько-фінські мови
Поширена в	Естонії, Фінляндії, Росії, Латвії
Регіон	Балтійські країни
Носії	7 млн.
Класифікація	Уральська  Фіно-угорська   Фіно-пермські мови    Фіно-волзькі мови     Балтійсько-фінські мови
Офіційний статус
Державна	Естонія, Фінляндія
Офіційна	Карелія, Латвія
Коди мови

Запит «Фінські мови» перенаправляє сюди; посилання на волзько-фінські й пермсько-фінські мови див. у Фіно-угорські мови.

Основні сучасні представники балтійсько-фінських мов є фінська та естонська, офіційні мови своїх національних держав^[2] інші фінські мови в регіоні Балтійського моря: інгерманландська, карельська, людіцька, вепська, водська, якими розмовляють навколо Фінської затоки і озер Онезького і Ладозького. Вируська і сетуська є діалектами південноестонської мови у південно-східній Естонії та лівська мова у Латвії.

У 20-му столітті мовців лівської та водської лишилось менше, ніж 100 осіб. Мовці інших мов давно зникли^[2].

Мянкіелі (у північній Швеції) і квена (у північній Норвегії) є діалектами фінської, через що скандинавські країни Швеція і Норвегія надали їм статус окремих мов. Вони є взаємно зрозумілі з фінською.

Загальна характеристика

Балтійсько-фінські мови є синтетичними й аглютинативними на відміну від довколишніх індо-європейських (германських, слов'янських і балтійських) мов. Мови північної групи, як правило, більш синтетичні й аглюативні за мови південної групи.

Фонетика і фонологія

• Наголос робиться на першому складі.
• Довжина звуків визначає значення слів, порівняйте фінські слова tuli (вогонь) tuuli (вітер) и tulli (офіс) (вогонь).
• Голосні вживаються частіше за приголосні. У фінський наприклад, на кожні 100 голосні припадає 96 приголосних. Для порівняння, в російський на 100 голосних припадає 150 приголосних, в німецький на кожні 100 голосних 177 приголосних^[3].
• Мають багато дифтонгів. В естонський, наприклад вживаються дифтонги: iu, ei, ea, eo, äi, äe, äo, äu, öi, öe, öa, üi, õi, õe, õa, õu, ai, ae, ao, au, oi, oe, oa, ou, ui.

Морфологія

• Відсутність граматичного роду.
• Багата система відмінків, порівняйте:

фінська	карельська	вепська	іжорська	водська	естонська	лівська
15	12–13	17–18	13–14	14	14	8

• Існування спеціальних присвійних суфіксів (зберігається тільки в сучасній частині балтійсько-фінської мови), наприклад, у фінський: kirja-ni (моя книга), kirja-si (твоя книга), kirja-nsa (його книга), kirja-mme (наша книга), kirja-nne (ваша книга), kirja-nsa (їхня книга).
• Існування спеціального каузативного суфікса дієслова, порівняйте фінські дієслова: tappaa (вбивство) і tapa-ttaa (написати про вбивство).

Синтаксис

• Основний порядок слів: SVO (підмет — присудок — додаток).
• Вираження заперечення за допомогою спеціального дієслова. Повне відмінювання негативного дієслова, наприклад у фінський: en lue (не читав), et lue (не читаєш), et lue (не читає), emme lue (не читаємо), ette lue (не читаєте), eivät lue (не читати).

Лексика

• Відмінності в лексиці і особливості звукових систем окремих балтійсько-фінських мов перешкоджають взаєморозумінню, порівняйте:

українська	фінська	карельська	вепська	іжорська	водська	естонська	лівська
чоловік	mies	mies	mužik	meez	meez	mees	mìez
мати	äiti	emä	mam	emä	emä	ema	jemà
Я	minä	mie	minä	miä	miä	mina/ma	ma
він / вона / воно	hän	heän	hän	hän	tämä	tema/ta	ta
сказати	sanoa	sanuo	sanuda	sannoa	sanoa	ütelda	ütl
книга	kirja	kirja	kirj	kirja	tširja	raamat	rōntəz
білий	valkoinen	valkoine	vauged	valkea	valkea	valge	vālda
камінь	kivi	kivi	kivi	kivi	tšivi	kivi	kiuv

Примітки

1. Baltic-Finnic languages have been referred to as Finnic most often by Finnish scholars. See The Finnic languages by Johanna Laakso [Архівовано 3 січня 2014 у Wayback Machine.] in The Circum-Baltic languages: typology and contact, p. 180. Internationally scholars most often refer by Finnic languages to the Finno-Permic languages, comprising of the Baltic-Finnic, Volga-Finnic, Permic and Sami languages. See A Guide to the World's Languages: Classification By Merritt Ruhlen, p 69, or Finno-Ugric languages at concise.britannica [Архівовано 8 лютого 2008 у Wayback Machine.]
2. Finnic Peoples [Архівовано 7 вересня 2008 у Wayback Machine.] at Encyclopædia Britannica
3. Turunen, Aimo: The Balto-Finnic Languages // Denis Sinor (ed.), The Uralic Languages. Description, History and Foreign Influences, 1988.