Пій XI

Пій XI (італ. Pio XI, світське ім'я — Акілле Ратті; (31 травня 1857(1857-05-31), Дезіо, Ломбардо-Венеційське королівство, Австро-Угорщина — 10 лютого 1939(1939-02-10), Ватикан) — 259-й Папа Римський (1922—1939).

Пій ХІ (Pius PP. XI)
Папа Римський
6 лютого 1922 — 10 лютого 1939
Девіз:	Pax Christi in regno Christi
Попередник:	Бенедикт XV
Наступник:	Пій ХІІ
Ім'я при народженні:	італ. Achille Ambrogio Damiano Ratti
Дата народження:	31 травня 1857(1857-05-31)[1][2][…]
Місце народження:	Дезіо, Ломбардо-Венеційське королівство, Австро-Угорщина[2]
Дата смерті:	10 лютого 1939(1939-02-10)[1][2][…] (81 рік)
Місце смерті:	Ватикан
Поховання:	Гроти Ватикану
Громадянство:	Королівство Італія
Релігія:	католицька церква[3]
Освіта:	Папський Григоріанський університет і Римський університет ла Сапієнца
Батько:	Francesco Rattid
Мати:	Teresa Rattid
Інтронізація:	12 лютого 1922
У миру:	Амброджо Даміано Акілле Ратті
Нагороди:	Орден Білого Орла
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Був префектом Ватиканської бібліотеки.

1918 — посланий представником (апостольський візитатор) Ватикану у Росію (куди не був допущений), Польщу і Балтію.

З травня 1919 — папський нунцій у Варшаві. Засуджував утиски Української Греко-Католицької Церкви польською владою після окупації Галичини Польщею.

Після 1922, будучи обраний Папою, активно виступав проти тоталітарних режимів у Німеччині та СРСР; засуджував переслідування церкви нацистами та проповідування расистської ідеології (енцикліка Mit brenender Sorge; 1937), виступав проти комуністичної ідеології та нищення релігійного життя в СРСР (енцикліка Divini Redemptoris; 1937).

1925 — уклав конкордат з урядом Другої Речі Посполитої, який, зокрема, упорядкував правове становище УГКЦ у Польщі.

1931 — збудував будинок Колегії св. Йосафата у Римі.

1931 — дозволив поширення діяльності чину василіан на Угорщину та Румунію.

1935 — створив кодифікаційні комісії для врегулювання східного канонічного права.

1937 — оприлюднив першу енцикліку німецькою мовою «Mit brennender Sorge» (укр. З величезною стурбованістю). В енцикліці згадувалися порушення угоди з Церквою, містилася критику расизму та інших аспектів нацистської ідеології.

1938 — відкрито виступив проти проголошеного Беніто Муссоліні курсу на запровадження в Італії расистської політики^[4].

1938 — з прихильністю поставився до виникнення автономної Карпатської України та призначив для неї апостольським адміністратором Діонісія Няраді.

Див. також

• Рейхсконкордат

Примітки

1. Deutsche Nationalbibliothek Record #118594745 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.

   d:Track:Q27302d:Track:Q36578
2. autori vari Enciclopedia dei Papi — 2000.

   d:Track:Q2818964d:Track:Q3725036
3. Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.

   d:Track:Q30d:Track:Q3892772
4. Невже дійде до конфлікту між Фашизмом і Ватиканом? // Діло, ч. 167, 2.08.1938. Архів оригіналу за 18 квітня 2015. Процитовано 1 серпня 2013.

Джерела та література

• Варварцев М. М. Пій XI [Архівовано 5 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 254. — ISBN 978-966-00-1142-7.

Посилання

• Пій XI // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. — с.107-108