Премія Луїзи Ґросс Горвіц

Пре́мія Луї́зи Ґросс Го́рвіц (англ. Louisa Gross Horwitz Prize) — наукова нагорода Колумбійського університету. Вручається за видатний внесок до фундаментальних досліджень у біології та біохімії.

Премія Луїзи Ґросс Горвіц англ. Louisa Gross Horwitz Prize
Країна	США
Тип	наукова нагородаd
Вручає:	Колумбійський університет
Статус	вручається
Нагородження
Засновано:	1967
Нагороджені:
Категорія:Лауреати премії Луїзи Ґросс Горвіц (42)
Черговість
Сайт	cumc.columbia.edu/horwitz/

Премія була заснована за заповітом С. Гросса Горвіца (англ. S. Gross Horwitz) і названа на честь його матері Луїзи Гросс Горвіц і доньки хірурга-травматолога Семюеля Д. Гросса^[en]. Нагородження проводиться з 1967 року^[1].

Премію Луїзи Ґросс Горвіц вважають одним із важливих передвісників майбутньої Нобелівської премії. Із 116 лауреатів (станом на жовтень 2023 року) 53 згодом отримали Нобелівську премію, у тому числі 44 — Нобелівську премію з фізіології або медицини та 11 — Нобелівську премію з хімії. П’єр Шамбон^[en] був нагороджений цією премією двічі, у 1999 та 2018 роках.

Лауреати

• 1967: Луїс Федеріко Лелуар
• 1968: Гар Гобінд Корана, Маршалл Ніренберг
• 1969: Макс Дельбрюк, Сальвадор Лурія
• 1970: Альбер Клод, Джордж Паладе, Keith R. Porter^[en]
• 1971: Г’ю Гакслі^[en]
• 1972: Стівен Куффлер
• 1973: Ренато Дульбекко, Гаррі Ігл, Теодор Пак^[en]
• 1974: Борис Ефруссі^[en]
• 1975: Суне Бергстрем, Бенгт Самуельсон
• 1976: Сеймур Бензер^[en], Чарлз Янофски^[en]
• 1977: Майкл Гайдельбергер^[de], Елвін Кабат^[en], Henry G. Kunkel^[en]
• 1978: Девід Г'юбел, Вернон Маунткасл^[en], Торстен Візел
• 1979: Волтер Гілберт, Фредерік Сенгер
• 1980: Сезар Мільштейн
• 1981: Аарон Клуг
• 1982: Барбара Мак-Клінток, Суcуму Тонеґава
• 1983: Стенлі Коен, Віктор Гамбургер^[en], Рита Леві-Монтальчині
• 1984: Майкл Стюарт Браун, Джозеф Леонард Голдштейн
• 1985: Дональд Браун^[en], Марк Пташне
• 1986: Ервін Неєр, Берт Закман
• 1987: Гюнтер Блобель
• 1988: Томас Роберт Чек, Філліп Шарп
• 1989: Альфред Гілман, Едвін Кребс
• 1990: Стівен Гаррісон^[en], Майкл Россманн^[en], Дон Крейг Вайлі^[en]
• 1991: Ріхард Ернст, Курт Вютріх
• 1992: Крістіана Нюсляйн-Фольгард, Едвард Льюїс
• 1993: Ніколь ле Дуарен^[en], Дональд Меткалф^[en]
• 1994: Филиппа Маррак, Джон Капплер
• 1995: Ліланд Гартвелл
• 1996: Клей Армстронг^[en], Бертіл Гіллі^[en]
• 1997: Стенлі Прузінер
• 1998: Арнольд Левін^[en], Берт Фогельштейн
• 1999: П’єр Шамбон^[en], Роберт Редер^[en], Роберт Цянь^[en]
• 2000: Роберт Горвіц, Стенлі Корсмеєр^[en]
• 2001: Авраам Гершко, Олександр Варшавський^[en]
• 2002: Джеймс Ротман, Ренді Шекман
• 2003: Родерік Маккінон
• 2004: Ентоні Гантер^[en], Ентоні Джеймс Поусон^[en]
• 2005: Ада Йонат
• 2006: Роджер Корнберг
• 2007: Джозеф Ґалл^[en], Елізабет Блекберн, Керол Грейдер
• 2008: Франц-Ульріх Гартль, Артур Горвіч і почесний приз Розалінд Франклін
• 2009: Віктор Амброс, Гері Равкан
• 2010: Томас Келлі^[en], Брюс Стілман
• 2011: Джеффрі Голл, Майкл Росбаш, Майкл Янг
• 2012: Річард Лозік^[en], Джо Люткенгаус^[en], Люсі Шапіро
• 2013: Едвард Мозер, Мей-Бритт Мозер, Джон О'Кіф
• 2014: Джеймс Еллісон
• 2015: Стівен Лоуренс Зіпурскі^[en]
• 2016: Хаїм Сідар^[en], Аарон Разін^[en], Гарі Фелсенфельд ^[de]
• 2017: Джеффрі Айван Гордон
• 2018: П’єр Шамбон^[en], Рональд Марк Еванс, Берт О'Меллі^[en][2]
• 2019: Льюїс Кентлі, Девід Сабатіні, Пітер Фогт^[en]
• 2020: Роберт Феттіплейс^[en], Альберт Джеймс Гадспет^[en], Крістіна Петі^[en]
• 2021: Каталін Каріко, Дрю Вайсман
• 2022: Карл Дейссерот, Петер Геґеманн, Геро Мізенбек
• 2023: Чжицзянь Чень, Глен Барбер^[de][3]

Примітки

1. History. Columbia University Irving Medical Center (англ.). 5 вересня 2019. Процитовано 7 липня 2021.
2. Horwitz Prize Awarded for Work on Hormones | Columbia University Irving Medical Center. Архів оригіналу за 25 вересня 2018. Процитовано 21 вересня 2018.
3. Laureates 2023

Посилання

• Сайт премії Архівовано липень 9, 2018 на сайті Wayback Machine.