Едвард Мозер
дослідник З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Едвард Інгялд Мозер (норв. Edvard Ingjald Moser; нар. 27 квітня 1962) — норвезький психолог, нейрофізіолог і директор Інституту системної нейронауки ім. Кавлі та центру біології пам'яті при Норвезькому університеті природничих та технічних наук (NTNU) в Тронгеймі. Зараз працює в Інституті нейробіології ім. Макса Планка біля Мюнхена як відвідуючий дослідник.[2]
| Едвард Мозер | |
|---|---|
| Edvard Moser | |
 | |
| Народився | 27 квітня 1962 (62 роки) Олесунн, Норвегія |
| Місце проживання | Норвегія, Велика Британія, Німеччина |
| Країна | Норвегія |
| Національність | Норвегія |
| Діяльність | професор, нейронауковець, психолог, дослідник |
| Alma mater | Единбурзький університет Університет Осло |
| Галузь | Нейронаука |
| Заклад | Інститут системної нейронауки ім. Кавлі та центр біології пам'яті Единбурзький університет |
| Науковий ступінь | Candidate of Psychologyd |
| Вчителі | Джон О'Кіф |
| Членство | Норвезька академія наук Норвезька академія технічних наук Національна академія наук США Європейська академія[1] Королівське норвезьке товариство наук та літературиd Леопольдина |
| Відомий завдяки: | Grid-нейрони, просторові клітини, обмежувальні клітини[en], нейрони |
| Брати, сестри | Ingunn Moserd |
| У шлюбі з | Мей-Бритт Мозер |
| Нагороди | |
Едвард Мозер у Вікісховищі | |
Мозер та його дружина, Мей-Бритт Мозер, були призначені асоційованими професорами психології і нейрофізіологій при NTNU в 1996. Вони відігравали важливу роль у заснуванні Центру біології пам'яті (CBM) у 2002 та Інституту системної нейронауки у 2007 і були піонерами досліджень механізмів мозку для представлення простору.
Мозер отримав кілька премій, багато з них разом з дружиною, зокрема Премію Луїзи Грос Горвіц і Премію Карла Спенсера Лешлі[en]. У 2014 Мозери розділили Нобелівську премію з фізіології або медицини з Джоном о'Кіфом. Премія була отримана за відкриття grid-нейронів мозку.[3][4] Мозер також став іноземним членом Національної академії наук США в 2014.
Дитинство
Мозер провів дитинство в Олесунні. Його батьки імігрували до Норвегії з Німеччини у 1950-ті роках. Його мати була родом з Ессена, а батько з Кронберг-ім-Таунуса. Спочатку сім'я Мозерів жила на острові Харамсоя, де мав роботу його батько, конструктор орга́нів. Потім вони переїхали спочатку в Харейд[no], а через деякий час в Олесунн.[5][6][7]
Кар'єра
Узагальнити
Перспектива
Едвард Мозер захистив кандидатську дисертацію з психології від Університету Осло в 1990 і докторську з нейрофізіології у 1995.[8] Також він вивчав математику і статистику.[9] На початку своєї кар'єри він працював під керівництвом Пера Андерсена[en].
З 1994 по 1996 рік працював під керівництвом Ричарда Г. Моріса[en] у Центрі Нейронауки у Единбурзькому університеті. Також він був запрошеним співробітником у лабораторії Джона о'Кіфа, що в Університетському коледжі Лондона.
Повернувся до Норвегії у 1996 році, де отримав посаду доцента біологічної психології в Норвезькому університеті природничих та технічних наук (NTNU) в Тронгеймі, яку займав до 1998 року. І в цьому ж році отримав посаду професора нейронауки в NTNU. Також він є засновником та директором Центру біології пам'яті (2002) та Інституту системної нейронауки ім. Кавлі (2007).
Є членом Королівської Норвезької спільноти з Науки та Літератури[no],[10] Норвезької академії наук,[11] і Норвезької академії технологічних наук.[12]
Також є почесним професором Центру когнітивних і нервових систем при Медичній школі університету Единбурга[en].[13]
У 2015 році, разом з дружиною, став членом Американської Філософської Спілки.[14] [15] Також отримав премію Пера Ґінта за 2015 рік.[16]
Підтримка України
У травні 2023 року Едвард разом з дружиною Мей-Бритт Мозер долучилися до команди амбасадорів фандрейзингової платформи UNITED24. Вони опікуватимуться напрямком «Освіта і наука», в межах роботи якого відкрито збір на відновлення зруйнованих війною навчальних закладів.[17]
Примітки
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.