Loading AI tools
столиця Норвегії З Вікіпедії, вільної енциклопедії
О́сло (іноді Осльо[2][3], норв. Oslo норвезька: [ˈʊ̂ʂlʊ] (
прослухати) or [ˈʊ̂slʊ, ˈʊ̀ʂlʊ]; пд.-саам. Oslove[4]) — столиця Норвегії. Населення міста — 717 710 осіб (дані на 1 січня 2024 року).
| Осло Oslo | |||
|---|---|---|---|
| |||
 | |||
| Основні дані | |||
| Країна |  Норвегія | ||
| Фюльке | Осло | ||
| Засновано | 1000 | ||
| Статус | з 1049 року | ||
| Населення | 717 710 осіб (2024)[1] | ||
| Площа | 454,03 км² | ||
| Часовий пояс | UTC+1, влітку UTC+2 | ||
| Географічні координати | 59°56′58″ пн. ш. 10°45′23″ сх. д. | ||
| Висота над рівнем моря | макс. 300—700 м м | ||
| Міста-побратими | Санкт-Петербург, Шанхай, Гельсінкі, Сеул, Ташкент, Астана, Відень, Калгарі, Копенгаген, Йокогама, Нью-Йорк, Варшава, Бухарест, Мінськ, Вільнюс, Алмати, Монреаль, Будапешт, Антверпен, Нельспрюйт, Гетеборг, Софія, Артвін, Рейк'явік, Київ, Тирана, Бішкек, Роттердам, Мельбурн, Монреаль, Мінас-Жерайс, Шлезвіг-Гольштейн, Оїсо, Стокгольм, Вашингтон, Кобе, Лондон, Вальпараїсо, Л'Алфас-дел-Пі і Херсон | ||
| Місцева влада | |||
| Вебсторінка | Офіційна сторінка | ||
| Мер | Анні Ліндбьо (з 2023) | ||
| Карта | |||
  Осло | |||
|
| |||
 Осло у Вікісховищі | |||
Відповідно до норвезьких сказань, Осло засновано приблизно в 1048 році королем Гаральдом III, чоловіком принцеси Єлизавети Ярославни, доньки Ярослава Мудрого. Однак нещодавно археологи знайшли тут християнські поховання, датовані періодом до 1000 року.
З кінця XIII століття до 1380 року — резиденція норвезьких королів, а з 1572 року — центр данської адміністрації в Норвегії.
У 1624 році місто вщент вигоріло. Король Данії та Норвегії Кристіан IV Данський вирішив не відновлювати зруйноване місто, натомість біля фортеці Акерсгус побудував нове, назвавши його на свою честь Кристіанією (Christiania, з 1877 Kristiania).
У 1814 році Кристіанія стала столицею Норвегії у складі союзу зі Швецією.
З 1905 року — столиця незалежного королівства Норвегії.
11 липня 1924 року Стортингом Норвегії було прийнято рішення про перейменування (повернення назви Осло), яке набувало чинності з 1 січня 1925.[5]
З 9 квітня 1940 року по 8 травня 1945 року окуповане нацистською Німеччиною.
У 1952 році в Осло відбулися VI Зимові Олімпійські ігри.
У 2024 році планується велика кількість подій зі святкування ювілею повернення назви 100 років[6] та 400 років після відновлення міста після пожежі.[7]
Осло розташоване в зоні континентального клімату, яку характеризує прохолодне літо. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 17.8 °C (64 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -3.3 °C (26 °F).[8]
| Клімат Осло | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 12 | 12 | 17 | 23 | 28 | 35 | 32 | 33 | 27 | 20 | 15 | 12 | 35 |
| Середній максимум, °C | 0 | 0 | 3 | 9 | 16 | 20 | 21 | 20 | 15 | 8 | 3 | 0 | 10 |
| Середня температура, °C | −3 | −3 | 0 | 5 | 12 | 15 | 17 | 16 | 11 | 6 | 1 | −2 | 6 |
| Середній мінімум, °C | −6 | −7 | −2 | 1 | 7 | 11 | 12 | 11 | 7 | 3 | −1 | −5 | 2 |
| Абсолютний мінімум, °C | −26 | −26 | −22 | −7 | −2 | 1 | 5 | 0 | −2 | −8 | −13 | −22 | −26 |
| Норма опадів, мм | 50 | 40 | 60 | 40 | 50 | 80 | 70 | 90 | 70 | 90 | 70 | 50 | 760 |
| Джерело: Weatherbase | |||||||||||||
У районі Гроруддален розташований Гроруд-парк.
1 січня 2004 була проведена реформа адміністративно-територіального поділу. Райони Сентрум (центральна частина міста) і Марка (ліс і сільськогосподарські території) в політичному сенсі не є справжніми кварталами.[9]
| Район | Населення (2012)[10] | Площа км² | номер |
| Ална | 47,786 | 13.7 | 12 |
| Б'єрке | 29,090 | 7.7 | 9 |
| Фрогнер | 52,531 | 8.3 | 5 |
| Гамле Осло | 44,958 | 7.5 | 1 |
| Гроруд | 26,777 | 8.2 | 10 |
| Grünerløkka | 49,307 | 4.8 | 2 |
| Нурдре Акер | 48,432 | 13.6 | 8 |
| Нурстранн | 47,696 | 16.9 | 14 |
| Сагене | 35,990 | 3.1 | 3 |
| St. Hanshaugen | 34,109 | 3.6 | 4 |
| Stovner | 30,554 | 8.2 | 11 |
| Сендре Нурстранн | 36,304 | 18.4 | 15 |
| Уллерн | 31,275 | 9 | 6 |
| Вестре Акер | 45,186 | 16.6 | 7 |
| Естенше | 47,164 | 12.2 | 13 |
| Разом | 607,159 | 151.8 | |
З XIX-го століття місто почали розділяти на Західну частину (Vestkanten) і Східну частину (Ostkanten).
У західній частині переважають етнічні норвежці та поселенці із західних країн, які живуть у будинках і котеджних селищах, що розкинулось на величезній території аж до Берума (Baerum), найближчого передмістя Осло. Рівень життя вважається найвищим у країні, а середній дохід вище середнього по країні майже вдвічі. Чисельність населення Західної частини на 2009-й рік становить 196 000 осіб.
У східній частині живе 360 000 осіб, з яких 65-80 % іммігранти першого і другого покоління. У багатьох школах і коледжах цієї частині міста немає етнічних норвежців, у тому числі вчителів. Рівень життя найнижчий у Норвегії. На східних околицях міста характерні багатоповерхові будинки блокового типу, побудовані в період 1985—1995, коли спостерігався величезний потік іммігрантів із Північної та Східної Африки, також Середньої Азії. Ближче до центру розташовані старі п'ятиповерхові будинки, у яких жив робітничий клас 50-х років.
| Рік | Населення | Зміна |
|---|---|---|
| 1500 | 2500 | — |
| 1951 | 434 365 | +17274.6% |
| 1961 | 475 663 | +9.5% |
| 1971 | 481 548 | +1.2% |
| 1981 | 452 023 | −6.1% |
| 1991 | 461 644 | +2.1% |
| 2001 | 508 726 | +10.2% |
| 2011 | 599 230 | +17.8% |
| 2014 | 634 463 | +5.9% |
| 2015 | 647 676 | +2.1% |
| Source: Statistics Norway.[12] | ||
| # | Країна | Населення |
|---|---|---|
| 1 |  Пакистан | 22,864 |
| 2 |  Польща | 15,862 |
| 3 |  Швеція | 13,911 |
| 4 |  Сомалі | 13,789 |
| 5 |  Ірак | 7,854 |
| 6 |  Шрі-Ланка | 7,272 |
| 7 |  Марокко | 6,569 |
| 8 |  Туреччина | 6,397 |
| 9 |  Іран | 6,192 |
| 10 |  В'єтнам | 6,164 |
| 11 |  Філіппіни | 5,917 |
| 12 |  Індія | 5,246 |
| 13 |  Данія | 3,777 |
| 14 |  Німеччина | 3,678 |
| 15 |  Афганістан | 3,607 |
| 16 |  Росія | 3,475 |
| 17 |  Боснія і Герцеговина | 3,262 |
| 18 |  Литва | 3,013 |
| 19 |  Ефіопія | 2,977 |
| 20 |  Велика Британія | 2,929 |
| 21 |  КНР | 2,893 |
| 22 |  Косово | 2,789 |
| 23 |  Еритрея | 2,617 |
| 24 |  Румунія | 2,413 |
| 25 |  Франція | 2,180 |
У західній частині міста розташований півострів Бюґдьой, на якому знаходяться п'ять національних музеїв і королівський маєток.
Головні пам'ятки Осло:
У місті діє дієцезія Осло.
Розташоване на березі затоки Осло-фіорд Осло є головним портом Норвегії.
Місто має декілька аеропортів (Аеропорт Осло). На кінець 2010-х діючі — Осло-Торп та Осло-Гардермуен, з якими діє залізничне сполучення. Потяги під орудою Flytoget та Norges Statsbaner відправляються зі станції Осло-Центральне до станцій Аеропорт Саннефіорд та Гардермуен відповідно.
З 1898 року в Осло діє мережа міських залізниць (Westbanen). В 1966 відкрито метро (Т-бане). В 1990-х роках відбулося з'єднання цих двох систем міського рейкового транспорту. Велика частина метрополітену проходить по поверхні, а одна з ліній піднімається на пагорби на північному заході Осло до висоти 469 м.
Осло має розгалужену автобусну мережу — 32 міські лінії, а також регіональні автобуси, що сполучають з сусіднім графством Акерсхус.
В Осло розвинена система громадського транспорту. В межах міста існує мережа трамваїв, Т-бане, автобусів, електричок, а також катерів/поромів до найближчих островів у фіорді та до музейного півострова Бігдей. Система міського транспорту керується з єдиного центру (Oslo Sporveier) та передбачає уніфіковану оплату за проїзд — один квиток дозволяє пересуватися містом впродовж години з необмеженою кількістю пересадок між видами транспорту.
Приміське сполучення також уніфіковане в межах Стуросло Локальтрафік (Storoslo Lokaltrafik, SL). Оплата проводиться залежно від кількості зон, які покриває поїздка.
Через місто прямують автостради європейський маршрут E6 та європейський маршрут E18, та побудовані два кільця автодоріг Кільцева автодорога 2 та Кільцева автодорога 3
Уряд країни офіційної заборонив продавати бензинові та дизельні автомобілі після 2025 року та вирішив прибрати всі паркувальні місця в Осло. Починаючи з 2015 року в центрі Осло проїзд дорогами загального призначення приватним транспортним засобам заборонено, а до 2019 року вже буде створена 60 км буферна зона.[15]
.jpg)
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
