Не́свіч — село в Україні, у Луцькому районі Волинської області. Населення становить 806 осіб.
Коротка інформація село Несвіч, Основні дані ...
Закрити
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 725 осіб, з яких 332 чоловіки та 393 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 804 особи.[2]
У 2019 році на зборах села більша частина населення вирішила вийти з УПЦ Московського патріархату й перейти до новоствореної ПЦУ, проте настоятель храму не перейшов, як і 60 інших жителів[3].
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]
Більше інформації Мова, Відсоток ...
Закрити
На території села відомі наступні пам'ятки археології:
- На південно-східній околиці села, на схід від цвинтаря, на лагідному схилі першої надзаплавної тераси лівого берега р. Полонки висотою 5–6 м над рівнем заплави — селище давньоруського періоду XII–ХІІІ ст. площею до 1,5 га.
- В східній частині села, на схід від тракторної бригади, на лагідному схилі першої надзаплавної тераси лівого берега р. Полонки висотою 3–4 м над рівнем заплави — двошарове поселення тшинецько-комарівської культури і давньруського періоду XI—XIII ст. площею до 2 га.
- На східній околиці села, навпроти церкви, на прилеглій до будинку сільської ради території — селище давньоруського періоду ХІІ–ХІІІ ст. площею до 1 га. Воно знаходиться на лагідному схилі першої надзаплавної тераси лівого берега р. Полонки висотою 3–4 м над рівнем заплави.
- На північно-східній околиці села, на рівній ділянці першої надзаплавної тераси лівого берега р. Полонки висотою 4–5 м над рівнем заплави — селище XIII—XIV ст. площею 2 га.
- За 1 км на схід від села, на мисі першої надзаплавної тераси правого берега р. Полонки висотою близько 10 м над рівнем заплави, поблизу дороги, яка сполучає Несвіч з автодорогою Н17 Луцьк — Львів,[5] — двошарове поселення тшинецько-комарівської культури і періоду XII—XIV ст. площею близько 1 га.
- За 1,8 км на північний схід від села, на схилі мису першої надзаплавної тераси правого берега р. Полонки висотою 7–8 м над рівнем заплави — двошарове поселення вельбарської культури і давньоруського періоду XI—XIII ст. площею 2 га.
- За 0,4 км на південний схід від села, за 0,3 км на схід від цвинтаря, серед заплави лівого берега р. Полонки — городище острівного типу давньоруського часу XI—XIII ст. округлої форми діаметром близько 80 м і висотою до 2 м над рівнем заплави. Пам'ятка відкрита О. Цинкаловським у 30-х роках XX ст. Однак її опис і місцезнаходження були відсутні.
- На західній околиці села, при виїзді з нього, знаходився курганний могильник періоду XI—XIII ст. Його зруйновано на початку 1980-х років під час прокладання дороги. За свідченням місцевих жителів він складався з трьох насипів заввишки до 2 м і діаметром 10–12 м. В центральному кургані випадково було виявлене випростане тілопокладення з витягнутими вздовж кістяка руками, що лежало в дерев'яній домовині. Відомості про інвентар відсутні.
- За 0,2 км на північний захід від села, на останці овальної форми, діаметром 70 м, висотою до 3 м, серед заплави лівого берега безіменного струмка, лівостороннього допливу Полонки, — поселення волино-люблінської культури. Культурний шар пам'ятки залягає до глибини 0,35 м від денної поверхні. В її різних місцях були закладені 6 шурфів розміром 1×1 м, якими встановлені особливості стратиграфії поселення і зібрані кількісно незначні речові матеріали у вигляді фрагментів ліпних горщиків, крем'яних пластин, різців та відщепів. У теперішній час територія цього підвищення задернована.
- За 3 км на північний захід від села, в урочищі Підберезина, на території колишнього хутора Береззя, на схилі лівого берега безіменного струмка (лівосторонній доплив Полонки) висотою 8–10 м над рівнем заплави — поселення періоду XII—XIV ст. площею до 2 га. З території орного поля зібрані уламки вінець і фрагменти стінок гончарних горщиків.
- За 3,5 км на північний захід від села, на мисоподібному виступі лівого берега р. Полонки висотою 10–12 м над рівнем заплави — багатошарове поселення доби фінального палеоліту, тшинецько-комарівської, вельбарської культур і періоду XII—XV ст. площею 4 га.
- Кучинко М. М., Златогорський О. Є. Пам'ятки археології Луцького району Волинської області: навчальний посібник. — Луцьк: Волинські старожитності, 2010. — С.230-232.
- Несвіч // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974. — том Волинська область / І. С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.453-454
- Лідія Кониш-Рабан. Село Несвіч і несвічани, Луцьк., 2006
- Ярослав Федорчук. Волинянин., книга 1. Київ, 2007
- Ярослав Федорчук. Волинянин., книга 2. Київ, 2011
- Юрій Байбула. З історії Свято-Михайлівської церкви села Несвіч (до 250 річчя)//Волинський благовісник, № 9, 2021 р.
- Олена Бірюліна. З документальної історії села Несвіч//Минуле і сучасне Волині та Полісся: Луцький район: історія, сучасність, перспективи. Науковий збірник, випуск № 22, с.85-86, Луцьк 2007
- Вікторія Даценко. (Керівник Федюк Лідія Іванівна). Репресований хутір Придатки//Минуле і Волині та Полісся: Луцький район: історія, сучасність, перспективи. Науковий збірник, випуск № 22, с.106-110, Луцьк 2007
- Олег Малярчук. На службі народу: волинянин Ярослав Федорчук на зламі епох. Івано-Франківськ. Симфонія форте, 2024