Loading AI tools
польський шляхтич, державний, політичний і військовий діяч Речі Посполитої З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Міхал Єжи Вандалін Мнішек (1742, с. Дев'ятир поблизу Жовкви, нині Україна — 2 березня 1806, м. Вишнівець, нині смт Збаразького району, Україна) — польський і український шляхтич, державний, політичний і військовий діяч Речі Посполитої. По материнській лінії - нащадок князів Вишневецьких.
Міхал Єжи Вандалін Мнішек | |
---|---|
Michał Jerzy Wandalin Mniszech | |
Народився | 1742 с. Дев'ятир, нині Жовківського району, Україна |
Помер | 2 березня 1806 м. Вишнівець |
Поховання | фарний костел, Вишнівець |
Країна | Велике князівство Литовське |
Національність | поляк |
Місце проживання | Вишнівець |
Діяльність | державний, політичний і військовий діяч |
Членство | Торговицька конфедерація |
Суспільний стан | шляхтич |
Титул | граф |
Посада | великий коронний маршалок і чесник, яворівський і сташавський староста, секретар великий литовський, маршалок надвірний литовський |
Термін | 1783—1793 |
Попередник | Станіслав Любомирський |
Наступник | Фридерик Юзеф Мошинський |
Конфесія | римо-католик |
Рід | Мнішеки |
Батько | Ян Кароль Мнішек |
Мати | Катерина Замойська |
У шлюбі з | Тереса Пелагея Потоцька |
Діти | Кароль Філіп, Ельжбета, Пауліна Констанція |
Нагороди | |
Варіант гербу Мнішек | |
Народився в 1742 році в с. Дев'ятир (нині Львівська область, Україна). Наймолодший із трьох дорослих синів Яна Кароля Мнішека 1716—1759) та його дружини Катажини Замойської (1722—1771[1]). Хлопчиком у 1755—1756 роках разом із батьком їздив до Стамбулу, про що склав щоденник. Після смерти батька його опікуном був стрийко Єжи Август Мнішек.
Навчався у Варшаві в «Колегіум нобіліум» ордену піярів.
1763 року отримав Яворівське та Сташавське староства. Після повернення додому 1768 року мешкав у Вишнівці, після смерти першої дружини (1772) переїхав до Варшави[2]. З жовтня 1777 — чесник великий коронний. Протягом 1778-1781 років був великим литовським секретарем. 23 травня 1781 року став надвірним литовським маршалком. З 23 серпня 1783 року — великий коронний маршалок (після Станіслава Любомирського). З 1785 року — люблінський староста. У березні 1787 року приймав у Вишнівці короля Станіслава Августа, який їхав до Канева на зустріч з Єкатєріною ІІ[3].
1798 року повернувся до Польщі, наприкінці життя проживав у Вишнівці, брав участь у культурному та науковому житті Волині. Зокрема, 1 жовтня 1805 — у відкритті Волинської гімназії в Кременці.
Помер 2 березня 1806 року у Вишнівці, був похований у місцевому фарному костелі, прощальну промову під час похорону виголосив Алоїзій Осінський[4]. Правдоподібно, має бути його надгробок.
На честь Єжи Мнішека київський природознавець Йоганн Гайнріх Гохгут у 1851 році назвав відкритого ним жука-довгоносика Tanymecus mnischekii.
Від батька успадкував Демблін поблизу Варшави, від матері — Вишнівець із «ключем» (бл. 40 сіл, загальна вартість — бл. 6 млн зл.). Вкладав кошти в колекції портретів, мініатюр, зібрав значну бібліотеку (її частину переказав Тадеушеві Чацькому). Вишнівецький палац за нього був відновлений.
Був одружений вперше з Тересою Пелагеєю Потоцькою (шлюб взяли 1771 року, померла в жовтні 1772). Друга дружина — Уршуля з Замойських (шлюб — 19 лютого 1781), першим її чоловіком був Вінцентій Потоцький, з яким вони розлучились. Діти:
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.