МіГ-31

МіГ-31 (за кодифікацією НАТО: Foxhound — «фоксгаунд; лисячий гончак», рос. «МиГ-31») — радянський двомісний надзвуковий всепогодний винищувач-перехоплювач дальньої дії. Є модернізованим варіантом радянського одномісного винищувача 1970-х років МіГ-25.

МіГ-31
МіГ-31
Призначення:	Винищувач-перехоплювач
Перший політ:	16 вересня 1975
Прийнятий на озброєння:	6 травня 1981
Розробник:	МіГ і Авіабудівельний завод «Сокол»d
Всього збудовано:	519[1]
Модифікації:	Е-155МП, МіГ-31, МіГ-31Б, МіГ-31БМ, МіГ-31Д, МіГ-31М, МіГ-31Ф(Е), МіГ-31Е МіГ-31К
Конструктор:	Лозино-Лозинський Гліб Євгенович і МіГ
Екіпаж:	2 особи
Максимальна швидкість (МШ):	3000 км/год
МШ біля землі:	1500 км/год
Бойовий радіус:	1450 км
Дальність польоту з ППБ:	5400 км
Практична стеля:	22 500 м
Довжина:	22,62 м
Висота:	6,45 м
Розмах крила:	13,45 м
Площа крила:	61,62 м²
Порожній:	21 820 кг
Споряджений:	39 150 кг
Максимальна злітна:	46 200 кг
Двигуни:	2 × ТРДДФ Д-30Ф6
Тяга (потужність):	9 500 кг/с
Тяга форсажна:	15 500 кг/с
Гарматне озброєння:	23-мм гармата ГШ-6-23М
Боєзапас:	800
Маса підвісних елементів:	5 000 кг
Підвісне озброєння:	ракети 4 Керовані ракети великої дальності Р-33 2 Керовані ракети середньої дальності Р-40Т 4 Керовані ракети малої дальності Р-60, Р-60М
МіГ-31 у Вікісховищі

Історія створення

Розробка і прийняття на озброєння у США стратегічних крилатих ракет поставило на порядок денний питання про створення в СРСР наступника літака Ту-128 — баражуючого перехоплювача, здатного боротися з новою загрозою^[2]. Концепція, відповідно до якої велося проєктування перехоплювача, багато в чому була безпрецедентною для радянської авіації. Наголос робився на автономне виконання бойового завдання, в той час, як всі попередні перехоплювачі ВПС Радянського Союзу працювали в найтіснішій взаємодії з наземними пунктами наведення, аж до виконання перехоплення в повністю автоматичному режимі за командами з КП.

Постановою Ради міністрів СРСР від 6 травня 1981 року винищувач-перехоплювач МіГ-31 з РЛС РП-31 та ракетами Р-33 був прийнятий на озброєння^[3]. Серійне виробництво розпочато у 1979 році.

Концептуальні варіанти

Дослідження в рамках програми розробки важкого баражуючого перехоплювача, здатного виявляти та уражати цілі на фоні земної поверхні в діапазоні висот від 100 м до 30 км почалися в ОКБ Мікояна в середині 60-х років.

Перехоплювач отримав в ОКБ позначення Е-155МП. Роботи велися в декількох напрямках, але в основі всіх проєктів брався фюзеляж і повітрозабірники МіГ-25, екіпаж налічував двох людей — льотчика і штурмана-оператора^[4].

Один з проєктів поєднував у собі фюзеляж зі збільшеними в розмірах хвостовим оперенням і крилами змінної стріловидності від МіГ-23. Проєкт під шифром виріб «518-55» являв собою МіГ-25 у двомісному варіанті з розташуванням членів екіпажу тандемом і новим трапецієподібним крилом, що мають розвинені напливи в кореневій частині.

З метою поліпшення прохідності по слабко підготовлених аеродромах (аеродромах II класу) в обох проєктах передбачалося застосування нового шасі — з чотириколісними основними опорами на гібриді МіГ-23/25 і двоколісними — на «518-55». Найбільш екзотичним був проєкт Е-158 — 30-тонна безхвістка меншого розміру, ніж МіГ-25, з дельтоподібним крилом за типом «Діалогу».

Перехоплювач МіГ-25МП, який одержав світову популярність під позначенням МіГ-31, через зовнішню подібність може видатися розвитком МіГ-25, проте це абсолютно нова машина. Нова з погляду філософії бойового застосування, аеродинаміки, двигунів, складу бортового обладнання. Цей перехоплювач не отримав повною мірою належної популярності, залишаючись у тіні МіГ-29 і, особливо Су-27, проте він, як мінімум, є не менш важливим.

Призначення

Перспективний літак створювався, перш за все, для прикриття території СРСР від удару крилатими ракетами з боку Арктики, де не існувало суцільного радіолокаційного поля.

Під час повномасштабного російського вторгнення з 2022 року Росія часто використовує МіГ-31К (пускова платформа аеробалістичних ракет «Кинджал») як інструмент терору задля залякування населення України та провокування продовжних тривог, які тимчасово паралізовували частину території України через ризик ракетного удару^[5].

Конструкція літака

Літак виконаний за нормальною аеродинамічною схемою і являє собою високоплан з тонким крилом малого подовження, суцільноповоротним стабілізатором, двокілевим вертикальним оперенням і шасі, що прибираються в польоті. Планер літака суцільнометалевої конструкції, 50 % маси якої складають високоміцні сталі, а 16 % — титанові сплави. Екіпаж літака складається з пілота та штурмана-оператора.

Крило

Крило — помірної стрілоподібності, трапецієподібної форми в плані з невеликим кореневим напливом. Кут стрілоподібності по передній кромці крила — 41°, напливу — 70,5°. Подовження крила — 2,94; звуження — 3,1. Кут його поперечного «V» дорівнює -5°, кут установки — 0°. Крило набрано з тонких швидкісних аеродинамічних профілів з гострим носком. У кореневій зоні застосований профіль ЦАГІ П44М з відносною товщиною 3,7 %; в середніх і кінцевих перетинах — профілі ЦАГІ П101М, змінної товщини від 4,1 % до 4,48 %, відповідно. Консолі крила — трьохлонжеронні, кесонного типу, виготовлені зі сталей ВНС-2 і ВНС-5, титанових сплавів 0Т4-1 і ВТ-20. У кожній з них є два паливних баки-відсіки. Консоль оснащена чотирьохсекційним відхильним носком, двосекційним щілинним закрилком і двосекційним елероном. Конструкція закрилка та елерона — тришарова зі стільниковим заповнювачем. Кути відхилення носка — 13°, закрилку — 30°, елерона +/-20°. У режимі «зависання» закрилки та елерони відхиляються на 5°. Сумарна площа закрилків літака — 5,8 м². На верхній поверхні крила на 50 % його розмаху встановлені аеродинамічні гребені, а на нижній поверхні є вузли кріплення чотирьох пілонів.

Хвостове оперення

Хвостове оперення клепаної конструкції, виготовлено, в основному, з алюмінієвих сплавів. Горизонтальне оперення суцільноповоротне. Кут його стрілоподібності по передній кромці — 50,4°; кут поперечного «V» — 1,4°. Сумарна площа консолей стабілізатора — 9,82 м². Носки стабілізатора виконані з титанового сплаву. Вертикальне оперення двокілеве загальною площею 15,6 м². Кілі встановлені під кутом +8° до площини симетрії літака та оснащені кермами напрямку. Кут стрілоподібності кіля по передній кромці — 54°. Конструкція кілей трьохлонжеронна, кесонного типу. Кесони є паливними баками-відсіками. На нижній поверхні фюзеляжу встановлено два підфюзеляжних гребеня. Кут їх розвалу має 24°. Передні секції цих гребенів, кінцівки обох кілей і носок лівого кіля виконані з радіопрозорого матеріалу. В них вмонтовані антени радіообладнання.

Шасі

Основні опори шасі мають незвичну схему: переднє колесо на кожному візку зсунуте всередину від поздовжньої осі основної опори, а заднє — назовні. Така конфігурація покращує прохідність на ґрунтових і льодових аеродромах, оскільки кожне колесо має свою лінію шляху, а не торує колію. Об'єми під каналами повітрозабірників дозволяють розмістити основні опори шасі в прибраному положенні, причому передні щитки ніш шасі можуть використовуватися в ролі повітряних гальм. Двоколісна передня опора забирається, на відміну від носової опори МіГ-25, назад.

Конструктивні матеріали

Змінилося співвідношення конструкційних матеріалів в планері літака, вироби зі сталі на Е-155МП становили 50 % маси конструкції, з титану — 16 %, з алюмінієвих сплавів — 33 %, водночас композити, як і раніше, використовуються вкрай обмежено.

Двигуни

Двигуни Д-30Ф6 (1979 р.) були розроблені на основі цивільного Д-30 від Ту-134 (1967 р.), з форсажною камерою та соплом, двигун модульний; коефіцієнт двоконтурності 0,57.

У двигуні застосовані сплави титану, нікелю та сталі. Суха маса двигуна – 2416 кг.

Повітрозабірники двигунів — бокові, збільшеного, в порівнянні з МіГ-25, перерізом; кількість повітря, що надходить до двигунів, регулюється нижніми стулками і верхнім горизонтальним клином автоматично в залежності від висоти і швидкості польоту.

Кабіна

Кабіна переднього сидіння МіГ-31

Літак є двомісним, при цьому радари контролює штурман-оператор на задньому сидінні. Хоча елементи керування в кабінах дублюються, зазвичай літаком керують лише з переднього сидіння. Пілот керує літаком за допомогою центрального штурвалу та ліворуч розташованих ручок газу. У задній кабіні є лише два маленькі оглядові вікна з боків купола. Присутність штурмана-оператора у задній кабіні підвищує ефективність літака, оскільки оператор повністю зосереджений на роботі з радаром та використанні зброї, що знижує навантаження на пілота і підвищує ефективність. Обидві кабіни оснащені катапультними сидіннями типу «нуль — нуль», які дозволяють екіпажу катапультуватися на будь-якій висоті та швидкості^[6].

Модифікації

• МиГ-31Б — Серійна модифікація МіГ-31, оснащена системою дозаправлення у повітрі; надійшов на озброєння в 1990 році.
• МиГ-31БС — МіГ-31, модернізований до рівня МіГ-31Б, без штанги дозаправлення в повітрі.
• МиГ-31БСМ — Модернізація МіГ-31БС 2014 року без штанги дозаправлення у повітрі.
• МиГ-31БМ — Модернізація 1998 року, сучасна версія МіГ-31 для ВПС Росії. Модернізовані літаки отримали нову систему керування озброєнням і БРЛС, що дозволяє виявляти цілі на дальності до 320 кілометрів і одночасно супроводжувати до десяти повітряних цілей.
• МиГ-31Д — Експериментальна модифікація, здатна нести протисупутникову ракету 79М6 «Контакт». Серійно не вироблявся.
• МиГ-31ДЗ — Серійний винищувач-перехоплювач, обладнаний системою дозаправлення у повітрі. Устаткування РЕО (РЛС) не підлягає модернізації до виробу БМ. Після модернізації індекс ДЗ не змінюється, обладнання залишається незмінним.
• МиГ-31И — Літак призначений для повітряного старту невеликих космічних апаратів масою 120–160 кг на орбіти 600–300 км.
• МиГ-31ЛЛ — Літаюча лабораторія у Жуковському.
• МиГ-31М — Модернізація 1993 року з посиленими озброєнням, РЛС, БРЕО; мав характерну «округлу назовні» форму кореневих напливів. Серійно не вироблявся.
• МиГ-31Ф — Багатоцільовий фронтовий винищувач, призначений також для атак наземних цілей (проєкт принципово нового літака).
• МиГ-31ФЭ — Експортний варіант літака МіГ-31БМ. Серійно не вироблявся.
• МиГ-31Э — Експортний варіант зі спрощеним БРЕО. Серійно не вироблявся.
• Миг-31К — модифікація з можливістю підвісу аеробалістичної ракети «Кинджал»
• МиГ-31И — пускова платформа ракет «Кинджал», головна відмінність від МиГ-31К полягає у наявності цифрової системи управління, що у автоматичному режимі без участі пілота виводить літак на потрібну траєкторію та у точно розрахований момент запускає ракету^[7].

Тактико-технічні характеристики

Наведені характеристики відповідають модифікації МіГ-31.

Джерела даних: Great Book of Modern Warplanes^[8], Mikoyan^[9], Combat Aircraft since 1945^[10], airforce-technology.com^[11], deagel.com^[12]

Технічні характеристики

Схема МіГ-31 в 3 проекціях

МіГ-31 приземляється з розгорнутим гальмівним парашутом

• Екіпаж: 2 (пілот та штурман-оператор)
• Довжина: 22,62 м
• Розмах крила: 13,45 м²
• Висота: 6,45 м
• Площа крила: 61,62 м²
• База шасі: 7,11 м
• Колія шасі: 3,64 м
• Маса порожнього: 21 820 кг
• Нормальна злітна маса: 39 150 кг
• Максимальна злітна маса: 46 200 кг
• Маса палива у внутрішніх баках: 16 100 кг
• Об'єм паливних баків: 21 890 л
• Силова установка: 2 × ТРДДФ Д-30Ф6
  • Безфорсажна тяга: 2 × 9 500 кгс, 93 кН
  • Форсажна тяга: 2 × 15 500 кгс, 152 кН

Льотні характеристики

• Максимальна швидкість:
  • на великій висоті (більше 12 000 м): 3000 км/год
  • на малій висоті (200 м): 1500 км/год
  • крейсерська швидкість: 2500 км/год
• Бойовий радіус:
  • на висоті 10000 м, при M=0,8: 1450 км
  • на высоті 18000 м, при М=2,35: 720 км
• Перегінний радіус: 5400 км (з 2 × ППБ та однією дозоправкою в повітрі)
• Практична стеля: 22 500 м
• Динамічна стеля: до 30 000 м
• Швидкопідйомність: 288 м/с
• Навантаження на крило: 665 кг/м²
• Тягооснащеність: 0,85
• Максимальне експлуатаційне перевантаження: +5 g

Озброєння

• Стрілецько-гарматне: 1×23 мм шестиствольна роторна гармата ГШ-6-23М, 800 сн.
• Точки підвісу: 8
• Бойове навантаження: 5 000 кг
• Керовані ракети:
  • ракети «повітря — повітря»:
    • 4 × Х-58Е
    • 2 × Р-40
    • 4 × Р-60МК
    • 4 × Р-73
    • 4 × Р-37М (для МіГ-31БМ)
    • 4 × Р-77М (для МіГ-31БМ)
  • ракети «повітря — поверхня»:
    • 4 × Х-58
    • 1 × Х-47М2 «Кинджал»

Авіоніка

• РЛС: БРЛС-8Б «Заслон»

Бойове застосування

Повномасштабне російське вторгнення в Україну 2022 року

Докладніше: Російське вторгнення в Україну (2022) та Втрати російської авіації під час вторгнення в Україну

Під час російського вторгнення в Україну у 2022 році повідомлялося, що літаки МіГ-31 збили кілька українських літаків, здебільшого використовуючи ракети класу «повітря — повітря» великої дальності Р-37. Завдяки підтримці високої швидкості та висоти, МіГ-31 діяли практично безперешкодно, оскільки українські винищувачі не мали достатньої дальності, швидкості або висоти, щоб вступити в бій з МіГ-31^[13][14].

У середині березня 2022 року російські військові застосували ракету «Кинджал», ймовірно, з МіГ-31К, по складу боєприпасів на заході України, що стало першим бойовим застосуванням даного комплексу^[15].

Рано вранці 4 травня 2023 року ракету Х-47М2 «Кинджал» було перехоплено системою ППО MIM-104 Patriot, як повідомив командувач Повітряних сил України, генерал Микола Олещук. Ракета була випущена з МіГ-31К у повітряному просторі Росії. Україна підтвердила перехоплення, заявивши, що використала систему Patriot для захисту Київської області^[16][17].

15 травня 2024 року російські окупаційні посадовці в Криму заявили, що ракетна атака спричинила вибухи та пожежі поблизу авіабази Бельбек. Деякі ракети (ймовірно, ATACMS) влучили в об'єкти, скинувши касетні боєприпаси на авіабазу, і згідно з фотодоказами та супутниковими знімками, було знищено щонайменше дві російські системи ППО, ймовірно, знищено два МіГ-31, знищено паливний склад і пошкоджено один Су-27^[18][19].

Оператори

•  Росія — 142 МіГ-31 (109 МіГ-31БМ, близько 23 МіГ-31К та 9 МіГ-31Б/БС)
  • ВПС РФ — 88 МіГ-31БМ і близько 23 МіГ-31К, станом на 2024 рік^[20]
  • Морська авіація ВМФ РФ — 9 МіГ-31Б/БС та 21 МіГ-31БМ, станом на 2024 рік^[21]
•  Казахстан
  • Повітряні сили Казахстану — 31 МіГ-31Б/БМ, станом на 2024 рік (всі літаки на зберіганні, виставлені на продаж)^[22]

Росія

Ескадрилья МіГ-31БМ була розміщена на авіабазі Рогачово на Новій Землі. У березні 2021 року вперше літаки МіГ-31БМ морської авіації Тихоокеанського флоту здійснили обліт над Північним полюсом. Під час перельоту було здійснено дозаправлення в повітрі^[23]. Під час повномасштабного вторгнення МіГ-31К застосовувався для ударів по Україні ракетами повітряного базування «Кинджал». Ймовірно, з цього літака було запущено ракету, якою вдарили 20 березня 2022 року по київському торговельному центру. 19 жовтня 2022 року стало відомо, що російська армію перекинула до Білорусі три МіГ-31К. 20 жовтня вони були виявлені в білоруському повітряному просторі, але пуски «Кинджалів» не здійснили.

Аварії і катастрофи

дата		приналежність	місце	жертви	подробиці
1	20.09.1979	ВПС СРСР	Астраханська область	—	літак знищено внаслідок технічної несправності, пілоти катапультувалися[24]
2	22.10.1979	ВПС СРСР	Горьківська область	—	літак знищено внаслідок технічної несправності, пілоти катапультувалися[24]
3	04.04.1984	ВПС СРСР	Московська область	2 загиблих	літак знищено внаслідок технічної несправності[24]
4	20.12.1988	ВПС СРСР	Семипалатинська область	2 загиблих	літак знищено внаслідок технічної несправності[24]
5	11.01.1989	ВПС СРСР	Ленінградська область	2 загиблих	літак знищено внаслідок технічної несправності, пілоти загинули у госпіталі[24]
6	II 1990	ВПС СРСР	Семипалатинська область	—	зіткнення двох МіГ-31, подробиці не встановлено[25]
7		ВПС СРСР	Семипалатинська область	—
8	08.02.1990	ВПС СРСР	Архангельська область	—	літак пошкоджено внаслідок технічної несправності, списаний[24]
9	17.04.1990	ВПС СРСР	Сахалінська область	—	літак знищено внаслідок технічної несправності, пілоти катапультувалися[24]
10	VIII 1990	ВПС СРСР	Карагандинська область	1 загиблий	літак помилково збитий ракетою, один пілот катапультувався[25]
11	26.09.1990	ВПС СРСР	Мурманська область	2 загиблих	помилка екіпажу[26]
12	13.03.1991	ВПС СРСР	Красноярський край	2 загиблих	літак вибухнув у повітрі[24]
13	09.08.1991	ВПС СРСР	Астраханська область	—	літак знищено внаслідок технічної несправності, пілоти катапультувалися[24]
14	30.09.1991	ВПС СРСР	Нижньогородська область	1 загиблий	помилка екіпажу[24]
15	18.10.1991	ВПС СРСР	Тверська область	—	літак знищено внаслідок технічної несправності, пілоти катапультувалися[24]
16	31.10.1991	ВПС СРСР	Нижньогородська область	—	помилка екіпажу[24]
17	10.01.1992	ВПС СРСР	Камчатський край	1 загиблий	помилка екіпажу[27]
18	26.10.1992	ВПС Росії	Калінінградська область	—	технічна несправність[28]
19	10.03.1993	ВПС Росії	Камчатський край	—	технічна несправність[29]
20	01.06.1993	ВПС Росії	не встановлено	—	технічна насправність[30]
21	31.05.1995	ВПС Росії	Сахалінська область	—	технічна несправність[31]
22	06.09.1995	ВПС Росії	Біле море	—	технічна несправність[32]
23	12.07.1996	ВПС Росії	Хабаровський край	1 загиблий	помилка екіпажу[33]
24	16.07.1996	ВПС Росії	Тверська область	3 загиблих	помилка екіпажу[33]
25	15.08.1996	ВПС Росії	Хабаровський край	1 загиблий	помилка екіпажу[34]
26	15.01.1997	ВПС Росії	Архангелька область	2 загиблих	МіГ-31Б знищено внаслідок технічної несправності[35]
27	26.09.1997	ВПС Росії	Тверська область	—	МіГ-31 знищено внаслідок технічної несправності[36]
28	06.04.2000	ВПС Росії	Архангельська область	1 загиблий	помилка екіпажу[37]
29	28.02.2001	ВПС Росії	Мурманська область	—	технічна несправність[38]
30	14.10.2003	ВПС Росії	Тверська область	—	технічна несправність[39]
31	01.06.2005	ВПС Росії	Тверська область	—	технічна несправність[40]
32	17.02.2007	ВПС Казахстану	Карагандинська область	2 загиблих	літак знищено внаслідок технічної несправності під час навчального польоту[25]
33	19.11.2010	ВПС Росії	Пермський край	—	МіГ-31 (б/н «18 синій») 6977-ї авіабази, пілоти катапультувалися[41]
34	06.09.2011	ВПС Росії	Пермський край	2 загиблих	МіГ-31 (б/н «11 синій») 2-ї авіагрупи 6980-ї авіабази[41]
35	23.04.2013	ВПС Казахстану	Карагандинська область	1 загиблий	літак знищено внаслідок технічної несправності, один пілот катапультувався[25]
36	14.12.2013	ВПС Росії	Приморський край	—	МіГ-31ДЗ впав у через технічну несправність, пілоти катапультувалися[41]
37	04.09.2014	ВПС Росії	Краснодарський край	—	знищено МіГ-31БМ 6979-ї авіабази, пілоти катапультувалися[41]
38	30.10.2015	ПКС Росії	Камчатський край	—	літак знищено, пілоти катапультувалися[41]
39	25.01.2016	ПКС Росії	Красноярський край	—	МіГ-31БМ знищено, пілоти катапультувалися[41]
40	26.04.2017	ПКС Росії	Бурятія	—	літак знищено, пілоти катапультувалися[42]
41	18.05.2018	ПКС Росії	Пермський край	—	літак загорівся при зльоті[43]
42	19.09.2018	ПКС Росії	Нижньогородська область	—	МіГ-31БМ знищено, пілоти катапультувалися[44]
43	16.04.2020	ВПС Казахстану	Карагандинська область	—	під час виконання планового польоту упав МіГ-31, без жертв[45]
44	26.05.2020	ПКС Росії	Тверська область	—	літак згорів на авіабазі Хотилово, без жертв[46]
45	29.01.2022	ПКС Росії	Новгородська область	—	літак викотився за межі злітно-посадкової смуги та розвалився[47]
46	08.04.2022	ПКС Росії	Ленінградська область	—	літак знищено, пілоти катапультувалися[48]
47	01.10.2022	ПКС Росії	Севастополь	1 загиблий	літак викотився за межі злітно-посадкової смуги та вибухнув, штурман вижив[49]
48	02.12.2022	ПКС Росії	Приморський край	—	літак знищено під час тренувального польоту, пілоти катапультувалися[50]
49	26.04.2023	ПКС Росії	Мурманська область	—	літак знищено, пілоти катапультувалися[51]
50	04.07.2023	ПКС Росії	Камчатський край	2 загиблих	літак знищено під час тренувального польоту[52]
51	15.05.2024	ПКС Росії	Севастополь	—	в ході ракетної атаки на аеродром «Бельбек» було знищено два літаки МіГ-31[53]
52		ПКС Росії		—
13/16.08.2024 заява про знищення літака МіГ-31К/И та пошкодження ще шести на аеродромі «Саваслейка»[54]

Див. також

• МіГ-25
• Dassault Mirage III
• Grumman F-14 Tomcat
• Panavia Tornado

Література

• Техносерия. М. Никольский. МиГ-31 — Страж российского неба
• Крылья России. История и самолеты ОКБ «МиГ»
• Мир авиации. Александр Ларионов. Чемодан из гастронома
• Крылья Родины. Василий Панков. Флагман ПВО
• Крылья Родины. Владимир Ильин. «Английская гончая» с красными звездами
• Владимир Ильин. Самые скоростные истребители МиГ-25 и МиГ-31
• Spick, Mike. MiG-31 'Foxhound' // The Great Book of Modern Warplanes. — St. Paul, Minnesota : MBI, 2000. — ISBN 0-7603-0893-4.
• Wilson, Stewart. Combat Aircraft since 1945. — Fyshwick, Australia : Aerospace Publications, 2000. — ISBN 1-875671-50-1.
• Eden, Paul. Mikoyan MiG-25 'Foxbat' & Mikoyan MiG-31 'Foxhound' // Encyclopedia of Modern Military Aircraft. — London : Amber Books, 2004. — ISBN 1-904687-84-9.
• International Institute for Strategic Studies (13 лютого 2024). The Military Balance 2024 (англ.). Taylor & Francis. ISBN 978-1-040-05115-3.

Примітки

1. МиГ-31 на сайте airwar.ru. Архів оригіналу за 16 березня 2015. Процитовано 29 серпня 2020.
2. МиГ-31 Истребитель-перехватчик [MiG-31 fighter-interceptor]. Airbase.ru (рос.). Архів оригіналу за 23 July 2018. Процитовано 29 December 2018.
3. МиГ-31. Архів оригіналу за 15 жовтня 2014. Процитовано 10 лютого 2012.
4. Eden, 2004, с. 323.
5. Терор тривогами. Як реагувати на злети МіГ-31К. uanews.net. Процитовано 20 січня 2024.
6. Dawes, Alan (December 2002). "Mikoyan's Long-Legged Hunting Dog". Air International. pp. 396–401.
7. Рашисти вигадали новий "чудо-літак" під "Кинжал", бо МиГ-31К їх вже "не влаштовує". Defense Express. 28 серпня 2022.
8. Spick, 2000.
9. MiG-31E fighter. Russian Aircraft Corporation "MiG". Архів оригіналу за 1 October 2015. Процитовано 22 July 2008.
10. Wilson, 2000, с. 103.
11. MiG-31 Foxhound Interceptor Aircraft. Airforce-technology.com. Архів оригіналу за 29 December 2018. Процитовано 29 December 2018.
12. MiG-31. Deagel.com. Архів оригіналу за 29 December 2018. Процитовано 29 December 2018.
13. The Russian Air War and Ukrainian Requirements for Air Defence. RUSI. 7 November 2022. Архів оригіналу за 4 February 2023. Процитовано 13 November 2022.
14. Russia's MiG-31 Crews Are Shooting At Ukrainian Pilots From A Hundred Miles Away—And The Ukrainians Can't Shoot Back. Forbes. 8 November 2022. Архів оригіналу за 13 November 2022. Процитовано 13 November 2022.
15. Mark Episkopos (10 травня 2022). Russia Unleashes Hypersonic Missiles on Odesa to Disrupt Supply Lines. The National Interest (англ.). Архів оригіналу за 10 травня 2022. Процитовано 11 травня 2022.
16. Experts says Kinzhal aeroballistic missile may have been downed over Kyiv by air defenses. News Yahoo!. 5 May 2023. Архів оригіналу за 6 May 2023. Процитовано 6 May 2023.
17. Ukraine says it used US-made Patriot system to intercept Russian hypersonic missile. CNN. 6 May 2023. Архів оригіналу за 6 May 2023. Процитовано 6 May 2023.
18. JOSEPH TREVITHICK (16 May 2024). MiG-31 Foxhounds Confirmed Destroyed In New Imagery Of Belbek Air Base. ISW. Процитовано 17 May 2024.
19. На аеродромі «Бельбек» в Криму пролунали вибухи. Суспільне. Новини. 16 травня 2024.
20. IISS, 2024, с. 200.
21. IISS, 2024, с. 198.
22. IISS, 2024, с. 187.
23. David Cenciotti (29 березня 2021). Two Russian Navy MiG-31BM Interceptors Have Flown Over The North Pole For The First Time Ever. The Aviationist. Архів оригіналу за 30 березня 2021. Процитовано 30 березня 2021.
24. Аварии, катастрофы и боевые потери МиГ-31. testpilot.ru. Процитовано 5 липня 2023.
25. tengrinews.kz (17 квітня 2020). Истребитель МиГ: хронология крушений в Казахстане. Главные новости Казахстана - Tengrinews.kz (рос.). Процитовано 5 липня 2023.
26. Аварии, катастрофы и боевые потери МиГ-31. testpilot.ru. Процитовано 5 липня 2023.
27. [https://testpilot.ru/russia/mikoyan/mig/31/mig31_crash.php МиГ-31 Аварии, катастрофы и боевые потери]
28. МиГ-31, аварии, катастрофы и боевые потери.
29. МиГ-31, аварии, катастрофы и боевые потери.
30. МиГ-31, аварии, катастрофы и боевые потери.
31. Аварии и катастрофы истребителей МиГ-31 в 1995-2015 годах. РИА Новости (рос.). 20151030T2324. Процитовано 7 січня 2021.
32. Аварии и катастрофы истребителей МиГ-31 в 1995-2015 годах. РИА Новости (рос.). 20151030T2324. Процитовано 7 січня 2021.
33. Крушение истребителя МиГ-31 в Приморье: пилоты спаслись, по факту ЧП возбуждено уголовное дело - Вечерняя Москва. vm.ru (ru-RU) . Процитовано 7 січня 2021.
34. Крушение истребителя МиГ-31 в Приморье: пилоты спаслись, по факту ЧП возбуждено уголовное дело - Вечерняя Москва. vm.ru (ru-RU) . Процитовано 7 січня 2021.
35. МиГ МиГ-31. www.airwar.ru. Процитовано 7 січня 2021.
36. Аварии и катастрофы истребителей МиГ-31 в 1995-2015 годах. РИА Новости (рос.). 20151030T2324. Процитовано 7 січня 2021.
37. Аварии и катастрофы самолетов МиГ-31. Досье. ТАСС. Процитовано 29 грудня 2020.
38. В Тверской области сгорел МиГ-31. Российская газета (рос.). Процитовано 8 січня 2021.
39. Аварии и катастрофы самолетов МиГ-31. Досье. ТАСС. Процитовано 29 грудня 2020.
40. Аварии и катастрофы самолетов МиГ-31. Досье. ТАСС. Процитовано 29 грудня 2020.
41. Аварии и катастрофы самолетов МиГ-31. Досье. ТАСС. Архів оригіналу за 4 лютого 2022. Процитовано 4 лютого 2022.
42. У Бурятії під час учбового польоту розбився російський перехоплювач Міг-31. 112. Архів оригіналу за 26 квітня 2017. Процитовано 26 квітня 2017.
43. В Пермском крае на аэродроме загорелся самолет Миг-31. РИА Новости (рос.). 20180518T1842. Процитовано 9 січня 2021.
44. MiG-31 supersonic interceptor aircraft crashed in Russia. Defence Blog. 19 вересня 2018. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 20 вересня 2018.
45. В Казахстані упав МіГ-31 - Мілітарний. mil.in.ua. Процитовано 5 липня 2023.
46. В Тверской области пожар возник на военном истребителе | Новости Твери. TVTver.ru (рос.). 28 травня 2020. Архів оригіналу за 4 лютого 2022. Процитовано 4 лютого 2022.
47. У Росії розвалився винищувач МиГ-31. Мілітарний (рос.). Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 2 лютого 2022.
48. В "ерефії" падають носії гіперзвукових ракет "Кинжал": ЗМІ рашистів звітують про аварію з МиГ-31. https://defence-ua.com (укр.). Архів оригіналу за 9 квітня 2022. Процитовано 10 квітня 2022.
49. В Крыму погиб лётчик, совершивший экстремальную посадку в Усинске четыре года назад
50. В Приморском крае разбился истребитель МиГ-31 — RTVI, 02.12.2022
51. В Мурманской области разбился истребитель МиГ-31 — ТАСС(рос.)
52. Російський винищувач МіГ-31 розбився на Камчатці. nv.ua (укр.). Процитовано 4 липня 2023.
53. Атака на «Бельбек»: нові супутникові знімки показують масштаби руйнувань на аеродромі. Слово і Діло (укр.). 17 травня 2024. Процитовано 17 травня 2024.
54. ЗМІ: Дрони знищили 3 та пошкодили 6 літаків на "Саваслейці". // Автор: Степан Смишляєв. 21.08.2024