Loading AI tools
колишній район в Україні, у Київській області (1965-2020) З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Миронівський район — колишній район в Україні та Українській РСР у 1965—2020 роках із центром у місті Миронівка, що був розташований на території сучасної Миронівської громади Київської області.
Миронівський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
Колишній район на карті Київська область | |||||
Основні дані | |||||
Країна: | Україна | ||||
Область: | Київська область | ||||
Код КОАТУУ: | 3222900000 | ||||
Утворений: | 4 січня 1965 року (вперше 7 березня 1923 року) | ||||
Ліквідований: | 19 липня 2020 року | ||||
Населення: | ▼ 33 564 (на 1.1.2019) | ||||
Площа: | 904 км² | ||||
Густота: | 39 осіб/км² | ||||
Тел. код: | +380-4574 | ||||
Поштові індекси: | 08800—08854 | ||||
Населені пункти та ради | |||||
Районний центр: | Миронівка | ||||
Міські ради: | 1 | ||||
Сільські ради: | 23 | ||||
Міста: | 1 | ||||
Села: | 45 | ||||
Районна влада | |||||
Рада: | Миронівська районна рада | ||||
Голова ради: | Усик Валентина Сергіївна | ||||
Голова РДА: | Фесенко Сергій Володимирович[1] | ||||
Вебсторінка: | Миронівська районна рада Миронівська районна державна адміністрація | ||||
Адреса: | 08800, Київська обл., Миронівський р-н, м. Миронівка, вул. Соборності, 58 | ||||
Мапа | |||||
| |||||
Миронівський район у Вікісховищі |
Район було утворено у 1965 року у складі Київської області УРСР, а ліквідовано у 2020 році під час адміністративно-територіальної реформи в Україні.[2] Це був третій період існування Миронівського району із центром у Миронівці. До того район вже утворювався у 1923—1931 та 1935—1962 роках.
У 1966 році територію району було поділено приблизно навпіл: одна частина залишилися у Миронівському районі, а з іншої було утворено Богуславський район. Після того межі району вже не змінювалися.
На 1 жовтня 2013 населення району становило 34 927 осіб, а територія району — 904 км².
1648 року, під час національно-визвольної війни на території Миронівщини, разом із своїм військом перебував Богдан Хмельницький
1845 року Тарас Шевченко відвідав Миронівщину коли навчався в Петербурзькій академії мистецтв. Під час цієї подорожі багато писав віршів, малював портрети селян та краєвиди України. Жив у селі Потоки у панському маєтку та відвідав села Росава та Карапиші.
1858 рік — заснований цукровий завод в період падіння кріпосного права та інтенсивного розвитку цукроваріння в Україні. Завод належав удільному відомству і орендувався «Товариством Романівських цукрових заводів».
1876 рік — побудовано залізничну станцію біля села Миронівка, чим була започаткована сучасна залізнична станція Миронівка.
1898—1902 рр. — у селі Потоки вчителював відомий український письменник Степан Васильченко (Панасенко).
Уперше Миронівський район було утворено у складі Української СРР у березні-квітні 1923 року.[3][4] Район спочатку входив до Шевченківської (Корсунської) округи Київської губернії УСРР (у 1923—1925 роках), потім до Білоцерківської округи УСРР (у 1925—1930 роках), а потім підпорядковувався безпосередньо центральному уряду УСРР (з 1930 року).[3][5][6][7]
3 лютого 1931 року район було приєднано до Богуславського району.[8]
У січні-лютому 1935 року внаслідок розукрупнення районів Миронівський район було відновлено у складі Київської області у нових межах.[9]
2 серпня 1948 року Указом Президії Верховної Ради УРСР «Про увічнення пам'яті заступника голови Ради Міністрів Української РСР В. Ф. Старченка» Миронівський район був перейменований на Старченківський.[10][11]
30 грудня 1962 року район було приєднано до Кагарлицького району.[12]
4 січня 1965 року внаслідок розукрупнення районів Миронівський район було утворено третій раз знову у нових межах.[13]
8 грудня 1966 року із Миронівського району було виокремлено Богуславський район,[14] після чого його межі вже не змінювалися.
Під час реформи децентралізації на території району почали об'єднуватися територіальні громади (відповідні місцеві ради). Зокрема у 2018—2019 роках Миронівська міська рада і 4 сільради району об'єдналися у Миронівську об'єднану територіальну громаду,[15] а Піївська сільська рада увійшла до Ржищівської об'єднаної територіальної громади утвореної навколо міста обласного значення Ржищева.[16]
12 червня 2020 року уся територія району була розподілена між Миронівською та Ржищівською громадами. До Миронівської громади увійшли Миронівська міська і 21 сільська рада, а до Ржищівської громади — 3 сільські ради району.[17]
17 липня 2020 року район було ліквідовано, а Миронівська та Ржищівська громади були включені до новоутвореного Обухівського району Київської області.[2]
Станом на 2015 рік, до складу району входили Миронівська міська та 23 сільські ради, які об'єднували 46 населених пунктів.[18]
У 1965–2020 роках до Миронівського району входили наступні ради (за винятком частини, вилученої у 1966 році):
сільські:
Обʼєднані територіальні громади (ОТГ) утворені на частинах району у 2015–2020 роках під час адміністративно-територіальної реформи:
Нові територіальні громади утворені на всій території району 12 червня 2020 року (кінець реформи):
До Миронівського району входили місто Миронівка (до 1968 року — смт) і наступні села (за винятком частини, вилученої у 1966 році):
У Миронівці розташовано 8 промислових підприємств, на яких випускають запасні частини до вантажних автомобілів, автобусів, продукти харчування, будівельні вироби. 7 підприємств є переробниками сільськогосподарської продукції: завод по виготовленню круп і комбікормів, крупозавод, завод по виготовленню сухого знежиреного молока, хлібоприймальне підприємство, ВАТ «Кристал-М» (виготовлення цукру), спільне підприємство «Київ-Атлантик».
На початку 90-х років розвивається приватний бізнес. За цей час в районі зареєстровано 74 підприємств недержавного сектора: приватних підприємств 85, товариств з обмеженою відповідальністю 109, акціонерних товариств 28, кооперативів 50, спільних підприємств 5, осіб, які працюють як приватні підприємці 950 осіб.
Основними сферами діяльності даних підприємств є торгово-посередницька діяльність, будівельно-ремонтні роботи, виробництво промислової продукції. Набуває розвитку галузь громадського харчування та сфера побутового обслуговування, як колективної так і приватної форми власності. Серед продукції, що експортується є: сухе знежирене молоко, крупи, цукор, соєва олія та соєвий шрот а також вироби легкої промисловості.
Розподіл постійного населення Миронівського району за віком та статтю за даними перепису 2001 року[21]:
Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | 18 386 | 3397 | 2561 | 5387 | 4865 | 2094 | 82 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Жінки | 22 416 | 3172 | 2503 | 5492 | 6056 | 4667 | 526 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
У районі функціонує: 24 ЗОШ, в яких навчається 5162 учні, 18 дошкільних навчальних закладів, в яких виховується 816 дітей, а також 2 навчально-виховні об'єднання (школа-сад), де налічується 38 дітей, 1 дитячо-спортивна школа, музична школа, будинок дитячої творчості, Миронівська філія Черкаського інституту управління, Маслівський державний аграрний технікум, Миронівський міжшкільний навчальний-виробничий комбінат, на базі якого учні ЗОШ отримують допрофесійну підготовку за професіями: секретар друкарка, водій категорії «В» та «С».
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Миронівського району була створена 41 виборча дільниця. Явка на виборах складала — 67,55 % (проголосували 20 584 із 30 471 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 59,17 % (12 179 виборців); Юлія Тимошенко — 15,88 % (3 269 виборців), Олег Ляшко — 10,58 % (2 178 виборців), Анатолій Гриценко — 5,25 % (1 081 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,73 %.[23]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.