Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Кравчу́чка — поширена в Україні розмовна назва візка для ручного перевезення вантажів, зробленого у вигляді L-подібної металевої рами з двома колесами (у всіх інших країнах — ручний візок).
Кравчучка — ручний візок — відрізняється від інших засобів перевезення (возики, сумки, валізи) компактністю та простотою виготовлення. На відміну від ручного возика, її можна скласти та перевозити у невеликому пакеті. Типово цей візок витримує навантаження до 100 кілограмів[1].
Кравчучки набули особливого поширення в Україні на початку дев'яностих років XX століття. Особливо часто використовувалися роздрібними торговцями (човниками) та дачниками.
Назва походить від прізвища тогочасного Президента України Леоніда Кравчука, в період правління якого такий промисел з таким знаряддям набув масового характеру.
Після зміни Президента в Україні з'явився модернізований різновид кравчучки, який в народі почали називати «кучмовіз». Це дещо більший за розмірами двоколісний возик для перевезення пакунків з одягом, речами, який може витримувати більшу за кравчучку вагу.[2] У багатьох регіонах України «кучмовозами» називали тролейбуси виробництва Південного машинобудівного заводу, парторгом і директором якого був Леонід Кучма. Поява цих тролейбусів на вулицях міста збіглася з появою Кучми на посту Президента.[3][4]
Кравчучки часто виготовлялись кустарним способом у домашніх умовах, проте найбільшого поширення набули возики заводського виробництва. Перші візки почали випускати на київському авіазаводі в 1991 році[1], згодом їх виробництво було налагоджено й на інших заводах, у тому числі військових, у рамках конверсії. Винахідником візка типу кравчучка є інженер-конструктор київського авіазаводу Олексій Сергеєв (1933—2011) []. Перший візок він розробив і змайстрував у 1983 році[1][5].
У 2011 році в Україні була винайдена «велокравчу́чка» [Архівовано 18 вересня 2011 у Wayback Machine.] — розбірний симбіоз ручного візка та велосипеда і в підсумку отримано універсальний вантажний велосипед.
Завдяки своїй зручності та компактності кравчучка набула великої популярності серед українців. Про неї поширювалось багато приказок, віршів та анекдотів.
 |
На ринку жінка симпатична Лаштує тачку чи візок. Погодьтеся, картина звична: Малого бізнесу зразок. «Кравчучка», — хтось лукаво гляне, А жінка по прилавку — грюк: «Це — винахід мого Степана, І ні до чого тут Кравчук!» |
 |
На противагу цьому поетеса Ганна Чубач використовує образ «кравчучки» для осмислення історії і духовності українського народу[7].
|
Порозмивалися дороги, Котрі до Храмів нас вели. Не десь у світі, в себе вдома, Серед своїх бездушних орд, Важкі "кравчучки" й "кучмодроми” Волочить втомлений народ |
|
Згадує кравчучку і поет Іван Драч у вірші «Український perpetuum mobile, або Машина української незалежності»[8]:
|
Кравчучка стала кучмовозом. Іде вперед наш рідний край. |
|
— Іван Драч, „Сучасність“, 1995, No. 10 | ||
Перед парламентськими виборами 2006 року, у зв'язку з появою опозиційного блоку «Не так!», в який входив колишній Президент Л. Кравчук, набув поширення анекдот, що політрада СДПУ(о) вирішила перейменувати кравчучки. Відтепер вони будуть називатися «нетачками».
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
