Loading AI tools
колишній район у Донецькій області (Україна) З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Костянти́нівський район (Костянтинівщина) — район в Донецькій області України. Утворений 7 березня 1923 року. Адміністративний центр — місто Костянтинівка, що не входило до складу району. Розташований у центрі Донецької області, північніше Донецька. У липні 2020 року увійшов до складу Краматорського району.
Костянтинівський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
Колишній район на карті Донецька область | |||||
Основні дані | |||||
Країна: | СРСР (з 1923 по 1991)
Україна (з 1991) | ||||
Область: | Донецька область | ||||
Код КОАТУУ: | 1422400000 | ||||
Утворений: | 7 березня 1923 року | ||||
Ліквідований: | 17 липня 2020 року[1] | ||||
Населення: | ▼ 17 463 (01.01.2019) | ||||
Площа: | 1172 км² | ||||
Густота: | 15.5 осіб/км² | ||||
Тел. код: | +380-6272 | ||||
Поштові індекси: | 85100-85185 | ||||
Населені пункти та ради | |||||
Районний центр: | Костянтинівка | ||||
Сільські ради: | 20 | ||||
Села: | 49 | ||||
Селища: | 11 | ||||
Мапа району | |||||
Районна влада | |||||
Голова ради: | Оносов Олександр Леонідович | ||||
Голова РДА: | Рослов Олексій Вікторович[2] | ||||
Вебсторінка: | Костянтинівська РДА Костянтинівська райрада | ||||
Адреса: | 85104, Донецька обл., м. Костянтинівка, пр. Свободи, 156 | ||||
Мапа | |||||
| |||||
Костянтинівський район у Вікісховищі |
Слов'янський район (Донецька область) |
||
Добропільський район (Донецька область) |
Бахмутський район (Донецька область) | |
Ясинуватський район (Донецька область) |
Костянтинівський район знаходиться на північному центрі Донецької області південно-східної частини України на території 117172 км², що становить 4,4 % території області.
Район нараховує 59 населених пунктів з кількістю населення 20996 жителів.
Територію району перетинають автотраси: державного значення — Слов'янськ— Донецьк— Маріуполь, територіального — Красноармійськ—Артемівськ, Костянтинівка—Дзержинськ, а також залізниця, яка здійснює перевезення більш ніж на 600 адрес країн близького та далекого зарубіжжя.
Розвинена гідрографічна мережа району. Його територію з південного сходу на північний схід перетинає річка Кривий Торець, яка відноситься до басейну річки Сіверський Донець. Площа водостоку 1550 м².
На землях району ведуться розробки корисних копалин — вогнетривких глин та піску.
Протягом 2002 року Торецькою регіональною державною екологічною інспекцією проводилася операція «Чисте повітря», в ході якої проведено контроль утримання окису вуглецю у відпрацьованих газах автомобілів.
Проводився ремонт очисних споруджень в с. Зоря підприємством «Укрводспецбуд».
Красноармійським держлісгоспом відновлено 45 га лісу в районі с. Яблунівка. Озеленено 37,8 км вулиць району, 8 км придорожних захисних лісосмуг. На території Полтавської сільської ради висаджено берез на суму 0,9 тис. грн.
Костянтинівським райавтодором проведено вибіркову санітарну рубку дерев лісових насаджень площею 8,6 га понад трасою Покровськ — Бахмут.
На початку 1923 року на території УРСР було проведено реформу адміністративно-територіального розподілу, в результаті якого, повіти та волості було скасовано, а замість них утворилися округи та райони.
Відповідно до Постанови ВУЦВК від 7 березня 1923 року «Об административном делении Донецкой губернии» в складі Бахмутського округу було утворено Костянтинівський район з центром у селищі Костянтинівка.
Тоді ж у новому районі відбулися вибори органу влади Костянтинівського райвиконкому, який знаходився в безпосередньому підпорядкуванні Бахмутського, а з серпня 1924 р. — Артемівського окрвиконкому.
На основі Постанови ВУЦВК від 13 березня 1925 року селище Костянтинівка було віднесено до категорії селищ міського типу.
В 1939 році в складі Сталінської області знову організовано Костянтинівський район і тоді ж у районі було створено орган влади Костянтинівського райвиконкому, який після проведення в грудні 1939 року перших виборів в місцеві органи влади на основі нової Конституції УРСР, прийнятої 30 січня 1937 року, став називатися виконавчим комітетом Костянтинівської районної ради депутатів трудящих.
На землях Костянтинівського району розміщалося 33 колгоспи, 7 радгоспів та 7 підсобних господарств. Основним їхнім напрямком було і залишається вирощування зернових культур і тваринництво. Впроваджувалось і набирало силу овочівництво і садівництво. Розвивалась матеріально-технічна база.
Мирне життя сільських працівників обірвала війна. Всього з району було мобілізовано близько 5,5 тисяч осіб.
Воїни-костянтинівці відважно боролись на фронтах: в жорстоких боях загинуло 2352 особи. Багато з них нагороджено за мужність та відвагу бойовими орденами та медалями, четверо удостоєні звання Героя Радянського Союзу : 18-річний командир відділення 1006 полку 266-1 Артемівської стрілецької дивізії Микола Носуля з Олексієво-Дружківки, штурман ескадрильї 367-го бомбардувального авіаполку С. З. Калініченко — мешканець Кіндратівки, командир ескадрильї 266-го штурмового авіаполку, старший лейтенант В. І. Догаєв із Ділієвки, командир гармати 99-го гвардійського артполку, старший сержант П. С. Дубрівний з радгоспу «Щербинівський».
6 вересня 1943 року район було звільнено від фашистських загарбників. Почалася важка робота з відновлення зруйнованого сільського господарства. Збитки були великі: за час окупації 31 колгосп і 6 радгоспів району втратили 60 тисяч голів великої рогатої худоби, десятки тисяч овець, свиней, птиці, багаті садово-овочеві та пасічні господарства.
Адміністративно-територіально район поділяється на 20 сільських рад, які об'єднують 60 населених пунктів та підпорядковані Костянтинівській районній раді. Адміністративний центр — місто Костянтинівка[3].
Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | 9822 | 1772 | 1460 | 2895 | 2544 | 1113 | 38 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Жінки | 11 310 | 1665 | 1385 | 2752 | 2905 | 2359 | 244 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Національний склад населення району за переписом 2001 року[5]
чисельність | частка | |
українці | 16 345 | 77,3 |
росіяни | 4 206 | 19,9 |
білоруси | 194 | 0,9 |
Етномовний склад сільських та міських рад району (рідна мова населення) за переписом 2001 року, %[6]
українська | російська | білоруська | |
---|---|---|---|
Костянтинівський район | 69,8 | 29,4 | 0,2 |
Олександро-Калинівська сільрада | 93,1 | 6,9 | 0,1 |
Артемівська сільрада | 60,5 | 38,8 | 0,4 |
Білокузьминівська сільрада | 70,1 | 28,6 | 0,2 |
Віролюбівська сільрада | 70,3 | 29,4 | |
Зорянська сільрада | 78,3 | 21,4 | 0,3 |
Іванопільська сільрада | 63,5 | 36,1 | 0,1 |
Іллічівська сільрада | 38,1 | 61,2 | 0,1 |
Катеринівська сільрада | 85,9 | 13,6 | |
Кіндратівська сільрада | 50,1 | 49,4 | 0,1 |
Марківська сільрада | 85,0 | 15,0 | |
Миколайпільська сільрада | 72,9 | 24,6 | 0,8 |
Миколаївська сільрада | 79,0 | 20,3 | 0,1 |
Новодмитрівська сільрада | 37,8 | 60,3 | |
Новаполтавська сільрада | 73,1 | 26,5 | |
Новоартемівська сільрада | 91,6 | 7,4 | |
Полтавська сільрада | 91,2 | 8,0 | |
Правдівська сільрада | 77,4 | 21,0 | 0,9 |
Предтечинська сільрада | 86,7 | 13,1 | |
Тарасівська сільрада | 74,1 | 23,9 | 0,4 |
Торська сільрада | 81,8 | 18,1 |
На території району проживають 20996 мешканців, що становить 0,4 % населення області. Щільність населення 18 чоловік на 1 кв км. Загальна площа в адміністративних межах району 117172 га — 4,4 % території області, з них: — площа господарчої території — 112019 га; — земельний запас — 3306 га; — земельний державний запас — 2594 га; — земля садових кооперативів — 1258 га; — площі населених пунктів — 5153 га.
В районі 59 населених пунктів, 20 сільських рад. Економічний потенціал району становить 40 сільгосппідприємств, 74 фермерських господарства, 3 промислових підприємства, 4 будівельних організації, 83 малих підприємства.
Територією району проходять такі автошляхи: Н20, Н32 та Т 0516.
У районі один залізничний вузол — станція Костянтинівка.
Зупинні пункти: 6 км, 15 км, 18 км, 24 км, 1063 км, 1082 км, 1086 км, Віролюбівка, Іванопілля, Клебанбик та Плещеївка.
В районі функціонують 23 загальноосвітні школи, з них 10 навчально-виховних комплексів «школа-сад», 24 дошкільних навчальних заклади, 1 сільсько-господарський технікум[7].
З 01.09.2002 року відкрито агроекономічний ліцей в с. Новодмитрівка на базі Новодмитрівської загальноосвітньої школи. Школи району відвідують 2735 учнів, дошкільні навчальні заклади — 554 дітей. Учні 8 шкіл району навчаються українською мовою, введено поглиблене та профільне навчання.
В районі та в місті Костянтинівка існує система об'єднаної охорони здоров'я, яку здійснює державне територіальне медичне об'єднання на базі центральної районної лікарні. Загальна кількість ліжок — 815, планова потужність амбулаторно-поліклінічних закладів — 2332 відвідування за зміну.
На території району медичне обслуговування населення здійснюють 2 дільничі лікарні на 40 ліжок, 23 ФАПи, 10 лікарняних амбулаторій.
Серед засобів масової інформації в районі видаються: газети — «Знамя индустрии», «Провинция»; діє телестудія — «Скиф-2».
Мережа культурно-просвітнецьких закладів району налічує 36 клубних закладів, 26 бібліотек, 8 філій районної дитячої музичної школи.
Спортивних майданчиків на території району — 21, спортивних залів — 22, майданчиків з тренажерним обладнанням — 15, приміщень для фізкультурно-оздоровчих занять — 16. 688 чоловік займаються в спортивних секціях.
На території району знаходиться регіональний парк «Клебан-Бик». Планується розширити площу парку більш ніж на 1000 га за рахунок включення до складу парку нових природних територій, а також приєднання вже утворених об'єктів природного-заповідного фонду.
У Костянтинівському районі зареєстровано 7 релігійних організацій Російської православної церкви в Україні.
Розпорядження голови облдержадміністрації від 15.12.2000 р. № 840 зареєстрована релігійна громада Християнської церкви «Слово життя» в селищі Новодмитрівка Новодмитрівської сільради.
Релігійна ситуація в районі задовільна. Релігійні організації, які діють в районі, дотримуються чинного законодавства. Видавничою діяльністю не займаються. Незареєстрованих громад в районі немає.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.