Каїри (Каховський район)
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Каї́ри — село в Україні, у Горностаївській селищній громаді Каховського району Херсонської області. Населення становить 3508 осіб.
село Каїри | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Херсонська область |
Район | Каховський район |
Тер. громада | Горностаївська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA65060070070082061 |
Облікова картка | Каїри |
Основні дані | |
Засноване | 1785 |
Населення | 3508 |
Площа | 147 км² |
Густота населення | 23,86 осіб/км² |
Поштовий індекс | 74612 |
Телефонний код | +380 5544 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 46°56′48″ пн. ш. 33°42′11″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
52 м |
Водойми | річки: Дніпро (Каховське водосховище), Балка Каїрка |
Відстань до центру громади/сільради |
12 км |
Найближча залізнична станція | Братолюбівка |
Відстань до залізничної станції |
35 км |
Місцева влада | |
Староста | Малафай Олександр Васильович |
Карта | |
Мапа | |
|
На південній околиці села річка Балка Каїрка впадає у Дніпро.
Село розташоване на лівому березі Каховського водосховища, за 12 км від центру громади і за 35 км від найближчої залізничної станції Братолюбівка. Площа: 147 км².
Село Каїри вважається найстарішим населеним пунктом на території колишнього Горностаївського району.
В минулому на місці села розташовувалось золотоординське місто Каїр-мечеть.
Є кілька версій походження назви населеного пункту.
Перша з них свідчить, що в XVII столітті на ці землі з північних районів України у пошуках кращого життя прибули козаки. Один з них на прізвисько Каїр запропонував оселитися саме тут.
Інша версія твердить, що найменування поселення походить від татарської назви поширеної в цій місцевості рослини каїр, котра використовувалася для ущільнення діжкових клепок.
Є ще одна версія, за якою свою назву село дістало від балки Каїрки, поблизу котрої село розташоване. [1] Але найбіль правдоподібною є походження назви від Kaïrka Souii (ﻱﻭﺼ ﺎﻘﺮﻴﻘ) / струмок / Каїрка Суї — Піщаний Струмок (з піщаним руслом) (від кримського і турецького «каир» (ﺮﻳﺨ) — дрібний пісок, пісок на дні річки, мілина).
Перші відомості про Каїри як населений пункт з постійним місцем проживання (раніше на цих землях часто мандрували кочові племена) датуються 1785 роком. Засноване це казенне селище українськими кріпаками-втікачами. Заселенням цієї місцевості, займався Каховський.
У 1844 році населення Каїр поповнили кілька родин із Чернігівської губернії. 1862 року за вказівкою царського уряду в село було направлено 50 родин із Київської губернії. Того ж року прибуло ще 40 родин колишніх однодвірців західного краю, після чого прихід переселенців припинився.
Станом на 1886 рік у селі, центрі Каїрської волості Дніпровського повіту Таврійської губернії, мешкало 4296 осіб, налічувалось 620 дворів, існували православна церква, школа, 5 лавок, влаштовувались 2 ярмарки на рік[2]. За 25 верст — поштова станція.
Радянську владу в селі остаточно встановлено у жовтні 1920 року. Однак процес переходу на новий суспільний лад розпочався ще з січня 1918 року, коли під час австро-німецької окупації в селі була створена підпільна більшовицька організація.
У 1919 році Каїри зазнали нападів повстанського партизанського формування Попова.
У наслідок розпочатої з 1928 року колективізації, впродовж двох наступних років утворилося 8 товариств спільного обробітку землі та одна рибальська артіль.
У роки Німецько-радянської війни на території села діяла партизанська група. Окупація села тривала від 10 вересня 1941 року по 1 листопада 1943 року.
Внаслідок будівництва Каховської гідроелектростанції були внесені зміни в розташування населеного пункту. З утворенням водосховища частина села Каїри (262 двори) потрапили у зону затоплення та була перенесена на вищу місцевість.
У повоєнні роки агроформування села були об'єднані в колгосп «Росія».
У 2014 році в ході ленінопаду у селі було знесено пам'ятник Леніну.
У лютому 2022 року село тимчасово окуповане російськими військами під час російсько-української війни.[3]
Окупанти примушують місцевих робити російські паспорти, на території села йде російське телебачення аби русифікувати населення.
В селі функціонують: загальноосвітня школа, дитячий садок, амбулаторія сімейного типу, психоневрологічний будинок-інтернат.
Пам'ятник загиблим воїнам.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 3529 осіб, з яких 1879 чоловіків та 1650 жінок[4].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 3494 особи[5].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 94,78 % |
російська | 4,82 % |
молдовська | 0,09 % |
вірменська | 0,06 % |
інші | 0,25 % |
Рябко Віталій Опанасович (1921—2015) — учасник німецько-радянської війни, почесний громадянин Херсона.
Трубач Євгеній — український військовик, учасник російсько-української війни[7][8].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.