Каховське водосховище

Кахо́вське водосхо́вище — одне з шести великих водосховищ у каскаді на річці Дніпро, у Запорізькій, Дніпропетровській та Херсонській областях. Заповнено у 1955—1958 роках. Неконтрольовано спрацьовано російськими окупантами під час повномасштабного вторгнення.

Більше інформації Каховське водосховище, Країна ...

Каховське водосховище

Вид на водосховище

Країна	Україна
Розташування	Запорізька область Дніпропетровська область Херсонська область
Річка	Дніпро
Висота над р. м.	14 м
Довжина	230 км
Ширина	25 (макс.) км
Площа	2155 км²
Об'єм	18,2 км³
Довжина берегової лінії	896 км
Найбільша глибина	36 м
Середня глибина	8,4 м
Басейн	басейн Дніпра
Вливається	Базавлук, Рогачик та інші
Виливається	Дніпро
Споруди	Північнокримський канал
Гребля	Гребля Каховської ГЕС
Використання	Судноплавство на Дніпрі, рекреація, іригація, водопостачання, відпочинок, рибальство, рибне господарство^[d] і рибальський спорт
Рік наповнення	1956

Каховське водосховище Каховське водосховище (Херсонська область)

Каховське водосховище у Вікісховищі

Закрити

Вночі 6 червня 2023 року російські окупанти підірвали Каховську ГЕС. Через неконтрольований витік води водосховище у штучному вигляді перестало існувати, рівень води та площа поверхні в межах водойми загалом повернулися до показників рівнів та площі поверхні дзеркала Дніпра та інших річок його басейну в період до створення водосховища, натомість відбулися підтоплення (переважно тимчасові) населених пунктів та прибрежних земель нижче за течією Дніпра^[1] та значне опріснення Дніпровсько-Бугського лиману.

Створене греблею Каховської ГЕС (гребля — Нової Каховки). Заповнено у 1955—1958 роках.

Довжина водосховища 230 км, пересічна ширина 9,4 км (максимальна — 24 км). Площа складала 2155 км², об'єм води 18,2 км³. Довжина берегової лінії 896 км. Мало сезонне регулювання стоку. Коливання рівня води до 3,3 м, водообмін відбувався 2—3 рази на рік. Мертвий рівень — 12,7 м^[2]. Береги переважно круті, розчленовані глибокими балками, лише на окремих ділянках пологі (див. Кам'янський під), піщані. Є багато островів (наприклад орнітологічний заказник «Великі і Малі Кучугури»). Температура води влітку до +24 °C. Замерзає наприкінці листопада — на початку грудня, скресає у середині лютого — на початку березня. Товщина криги 17—37 см. У липні — серпні відбувалося «цвітіння води», яке охоплювало до 80—95 % акваторії.

До повного спрацювання використовувалось для водопостачання, зрошування, судноплавства, рибного господарства, рекреації.

З водоймища починається Каховський канал, Північнокримський канал і канал Дніпро — Кривий Ріг. На Каховському водосховищі розташовані річкові порти у Нікополі, Енергодарі, Кам'янці-Дніпровській. Уздовж лівого берега водоймища пролягають залізничні магістралі із Запоріжжя в Сімферополь і Херсон та Кривбас — Запоріжжя — Донбас.

Було місцем відпочинку, а також аматорського й спортивного рибальства.

До моменту повного спрацювання у 2024 році, фауна включала понад 150 видів зоопланктону, понад 180 — безхребетних, 56 — риб. У прибережних заростях — місце гніздування птахів (пірникоза велика, лиска, крижень, різні види мартинів тощо). Після повного спрацювання водосховища дослідження флори та фауни не проводилось, оскільки зона Каховського водосховища є зоною бойових дій

Каховське водоймище покрило водою величезну територію найродючіших земель, у тому числі дніпровські плавні. Заплавні луги, озера, ліси — були зайняті екосистемами, важливими для багатьох видів флори і фауни. Мережа каналів покрила величезну територію, перетворивши її в сприятливу для землеробства зону.

На дні водоймища перебуває історична місцевість — Великий Луг, а також перебуває столиця хана Мамая місто Замик (неподалік від колишнього місця впадіння річки Кінської у Дніпро).

При заповненні водосховища було затоплено близько 90 сіл. Щороку у водоймище йшло від 1 до 3 метрів берегової лінії.

Через кліматичні зміни та господарську діяльність людини обсяг скидів води з дамби Каховської ГЕС постійно скорочувався: у 1971 році було скинуто 80 км³, у 1981 році — 60 км³, у 1991 році — 42 км³, у 2001 році — понад 39 км³, а у 2018 році — 39,4 км³^[2].

Впродовж 2010-х років навесні на водосховищі тримався рівень в районі 15,5—16 м^[2]. Взимку рівень води могли зменшувати до 14,5 м^[3].

Затоплені села: правий берег — Анастасіївка, Гаврилівка (перенесене), Грушівка, Іванівка, Кам'янка, Копсурівка, Крамарева, Комарівка, Леонтіївка, Ново-Павлівка, Оленівка, Нечаївка, Софіївка, Малі Гирла, Великі Гирла, Золота Балка (частково перенесене).

Лівий берег: Володимирівка, Катеринівка.

Російсько-українська війна

Докладніше: Російсько-українська війна (з 2014), Російське вторгнення в Україну (з 2022) та Підрив Каховської ГЕС

У січні-березні 2023 року російські загарбники, що на той час окупували частину півдня України, почали осушувати водосховище^[4].

6 лютого 2023 року було зареєстровано найнижчий рівень води у водосховищі — 13,71 м, що на 130 сантиметрів нижче нормального показника і лише на один метр більше за рівень мертвого об'єму — 12,7 м. Завдяки таненню снігів та рясним дощам рівень води відтоді дещо зріс^[3]. Рівень води й надалі стрімко зростав та 6 травня досяг 17,12 м, що був максимальним показником за попередні роки^[5].

Слід зазначити, що система охолодження Запорізької АЕС розрахована на роботу при рівні води у водосховищі не менше 13,2 метра^[3].

Окупанти підтримували аномально високий рівень води решту весняних місяців^[6] аж поки 6 червня 2023 року, близько 02:50, підірвали греблю Каховської ГЕС^[7]^[8]. Водосховище стало стрімко втрачати воду, у населених пунктах нижче за течією Дніпра на звільнених територіях (правий берег) була оголошена евакуація населення^[9].

Надвечір 8 червня 2023 року рівень води у водосховищі впав до рівня 12,5 м, тобто, опустився нижче «мертвої» точки у 12,7 м^[10]. Станом на 08:00 9 червня рівень води у водосховищі продовжував падати та досяг позначки 11,74 м^[11]. Через трохи менше добу — о 06:00 10 червня рівень води в районі Нікополя впав на майже 1,2 м до позначки 10,55 м^[12]. Станом на 12:00 11 червня рівень води становив 9,17 м (що на 18 см нижче за рівень кількома годинами раніше — об 8:00)^[13], на цей час водосховище втратило 70 % або 13,95 км³ води^[14]^[15].

Надвечір 11 червня 2023 року, після втрати 73 % води (тобто, об'єм водосховища на той час становив близько 5,4 км³) наявні гідрологічні пости у Нікополі та Розумовці втратили гідравлічний зв'язок з руслом Дніпра а з ним — можливість вимірювати рівень води^[16], в свою чергу оголені мулові відклади заважають співробітникам «Укргідроенерго» перемістити станції моніторингу^[17].

Після спрацювання водосховища на поверхню було вивільнено затоплені колись історичні об'єкти і землі: Великий Луг^[18], частину Нової Січі, залишки Покровської Січової церкви (що поблизу Покровського)^[19].

Великий Луг (національний природний парк)
Кам’янська Січ
Заказник «Великі і Малі Кучугури»
Ландшафтний заказник «Каїрська балка»
Ландшафтний заказник «Урочище Май Гора»
Ландшафтний заказник «Кам’янський лісовий масив»
Ландшафтний заказник «Іванівський бір»
Ландшафтний заказник «Водянські кучугури»
Заповідне урочище «Стояни»
Заповідне урочище «Малокаховський бір»
Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва: «Дендропарк Каховського лісгоспзагу»

Свято-Григорівський Бізюків монастир — культова споруда, що контролюється РПЦвУ, розташована на правому березі поруч із селом Червоний Маяк.
Курган «Мамай-гора» — на лівому березі близько села Велика Знам'янка.
Церква Різдва Святої Богородиці — на лівому березі в селі Князе-Григорівка.
Приморський Успенський монастир на лівому березі в селі Приморське.
Острови Кучугури у Каховському водосховищі (с. Приморське).

Козацькі Січі (зазначені від верхів'я до гирла)

Хортицький замок — на острові Байда.
Томаківська Січ — на правому березі, неподалік від Марганцю, в гирлі річки Томаківки.
Микитинська Січ — на Стукаловому острові, навпроти Нікополя. У цей час територія затоплена.
Чортомлицька Січ — на правому березі, біля села Капулівка, в гирлі річки Чортомлик.
Нова Січ — на правому березі, неподалік від села Покровське.
Базавлуцька Січ — на правому березі, в гирлі річки Базавлук.
Кам'янська Січ — на правому березі, поруч із селом Республіканець, в гирлі річки Кам'янки.

Контроль за станом безпеки греблі водосховища та гідроелектростанції здійснювали Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, Державне агентство водних ресурсів України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Український гідрометеорологічний центр.

За результатами проведених 24 березня 2017 року досліджень поверхневих вод, гідрохімічний стан води у Каховському водосховищі перебував на задовільному рівні^[20].

Штиль на Каховському водосховищі
Біленьківський архіпелаг
Кам'янська Січ. Могила Кошового отамана Січі Костя Гордієнка
Плавуча дерев'яна козацька церква в Бериславі
Церква Різдва Святої Богородиці в Князе-Григорівці
Краєвид Каховського водосховища із дамби над Базавлуком у напрямку Мар'янського, з автошляху Н23
Цвітіння вод. Супутниковий знімок, 2016
Світанок над Каховським водосховищем
Берегова абразія
Рибацька бухта (c.Біленьке)
Околиці с.Біленьке