Loading AI tools
район у Волинській області (Україна) З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Ка́мінь-Каши́рський райо́н — колишня територіально-адміністративна одиниця на півночі Волинської області України, з районним центром в м. Камінь-Каширський, у субрегіоні Полісся. Утворений радянським режимом 1940 р. на українських землях, які входили до складу Другої Польської Республіки. З 1941 по 1943 — у складі Райхскомісаріату Україна, 1943—1944 — територія партизанської республіки під контролем УПА. 1944 формально поновлений як район у складі СРСР, але реальна радянська влада запроваджена не раніше 1946. Без змін увійшов до складу держави Україна. Населення — понад 62 000 осіб.
Камінь-Каширський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
Колишній район на карті Волинська область | |||||
Основні дані | |||||
Країна: | СРСР ( УСРР), Україна | ||||
Область: | Волинська область | ||||
Код КОАТУУ: | 0721400000 | ||||
Утворений: | 1940 | ||||
Ліквідований: | 17 липня 2020 р.[1] | ||||
Населення: | ▬ 64040 (на 1.1.2019) | ||||
Площа: | 1747 км² | ||||
Густота: | 36.7 осіб/км² | ||||
Тел. код: | +380-3257 | ||||
Поштові індекси: | 44500—44581 | ||||
Населені пункти та ради | |||||
Районний центр: | м. Камінь-Каширський | ||||
Міські ради: | 1 | ||||
Сільські ради: | 31 | ||||
Міста: | 1 | ||||
Села: | 64 | ||||
Мапа району | |||||
Районна влада | |||||
Голова ради: | Сус Віктор Іванович | ||||
Голова РДА: | Михалік Олександр Юрійович (перший заступник голови)[2] | ||||
Вебсторінка: | Камінь-Каширська РДА | ||||
Адреса: | 44500, Волинська обл., Камінь-Каширський район, м. Камінь-Каширський, вул. Воля, 2 | ||||
Мапа | |||||
| |||||
Камінь-Каширський район у Вікісховищі |
На терені району 1 міська рада і 31 сільська рада, яким підпорядковується 64 населені пункти.
Любешівський район | Любешівський район | |
Ратнівський район | Любешівський район | |
Старовижівський район | Ковельський район | Маневицький район |
Площа 1 747 км² (2-е місце у Волинській області). Головні річки — Стохід, Турія, Цир. Торф'яні болота. У районі понад двадцять озер. Серед них озеро Заболоцьке, що біля села Сошичне — карстового походження.
Верхівський, Вутвицький (загальнодержавного значення), Грузьке болото, Залазький, Карасинський, Мочуринський, Нуйнівський, Підрічанський, Поступельський журавлинник.
Великообзирський, Озеро Карасине, Озеро Лука, Озеро Мочурине, Озеро Озюрко, Озеро Скомирське, Озеро Сошичне, Озеро Стобихівське, Турський, Цир.
На р. Стохід 1998 створений ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Стохід».
Бузаки, Качинський, Королівка, Мішеч, Свято-Бузаківський, Сірче, Стохід (загальнодержавного значення), Хотешівський.
Діброва, Карпилівський, Новочервищанський, Поступельський, Силікатний.
Берізка, Дуб звичайний (Нуйнівське лісництво), Дуб звичайний (с. Підріччя), Смерека, Соснина.
Озеро Добре (загальнодержавного значення).
Територія району належить до південно-західного Полісся. До 1569 — у складі Великого князівства Литовського, з 1648 — ліквідовано владу Речі Посполитої і запроваджено контроль у Козацької держави Богдана Хмельницького. 1667 — за умовами Андрусівської змови остаточно повернуто до складу Речі Посполитої. 1793 — анексія на користь Російської імперії. 1917—1920 — у складі УНР. 1920—1939 — у складі Польщі.
Камінь-Каширський район у роки Другої світової війни став базою УПА на Поліссі. За офіційним адміністративним поділом німецької окупаційної влади район входив до Камінь-Каширської округи, у структурі українського повстанського руху — належав до Ковельського округу групи «Північ» поліської зони. Основна ударна група розташувалася в районі села Хотешів. Головну роль у формуванні тут загонів УПА відіграли священик Олександр Білецький та стрілець Петро Маковецький («Вовчок»). Саме вони згуртували навколо себе камінь-каширську молодь, проводили велику пропагандистську роботу.
У Камінь-Каширському районі цивільні органи управління ОУН діяли в 60-70 % населених пунктів[3].
5 лютого 1965 Указом Президії Верховної ради Української РСР передано Видертську, Ворокомлівську, Пнівненську та Тоболівську сільради Любешівського району Волинської області до складу Камінь-Каширського району.[4]
Район поділяється на 1 міську і 31 сільську раду, що об'єднують 65 населених пунктів. Адміністративний центр — місто Камінь-Каширський[5].
Станом на 1 квітня 2010 року в районі зареєстровано 1919 суб'єктів підприємницької діяльності, в тому числі 109 малих підприємства, 1810 фізичних осіб-підприємців, а також 30 фермерських господарств. Функціонує два потужних лісогосподарських підприємства — державний і міжгосподарський лісгоспи, на яких зайнято більш як тисяча працівників. Глибока промислова криза, безробіття.
Територією району проходять такі автошляхи: Р14, Т 0308 та Т 0311.
У районі є чотири зупинни пункти: Запруддя, Нуйно-Нове, Нуйно-Старе, Сосичне.
Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | 30 190 | 7739 | 5221 | 8904 | 5281 | 2932 | 113 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Жінки | 31 954 | 7387 | 5003 | 7714 | 5884 | 5654 | 312 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Камінь-Каширського району була створена 61 виборча дільниця. Явка на виборах складала — 72,68 % (проголосували 31 958 із 43 968 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 45,42 % (14 516 виборців); Юлія Тимошенко — 24,90 % (7 958 виборців), Олег Ляшко — 16,41 % (5 244 виборців), Анатолій Гриценко — 3,63 % (1 159 виборців), Сергій Тігіпко — 2,15 % (686 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,98 %.[7]
У селі Запруддя на початку ХХ ст. проживала одна з гілок славетної родини Косачів — О. Тесленко-Приходько, тітка Лесі Українки. Тут бувала сама поетеса, а її мати Олена Пчілка зібрала багато фольклорного матеріалу. Також знаний уродженець Камінь-Каширського району — Григорій Рафальський із села Нуйно. У першій половині XIX століття митрополит Новгородський і Санкт-Петербурзький.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.