Loading AI tools
італійський художник З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Джова́нні Джирола́мо Саво́льдо (італ. Giovanni Girolamo Savoldo, бл. 1480 — 1548) — італійський художник доби Відродження. Народився у Брешії, Венеційська республіка. Мав впливи художньої манери Лоренцо Лотто та Джорджоне. Помер у Венеції
| Джованні Джироламо Савольдо | ||||
|---|---|---|---|---|
| італ. Giovanni Girolamo Savoldo | ||||
 | ||||
| Автопортрет (?) | ||||
| Народження | 1480 Брешія, Італія | |||
| Смерть | 1548 | |||
| Венеція, Італія | ||||
| Національність | італієць | |||
| Країна | Венеційська республіка | |||
| Жанр | побутовий жанр, портрет, релігійний образ | |||
| Діяльність | художник | |||
| Напрямок | Відродження | |||
| Роки творчості | 1500 -1547 | |||
| Вплив | Джорджоне, Лоренцо Лотто | |||
| Твори | побутовий жанр, портрет, релігійний образ | |||
| Роботи в колекції | Художній інститут Чикаго, Музей Ґетті, Національна галерея мистецтв, Музей мистецтва Метрополітен[1], Пінакотека Тозіо-Мартіненго, Національна галерея, Брера, Timken Museum of Artd, Музей мистецтв Філадельфії, Музей історії мистецтв, Музей образотворчих мистецтв, Клівлендський музей мистецтв, Державний музей образотворчих мистецтв імені О. С. Пушкіна, Галерея Уффіці, Національна галерея Ірландії, Берлінська картинна галерея, Музей Бойманса - ван Бенінгена і Галерея Академії (Венеція) | |||
|
| ||||
 Джованні Джироламо Савольдо у Вікісховищі | ||||
Точної дати і місяця народження художника не віднайдено. Появу на світ і перші художні навички пов'язують з Ломбардією та містом Брешія. Практично не відомо, де і у кого навчався, а також, якими були перші твори. До первісного періоду творчості відносять працю в містах Парма та Флоренція, а в останньому за 1508 рік знайдений запис про прийняття художника в гільдію художників. Мав вивчати твори Леонардо да Вінчі і Мікеланджело Буонарроті, бо вони були безперечними авторитетами тої доби у Флоренції.
В Тоскані не втримався і близько 1520 року оселився в Венеції. Практично все життя працював в Венеції, залишаючись надзвичайно індивідуальним митцем, незважаючи на впливи творів Лоренцо Лотто та Джорджоне, особливо в колористичних гаммах власних картин.
В перші роки венеційського періоду не втрачав уваги і цікавості до творів фламандьких митців, картини яких так чіпляли венеційських вельмож через притаманну їм незвичність сюжетів, художню манеру і яскраві, «глибокі» фарби. Прихильником фламандських художників був ще Антонелло да Мессіна, що деякий час працював в Венеції і чий вплив на місцевих художників був досить значним. Про знайомство Савольдо з творами фламандських художників свідчать дві ранні композиції « Спокуси Святого Антонія», де художник досить майстерно поєднав художні знахідки венеційських і фламандських (або німецьких) митців.
Але впливи місцевої художньої школи переважали, перш за все — картини Джорджоне та Лоренцо Лотто. Популярний на той час Джорджоне прищепив венеційським художникам поетичну недомовленість, потяг до своєрідного, місцевого ідеалу краси і до пошуків власних колористичних гам. На якийсь час бути популярним художником в Венеції значило писати картини в стилістиці Джорджоне, що і робили на ранньому етапі Себастьяно дель Пьомбо, Тиціан, Якопо Пальма старший, сам Савольдо.
Венеційці відрізнялися справжнім захопленням тканинами і килимами арабського сходу. Особливим попитом користувались тканини червоних кольорів, а венеційський пурпур став характерною місцевою прикметою. Захоплення тканинами, особливо незвичних кольорів та з ефектами відблисків, було притаманне і Савольдо. Часто головні персонажі його картин виділені в творі саме розкішними шатами екзотичних тканин — біла накидка Марії Магдалини(Національна галерея (Лондон)), «Святий Матвій» (Музей мистецтва Метрополітен, Нью-Йорк), янгол в картині галереї Боргезе, навіть аскет Святий Антоній в варіанті композиції з Москви.
За свідоцтвом Паоло Піно художника запросили на працю в Мілан, де той виконав чотири картини. Одна з них — Євангеліст Св. Матвій. Останнє полотно дивує двома центрами освітлення та незвичним освітленням самої фігури Матвія, що пізніше підхоплять Караваджо та його послідовники в XVII столітті.
Ймовірно, останні роки художника пройшли у Венеції, але продовжував працювати і в близьких територіально до неї провінційних містах. 1533 року виконав «Мадонну з чотирма святими» для церкви Санта Марія ін Органо в місті Верона. В 1537—1538 рр. працював в рідній Брешії. До останнього періоду творчості належать незвична за колоритом «Марія Магдалина» та композиції на тему « Поклоніння пастухів».
Венеційці XVI століття не відрізнялися ні вдячністю, ні пам'яттю щодо місцевих майстрів. Епідемії чуми, загибель в морі чи на війні, сироти діти і політичні негаразди — не сприяли ні мемуарній літературі, ні вдячній пам'яті. Серед забутих митців опинились Марко Базаіті, Джорджоне, Лоренцо Лотто. Гірку долю забутих майстрів розділив і Савольдо, точної дати смерті якого не збережено.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
