Remove ads
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Пінакотека Тозіо-Мартіненго (італ. Pinacoteca Tosio Martinengo) — картинна галерея в місті Брешія, в основу котрої покладені дві великі мистецькі колекції графа Тозіо та графа Мартіненго.
Пінакотека Тозіо-Мартіненго | |
---|---|
Палац Мартіненго | |
45°32′04″ пн. ш. 10°13′33″ сх. д. | |
Тип | художня галерея[1][2] Пінакотека і museum of a public entityd[2] |
Тема | музей |
Статус спадщини | національна спадщина Італіїd[3] |
Частина від | Civic Museums of Bresciad[4] |
Країна | Італія[5][3] |
Розташування | Брешія, Італія |
Адреса | 25121[3][1] piazza Moretto 4 |
Засновано | 1851 р. |
Відкрито | 1908 року |
Фонд | 200 документ[6] |
Відвідувачі | 9418 осіб (2020)[1] 29 488 осіб (2019)[7] 30 159 осіб (2018)[6] 12 432 осіб (2021)[8] 27 604 осіб (2022)[2] |
Директор | Giuseppe Ariassid і Giorgio Nicodemid |
Сайт | bresciamusei.com/pinacoteca.asp |
Пінакотека Тозіо-Мартіненго у Вікісховищі |
В місті були дві значимі приватні збірки творів мистецтва. Одна з них належала графу Паоло Тозіо[9]. 1851 року збірка графа Тозіо стала надбанням міста Брешія. Збірка демонтсрувалась в палаці Тозіо, куди також почали передавати картини з зачинених церков та малих приватних збірок.
Прихильник старовинного истецтва, граф Тозіо передав місту також влсну колекцію друкованої графіки (Альбрехт Дюрер, Маркантоніо Раймонді, Мартин Шонгауер, Рембрандт тощо.) Збірка друкованої графіки була доведена до майстрів 19 століття[9].
1884 року граф Леопардо Мартіненго Да Барко передав у подарунок місту власний старовинний палац, приватну бібліотеку, наукову колекцію та колекцію творів мистецтва. До палацу Мартіненго перевезли і твори мистецтва з палацу Тозіо. Серед незвичних експонатів пінакотеки — фантазійні картини італійського художника Антоніо Разіо «Чотири сезони», котрий був послідовником уславленого Джузеппе Арчімбольдо.
Картинну галерею відкрили для відвідин 1908 року. В пінакотеку почали переходити як окремі твори мистецтва, так і колекції. Серед значимих для пінакотеки і міста була збірка Фе Остіані, котра мала живопис художників Китаю та Японії на папері та шовку, що створило альтернативу художнім колекціям італійських майстрів, котрі переважали в збірках пінакотеки. Збірка Камілло Броццоні принесла в художній музей колекцію старовинного венеційського скла[9].
Старе приміщення пінакотеки на початку 21 століття було зачинене для зміцнення фундаментів, а частка картин передана тимчасово на експонування у інші музеї міста. Відкриття пінакотеки заплановано на кінець 2017 року[9].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.