Саудівська Аравія— західноазійська країна, що знаходиться на заході континенту в центрі Аравійського півострова. Загальна площа країни 2149690 км² (13-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 2149690 км², а на поверхню внутрішніх вод— 0 км²[1]. Площа країни у 3,5 рази більша за площу України.
Коротка інформація Географія Саудівської Аравії, Континент ...
Офіційна назва— Королівство Саудівська Аравія, Саудівська Аравія (араб.المملكة العربية السعودية— Ель-Мамляка ель-Арабія ес-Саудія)[2]. Назва країни походить від назви королівської родини Саудів, яка заснувала це королівство 1932 року і править у ньому[3]. Династія бере свою назву від свого предка, Сауда, чиє ім'я перекладається з арабської як група небесних светил. Топонім Аравія, має семіто-хамітське походження. У семітських мовах корінь слова має безліч значень, у тому числі захід, пустеля, змішатися, купець, крук і зрозумілий. У Давньому Єгипті ця область була відомою під назвою Ар-Рабі[1].
Середні висоти— 665м; найнижча точка— рівень вод Перської затоки (0 м); найвища точка— гора Джебель-Савда (3133 м). Більша частина поверхні країни— пустельнеплато, на заході— гори висотою до 3353м. Саудівська Аравія займає майже 80% території Аравійського півострова. На південному заході країни, на узбережжі Червоного моря, біля кордону з Єменом, розташована географічна область Асір. У горах Асіра рельєф змінюється від гірських вершин висотою близько 3000м. до великих долин. Колись ця область півострова сполучалася з Африкою, тому тут збереглися деякі види африканських рослин і тварин.
Тимчасові потоки (ваді) країни належать басейнам Червоного моря і Перської затоки Індійського океану. У внутрішній частині країни (Руб-ель-Халі)— безстічні області.
дефіцит природних джерел питної води, виснаження ресурсів підземних вод, покривається опрісненням морської води;
нафтові плями в Перській затоці й Червоному морі.
У фізико-географічному відношенні територію Саудівської Аравії можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .
(рос.)Авакян А. Б., Салтанкин В. П., Шарапов В. А. Водохранилища.— М.: Мысль, 1987.— 326с.— (Природа мира)
(рос.)Алисов Б. П., Берлин И. А., Михель В. М. Курс климатологии [в 3-х тт.]/ под. ред. Е. С. Рубинштейна.— Л.: Гидрометиздат, 1954.— Т.3. Климаты земного шара.— 320с.
(рос.)Власова Т. В. Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Евразия, Северная Америка.— 4-е, перераб.— М.: Просвещение, 1986.— 417с.
(рос.)Географический энциклопедический словарь: географические названия/ под. ред. А. Ф. Трёшникова.— 2-е изд., доп.— М.: Советская энциклопедия, 1989.— 585с.— ISBN 5-85270-057-6.