Борніт

Борні́т — важливий мінерал міді (класу сульфідів). Сульфат міді та заліза координаційної будови. Борніт був відомий вже з 1725 року, але його офіційну назву дали лише в 1845 році Вільгельм Риттер фон Хайдінгер, який назвав мінерал на честь австрійського мінералога Ігнац фон Борна.

Борніт
Загальні відомості
Статус IMA	затверджений (А)[d][1]
IMA-номер	IMA1962 s.p.
Абревіатура	Bn[2]
Хімічна формула	Cu₅FeS₄
Nickel-Strunz 10	2.BA.15[3]
Dana 8	2.5.2.1
Ідентифікація
Колір	від мідно-червоного до бурого
Сингонія	ромбічна сингонія[4]
Твердість	3
Блиск	напівметалічний, злом дрібнораковистий
Колір риси	сірувато-чорна
Густина	5,1 ± 0,2 г/см³
Інші характеристики
Названо на честь	Ігнац фон Борн[5]
Типова місцевість	Яхимов[3]
Борніт у Вікісховищі

2. Зайва назва жозеїту-А та жозеїту-В.

Склад і властивості

Хімічна формула: Cu₅FeS₄. Містить (%): Cu 52-65; Fe 8-18; S 20-27. Сингонія ромбічна. При температурі вище 2000°С переходить у кубічну модифікацію.

Густина 4.9—5.3.

Твердість 3.5.

Колір від мідно-червоного до бурого.

Риса сірувато-чорна.

Блиск напівметалічний, злом дрібнораковистий. Крихкий. Непрозорий. Парамагнітний. Ізотропний, іноді слабко анізотропний. Багата мідна руда.

Поширення

Зустрічається в багатьох мідних родовищах як гіпогенний і гіпергенний мінерал. Від прізвища австрійського мінералога І.Борна. В Україні є на Донбасі та в Чивчинських горах. Борніт поширений в гідротермальних родовищах міді, особливо в зоні їх вторинного збагачення. Родовища в Центральному Казахстані, на Уралі та ін., в США (Монтана, Аризона), в Чилі тощо. Використовується як мідна руда.

Різновиди

Розрізняють:

• борніт оранжевий (те саме, що раньєрит);
• борніт свинцевистий (відміна борніту з Джезказганського родовища в Казахстані, яка містить до 1,65 % Pb₂+).

Див. також

• Список мінералів

Примітки

1. International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.

   d:Track:Q26224004d:Track:Q13651104
2. Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43

   d:Track:Q912887d:Track:Q3314880d:Track:Q59767631d:Track:Q110360213
3. Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.

   d:Track:Q15221937d:Track:Q6395268d:Track:Q2463831
4. mineralienatlas.de

   d:Track:Q1936589
5. http://webmineral.com/data/Bornite.shtml

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
• Лазаренко Є. К., Винар О. М. Борніт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
• Борніт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Посилання

• Mindat [Архівовано 7 лютого 2009 у Wayback Machine.]