Loading AI tools
Класифікація мінералів Нікеля — Штрунца — схема класифікації мінералів за їх хімічним складом, яку ввів німецький мінералог Карл Гуго Штрунц у своїй праці «Мінералогічні таблиці» (нім. «Mineralogische Tabellen») 1941 року.[1][2] 4-е та 5-е видання також редагував Крістель Теннісон (1966). За ними представив модифіковану класифікацію О. С. Поваренних (1966 — російською мовою, 1972 — англійською).
Як куратору Мінералогічного музею Університету Фрідріха-Вільгельма (нині знаний як Берлінський університет імені Гумбольдта), Штрунцу було доручено сортувати геологічну колекцію музею за кристалохімічними властивостями.[2] Його книга «Мінералогічні таблиці» пройшла через ряд змін; останнє видання, дев'яте, опубліковане 2001 року, видане у співавторстві з Ернестом Г. Нікелем.[3][4][5] IMA/CNMNC підтримує базу даних Нікеля — Штрунца.[6]
Мінеральні класи Нікеля — Штрунца
Чинна схема (10 видання) поділяє мінерали на десять класів, які, в свою чергу, поділяються на відділи, сімейства та групи за хімічним складом та кристалічною структурою.
- 01 — Самородні елементи
- 01.A — метали та інтерметалічні сполуки
- 01.B — карбіди, силіциди, нітриди і фосфіди металів
- 01.C — металоїди і неметали
- 01.D — карбіди і нітриди неметалів
- 01.X — елементи, некласифіковані Штрунцем
- 02 — Сульфіди і сульфосолі
- 02.A — прості сульфіди, селеніди тощо
- 02.B — сульфіди металів, Метал: Сірка > 1:1 (здебільшого 2:1)
- 02.C — сульфіди металів, М:С = 1:1 (і подібні)
- 02.D — сульфіди металів, М:С = 3:4 та 2:3
- 02.E — сульфіди металів, М:С = 1:2
- 02.F — сульфіди миш'яку, лужних металів; сульфіди з галогенідами, оксидами, гідроксидами, H2O
- 02.G — сульфоарсеніти, сульфоантимоніти, сульфобісмутити
- 02.H — сульфосолі архетипу SnS
- 02.J — сульфосолі архетипу PbS
- 02.K — сульфоарсенати, сульфоантимонати
- 02.L — некласифіковані сульфосолі
- 02.M — оксисульфосолі
- 03 — Галогеніди
- 03.A — прості галогеніди, без H2O
- 03.B — прості галогеніди, з H2O
- 03.C — комплексні галогеніди
- 03.D — оксогалогеніди, гідроксигалогеніди і відповідні подвійні галогеніди
- 04 — Оксиди і гідроксиди
- 04.A — Метал: Оксиген = 2:1 та 1:1
- 04.B — M:O = 3:4 і подібні
- 04.C — M:O = 2:3 та 3:5 і подібні
- 04.D — M:O = 1:2 і подібні
- 04.E — M:O = < 1:2
- 04.F — гідроксиди (без V або U)
- 04.G — ураніл-гідроксиди
- 04.H (видання 5, 6) — ванадати
- 04.J — арсеніти, антимоніти, бісмутити, сульфіти, селеніти, телурити; йодати
- 04.K — йодати: здебільшого тригональні піраміди
- 04.X — оксиди та ін., некласифіковані Штрунцем
- 05 — Карбонати та нітрати
- 05.A — карбонати без додаткових аніонів, без H2O
- 05.B — карбонати з додатковими аніонами, без H2O
- 05.C — карбонати без додаткових аніонів, з H2O
- 05.D — карбонати з додатковими аніонами, з H2O
- 05.E — уранілкарбонати
- 05.F — нітрати
- 05.X — карбонати та нітрати, некласифіковані Штрунцем
- 06 — Борати
- 06.A — моноборати
- 06.B — диборати
- 06.C — триборати
- 06.D — тетраборати
- 06.E — пентаборати
- 06.F — гексаборати
- 06.G — гептаборати та інші мегаборати
- 06.H — некласифіковані борати
- 07 — Сульфати, селенати і телурати
- 07.A — сульфати (селенати та ін.) без додаткових аніонів, без H2O
- 07.B — сульфати (селенати та ін.) з додатковими аніонами, без H2O
- 07.C — сульфати (селенати та ін.) без додаткових аніонів, з H2O
- 07.D — сульфати (селенати та ін.) з додатковими аніонами, з H2O
- 07.E — ураніл-сульфати
- 07.F — хромати
- 07.G — молібдати, вольфрамати та ніобати
- 07.H — уран- та ураніл-молібдати та вольфрамати
- 07.J — тіосульфати
- 07.X — сульфати (селенати та ін.), некласифіковані Штрунцем
- 08 — Фосфати, арсенати та ванадати
- 08.A — фосфати та ін. без додаткових аніонів, без H2O
- 08.B — фосфати та ін. з додатковими аніонами, без H2O
- 08.C — фосфати та ін. без додаткових аніонів, з H2O
- 08.D — фосфати та ін. з додатковими аніонами, з H2O
- 08.E — ураніл-фосфати та арсенати
- 08.F — поліфосфати, поліарсенати, -поліванадати
- 08.X — фосфати та ін., некласифіковані Штрунцем
- 09 — Силікати
- 09. — силікати, некласифковані Штрунцем
- 09.A — незосилікати
- 09.B — соросилікати
- 09.C — циклосилікати
- 09.D — іносилікати
- 09.E — філосилікати
- 09.F — тектосилікати без цеолітної H2O
- 09.G — тектосилікати з цеолітною H2O; сімейство цеолітів
- 09.H — некласифіковані силікати
- 09.J — германати
- 10 — Органічні сполуки
- 10.A — солі органічних кислот
- 10.B — вуглеводні
- 10.C — інші органічні мінерали
![{\displaystyle {\ce {[IO3]}}}](http://wikimedia.org/api/rest_v1/media/math/render/svg/1ca85af49c1136b937c71ce8e851358ffb1d12d5)
![{\displaystyle {\ce {[4]}}}](http://wikimedia.org/api/rest_v1/media/math/render/svg/d5e9cb90ea4917ab9a28457a6c34c53ee1ba061a)
Мінеральні класи IMA/CNMNC
IMA/CNMNC запропонувала нову ієрархічну схему (Mills та ін., 2009), використовуючи класи Нікеля — Штрунца (10 видання).
На найвищому рівні цієї класифікації мінеральні види класифікуються в першу чергу за основним аніоном (O2−, S2− і т. д.), аніонним комплексом (OH−, SO2−
4, CO2−
2, PO3−
4, BxOZ−
y, SixOZ−
y і т. д.) або за відсутністю аніону (самородні елементи) в класи. Найбільш поширеними мінеральними класами є: самородні елементи, сульфіди, сульфосолі, галогеніди, оксиди, гідроксиди, арсеніти (з антимонітами, бісмутитами, сульфітами, селенітами і телуритами включно), карбонати, нітрати, борати, сульфати, хромати, молібдати, вольфрамати, фосфати, арсенати, ванадати, силікати і органічні сполуки.
Мінеральні підкласи застосовуються до класів боратів та силікатів, де конфігурація і зв'язки тетраедрів використовуються для групування структурно подібних мінералів. Підкласами є: незо-, соро-, цикло-, іно-, філо- та тектосилікати(борати). Традиційно борати поділялись на моноборати, диборати, триборати, тетраборати тощо, однак на сьогодні відомо достатньо структурних даних для того, щоб класифікувати борати на базі полімеризації борат-аніонів.
Класифікація мінералів-несилікатів
- клас Нікеля — Штрунца 01: самородні елементи
- клас: самородні елементи
- клас Нікеля — Штрунца 02: сульфіди та сульфосолі
- клас: сульфіди, селеніди, телуриди; арсеніди, антимоніди, бісмутиди (02.А — 02.F)
- клас: сульфосолі; сульфоарсеніти, сульфоантимоніти, сульфобісмутити тощо (02.G — 02.М)
- клас Нікеля — Штрунца 03: галогеніди
- клас: галогеніди
- клас Нікеля — Штрунца 04: оксиди та гідроксиди
- клас: оксиди (04.А — 04.Е)
- клас: гідроксиди (04.F — 04.H)
- клас: арсеніти (антимоніти, бісмутити, сульфіти, селеніти та телурити включно; 04.J — 04.K)
- клас Нікеля — Штрунца 05: карбонати та нітрати
- клас Нікеля — Штрунца 06: борати
- клас: борати
- підклас: незоборати (06.ВА, 06.BB, 06.CA, 06.FA, 06.EA, 06.FA)
- підклас: сороборати
- підклас: циклоборати
- підклас: іноборати (06.ВС, 06.CB, 06.DB, 06.EB, 06.FB)
- підклас: філоборати (06.СС, 06.DC, 06.EC, 06.FC, 06.GB)
- підклас: тектоборати (06.BD, 06.DD, 06.ED,06.GA — 06.GD)
- клас: борати
- клас Нікеля — Штрунца 07: сульфати, селенати, телурати
- клас: сульфати, селенати, телурати (07.А — 07.E, 07.J)
- клас: хромати (07.F)
- клас: молібдати (07.G — 07.H)
- клас: вольфрамати (07.G — 07.H)
- клас Нікеля — Штрунца 08: фосфати, арсенати, ванадати
- клас Нікеля — Штрунца 10: органічні сполуки
- клас: органічні сполуки
Класифікація мінералів-силікатів
- клас Нікеля — Штрунца 09: силікати та германати
- клас: силікати
- підклас: незосилікати (09.A)
- підклас: соросилікати (09.B)
- підклас: циклосилікати (09.C)
- підклас: іносилікати (09.D)
- підклас: філосилікати (09.E)
- підклас: тектосилікати
- без цеолітної H2O (09.F)
- з цеолітною H2O; сімейство цеолітів (09.G)
- підклас: германати (09.J)
- клас: силікати
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
