Саморо́дні елеме́нти — прості речовини.
Загальний опис
Самородний елемент — проста речовина, мінерал, що складається з одного хімічного елемента, або сплав, що характеризується кількома пов'язаними, досить чистими хімічними елементами, у стані простих речовин, теоретично не поєднаних хімічно, що природно присутній у земній корі або в інших природних середовищах, таких як метеорити та небесні тіла. Мінералів, що належать до класу самородних, налічується близько 50. Вони рідко трапляються в природі, але мають велике практичне значення — застосовуються в техніці, медицині, ювелірній справі.
Генезис
Утворення самородних елементів пов'язано з глибинними процесами, підвищеними температурами і тиском. Деякі з них виділяються безпосередньо з магматичного розплаву (платина, алмаз), інші — при гідротермальних процесах (золото, срібло). Частина мінералів цього класу утворюється під час окиснення сірчаних сполук, нерідко за участю бактерій (сірка, мідь, ртуть і т. ін.).
Форми виділень самородних елементів різноманітні: краплеподібні зерна, ідіоморфні або ниткоподібні кристали, дротоподібні або плоскі дендрити, пластинчаті (плівкові) утворення. Деякі елементи і сплави існують у двох або більше кристалічних структурах і називаються, згідно з встановленими правилами, по різному. Наприклад, ромбічна сірка називається сіркою, а моноклінна — розицькітом. Вуглець утворює різні структури — алмазу, графіту, нанотрубок, фулерену та його аналогів, лонсдейліту. Пром. значення мають родовища самородних Au, Ag, Pt, Cu, алмазу, графіту, сірки, частково також Sb, As, Hg.
В Україні самородні елементи знайдено в ряді областей. Гідротермальні відклади золота — поблизу м. Берегове (Закарпаття), а також на Дніпропетровщині, Кіровоградщині, Одещині; графіту — поблизу міста Первомайськ Миколаївської обл.; сірки — в Івано-Франківській і Львівській областях; мікроалмазів — на Донеччині та Рівненщині тощо.
Властивості
Усі самородні елементи характеризуються великою хімічною інертністю. Переважна більшість мінералів, що належать до самородних елементів, кристалізується в кубічній, гексагональній та тригональній системах.
Основні самородні елементи і сплави
Назва мінералу |
Склад |
Сингонія |
Алмаз |
C |
Куб. |
Амальґама |
(Ag, Hg) |
Куб. |
Антимоніт або стибніт |
Sb |
Триг. |
As |
Ромб. | |
As |
Ромб. | |
Бісмут |
Bi |
Триг. |
C |
Гекс. | |
Fe |
Куб. | |
Au |
Куб. | |
In |
Тетр. | |
Іридій |
Ir |
Куб. |
(Os, Ir) |
Гекс. | |
(Fe, Ni) |
Куб. | |
(Fe, Ni, Co)3C |
Ромб. | |
Колиміт |
Cu7Hg6 |
Куб. |
Лонсдейліт |
C |
Гекс. |
Au2Bi |
Куб. | |
Cu |
Куб. | |
Ag2Hg3 |
Куб. | |
SiC |
Гекс. | |
Ni |
Куб. | |
Sn |
Тетр. | |
TiN |
Куб. | |
(Os, Ir) |
Гекс. | |
Осмірид |
(Ir, Os) |
Куб. |
Pd |
Куб. | |
Pt |
Куб. | |
Платинистий іридій |
(Ir, Pt) |
Куб. |
Полярит |
Pd (Pb, Bi) |
Ромб. |
Rh |
Куб. | |
S |
Мон. | |
Hg |
Триг. | |
Ru |
Гекс. | |
(Os, Ir, Ru) |
Гекс. | |
Рутеносмірид |
(Ir, Os, Ru) |
Куб. |
Pb |
Куб. | |
Se |
Триг. | |
S |
Ромб. | |
Ag |
Куб. | |
Fe5N2 |
Триг. | |
Соболевськіт |
PdBi |
Гекс. |
Te |
Триг. | |
Тетрафероплатина |
PtFe |
Тетр. |
Zn |
Гекс. |
Приклади
Див. також
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
Посилання
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.