Акіта

39°43′1.527″ пн. ш. 140°6′20.919″ сх. д.

Акіта
Прапор
Країна	Японія
Острів	Хонсю
Регіон	Тохоку
Префектура	Акіта
ISO 3166-2	05201-9
Площа	905,67 км² (1 жовтня 2007[1])
Населення	327 488 осіб (1 липня 2008[2])
Густота	361.6 осіб / км²
city.akita.lg.jp​(яп.)
Акіта у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Акіта (значення).

А́кіта (яп. 秋田市, あきたし, МФА: [akʲi̥ta ɕi̥]) — місто в Японії, в префектурі Акіта.

Короткі відомості

Акіта розташована в західній частині префектури. Вона входить до списку центральних міст Японії, є адміністративним центром префектури і одним з найбільших населених пунктів регіону Тохоку. Акіта виникла на основі призамкового містечка володарів Кубота-хану і порту Цутідзакі, призначеного для купецьких кораблів Японського моря.

У центрі міста розташовані торговельно-комерційні райони, на півночі — Акітський порт і Акітська теплова електростанція, а на півдні — аеропорт Акіта. Також, на території міста, в районі Ябасе, знаходяться найбільші в Японії нафтові родовища, використання яких поки що призупинено.

Акіта славиться «акітськими красунями», якісним саке та найвищими показниками його споживання в усій Японії.

Станом на 1 жовтня 2007^[1] року площа міста становила &&&&&&&&&&&&0905.0670000905,67 км². Станом на 1 липня 2008^[3] року населення міста становило &&&&&&&&&0327488.&&&&00327 488 осіб.

Географія

В Акіті багато зелених насаджень, парків та лісів. Ця «Яструбова сосна», посаджена колись на дамбі, нараховує декілька сот років.

Акіта розташована на північно-східних берегах Японського моря, у південній частині рівнини Акіта, якою протікають дві великі водні артерії — річка Омоно і Акітський канал. У східних районах міста переважають пагорби і гори.

Акіта межує на півночі з містом Катаґамі, містечками Ґодзьоме й Ікава, та селом Камікоані. На сході вона має спільний кордон з містами Кітаакіта і Сембоку. На південному сході Акіту підпирає місто Дайсен, а на півдні — Юрі-Хондзьо. Західна сторона міста Акіта омивається водами Японського моря.

Площа Акіти складає &&&&&&&&&&&&0905.0670000905,67 км². Довжина міста з півночі на південь дорівнює близько 46,20 км, а з заходу на схід — 43,03 км. Найвищою точкою Акіти є перевал Сіракоморі — 1 179,1 м.^[4]. Близько 45.65 га території міста займають лісові масиви, а 18,46 га — парки.^[5]

Клімат

Місто знаходиться у зоні, котра характеризується вологим субтропічним кліматом. Найтепліший місяць — серпень із середньою температурою 25 °C (77 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою 0 °С (32 °F).^[6]

Клімат Акіти
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Абсолютний максимум, °C	16	13	17	27	32	30	37	37	32	28	21	18	37
Середній максимум, °C	2	2	6	13	17	22	25	27	23	17	11	5	14
Середня температура, °C	0	0	3	9	13	19	22	25	20	13	7	2	11
Середній мінімум, °C	−2	−2	0	5	10	15	19	21	16	9	4	0	8
Абсолютний мінімум, °C	−12	−11	−9	−3	1	6	10	13	7	1	−3	−9	−12
Норма опадів, мм	120	90	100	120	110	120	190	180	190	160	180	160	1780
Джерело: Weatherbase

Історія

Сатаке Йосінобу — засновник замку Кубота і «батько» сучаного міста Акіта.

Поселення на території Акітської рівнини існували у палеоліті і неоліті. На початку 1 тисячоллітя великі поселення переросли в городища. Ймовірно, вони були центрами племен емісі, автохтонного дояпонського населення регіону.

У 733 році на територію сучасної Акіти прибули яматоські завойовники, нащадки більшої частини сучасних японців, і заснували тут замок Акіта — адміністративний і пацифікаційний центр молодої японської держави на землях емісі. У ХІ столітті, у результаті остаточного підкорення автохтонів і об'єднання острова Хонсю під владою японських монархів, замок був покинутий.

У 1604 році, після встановлення Едоського сьоґунату, рід Сатаке, що володів землями провінції Хітаті у районі сучасної префектури Ібаракі, був насильно переведений центральною владою керувати землями Акітської рівнини. Голова цього роду Сатаке Йосінобу збудував у лісі Ядоме замок Кубота, біля якого заклав однойменне призамкове містечко — майбутню Акіту. До середини 19 століття, впродовж усього періоду Едо, містечко Кубота відігравало роль суспільно-економічного центру Кубота-хану, володіння роду Сатаке.

У результаті адміністративних реформ 1871 року Кубота-хан було перейменовано на Акіта-хан, а містечко Кубота — на Акіту. Незабаром хан ліквідували, створивши на його місці префектуру Акіта, а містечко перетворили на її політико-адміністративний центр.

1 квітня 1889 року містечку Акіта було надано статус міста. 1901 року для обслуговування міського порту збудували електростанцію, а з 1902 року — Акітський залізничний вокзал. 1914 року в районі Ябасе було відкрито нафтові родовища, що дало поштовх господарчому розвитку міста. Проте з початком Другої світової війни і поступовим занепадом японської економіки, місто опинилося у кризі. Під час війни, 1945 року 134 літаків авіації США бомбардували міський порт Цутідзакі.

З настанням мирної епохи почалася відбудова міста. 1949 року було засновано Акітський університет, 1961 року відкрито аеропорт, а 1975 року започатковано аналог локальної біржі — Акітський центральний ринок оптових продажів товарів.

1 квітня 1997 Акіта була занесена до списку центральних міст Японії.

Пам'ятки

Посилання

• (яп.) Офіційна сторінка міста Акіта [Архівовано 2 грудня 2005 у Wayback Machine.]