Якушинці

Я́кушинці — село в Україні, у Вінницькому районі Вінницької області. У селі мешкає 2463 жителі^[1][2]. Адміністративний центр Якушинецької сільської громади.

село Якушинці
Герб Прапор
Країна	Україна
Область	Вінницька область
Район	Вінницький район
Тер. громада	Якушинецька сільська громада
Код КАТОТТГ	UA05020310010019628
Основні дані
Засноване	1600 року[1]
Населення	2463 осіб[1][2]
Площа	2,83[1] км²
Густота населення	870,32[1] осіб/км²
Поштовий індекс	23222[1]
Телефонний код	+380 432[1]
Географічні дані
Географічні координати	49°15′31″ пн. ш. 28°22′10″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	287[3] м
Місцева влада
Адреса ради	23222, Вінницька обл., Вінницький р-н, с. Якушинці[1]
Карта
Якушинці
Якушинці
Мапа
Якушинці у Вікісховищі

Географія

У селі бере початок річка Брусничівка, ліва притока Вишні.

Історія

Давнина

Місцевість багата на археологічні поселення. На південний схід від Якушинців – трипільське поселення.На правому березі ріки Вишенька – поселення ранньозалізного віку VI – IV століть до нашої ери. На північ від Якушинців – поселення ранньозалізного віку VI – IV століть до нашої ери. На північний схід від Якушинців – поселення ранньозалізного віку IV – III століть до нашої ери. На північний захід від Якушинців – зарубинецьке поселення. В східній околиці села – поселення VI – VII століть^[4].

В лісі знаходяться вали старого скіфського городища, 9 – 4 ст. до н.е^[5]. Між лісом та поселенням знаходилося містечко — Городище.

В 1,5 кілометрах на північний схід від Якушинців, в лісі Стрижавська дача – городище доби бронзи, ранньозалізного віку (скіфське). Пам’ятка розташована на пологому мисі у верхів’ях лівих припливів ріки Вишенька, що впадає в Південний Буг. Городище складається з двох нерівнозначних частин. Центральний двір розташовано на південно-західному схилі пологого мису. Має форму асиметричного овалу, довжина по довгій осі – 550 метрів, по короткій осі – триста метрів. Загальна площа сягає близько одинадцяти гектарів. Перший, внутрішній вал сягає висоти трьох метрів від рівня площадки городища і ширини десяти метрів. Другий, сполучений з попереднім, зовнішній вал приблизно на один метр нижчий, але його ширина сягає п’ятнадцяти метрів. Масштаб насипів з напільного боку та з боку яру приблизно однаковий. З усіх сторін зовнішній вал оточено ровом, ширина якого сягає 7 – 8 метрів. Із заходу до центрального укріплення примикає передграддя у формі неправильної трапеції. Воно охоплює яр, у якому, напевно, в давнину протікав струмок. Розміри споруд передграддя скромніші. Висота валу не перевищує двох метрів. Рів також менший у розмірі. Його сучасна ширина сягає трьох – чотирьох метрів. Розміри становлять близько 700 метрів по повздовжній осі північний захід – південний схід і 350 метрів по поперечній осі південний захід – північний схід. Площа становить біля 13 гектарів^[4].

Городище IX - IV століття до н.е

Власники місцевості

Якушинці належали брацлавським шляхтичам — Якушинським, з XVII ст. — Нітославським, пізніше Прушинським та в XIX ст. — Руссановським.

В Якушинцях була цукровня, 2 млини, винокурня, католицька капличка, церква св. Миколая, палац Руссановських.

Населення

За даними перепису населення 2001 року у селі проживали 2463^[1][2] особи.

Рідною мовою назвали^[6]:

Мова	Кількість осіб	Відсоток
українська	2381	96,67 %
російська	72	2,92 %
молдовська	4	0,16 %
білоруська	1	0,04 %
німецька	1	0,04 %
інші	4	0,17 %

Пам'ятки

У селі виявлено поселення трипільської культури. Пам'ятка розташована поблизу села^[7][8].

На обліку перебуває також три пам'ятки історії: Пам'ятник 112 воїнам — односельчанам, загиблим на фронтах ВВВ, Братська могила мирних жителів і Могила радянських військовополонених.

• 
  Могила радянських військовополонених
• 
  Пам'ятник 112 воїнам – односельчанам, загиблим на фронтах ВВВ
• 
  Братська могила мирних жителів
• 
  Городище, на північний схід від села

Люди

Історичні особи:

• Пйотр Якса-Биковський (31 січня 1823 в Якушинці — 1889 Варшава) — письменник, етнограф, засновник та керівник театру в Кам'янці-Подільському.
• Віталій Рева (1938, Якушинці — 2012) — український автомобіліст, державний службовець і громадський діяч. Народний депутат України першого скликання, заслужений працівник транспорту України.
• Степан Килимник (1890–1963) — історик, етнограф та педагог, дійсний член Наукового товариства імені Шевченка та Української вільної академії наук.

Сучасники:

• Добринська Наталія Володимирівна (1982, Якушинці) — українська легкоатлетка (багатоборство), олімпійський чемпіон, Майстер спорту міжнародного класу з багатоборства. В селі живуть її батьки.
• Саїнчук Василь Васильович (1979—2015) — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Примітки

1. Облікова картка на сайті ВРУ. Архів оригіналу за 2 серпня 2018. Процитовано 7 жовтня 2013.
2. Населення населених пунктів Вінницької області за даними перепису 2001 року. Архів оригіналу за 14 жовтня 2013. Процитовано 7 жовтня 2013.
3. Погода в селі Якушинці. Архів оригіналу за 10 червня 2015. Процитовано 7 жовтня 2013.
4. [Архівовано 20 вересня 2021 у Wayback Machine.] Археологія Вінницької області]
5. Стародавня Україна – Google Мої карти. Google My Maps. Архів оригіналу за 15 липня 2021. Процитовано 27 вересня 2019.
6. Розподіл населення за рідною мовою, Вінницька область (у % до загальної чисельності населення) - 005 ВІННИЦЬКИЙ РАЙОН, Рік , Вказали у якості рідної мову. Процитовано 7 жовтня 2013.^{[недоступне посилання]}
7. Енциклопедія Трипільської цивілізації. — К., 2004. — Т. І.
8. Заєць I. Трипільська культура на Поділлі. — Вінниця, 2001. — 184 с.

Література

• Я́кушинці // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.192

Посилання

• Jakuszyńce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 385. (пол.)
• Облікова картка на сайті ВРУ [Архівовано 2 серпня 2018 у Wayback Machine.]
• Погода в селі Якушинці [Архівовано 10 червня 2015 у Wayback Machine.]
• Україна, ядерна зброя та привиди на карті: за слідами «Сатани». https://www.radiosvoboda.org. Радіо Свобода. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 25 грудня 2018.