Ураган-1М

9К512 «Ураган-1М» — російська бікаліберна (220 мм/300 мм) реактивна система залпового вогню з пакетною заміною напрямляючих.

9К512 «Ураган-1М»
Тип	РСЗВ
Походження	Росія
Історія використання
На озброєнні	2016 — по т.ч.
Оператори	Росія
Історія виробництва
Виготовлення	2016 — по т.ч
Характеристики
Вага	44 500 кг
Довжина	12,7 м
Ширина	3,07 м
Двигун	ЯМЗ-846 500 к.с.
Дорожній просвіт	400 мм
Операційна дальність	8-120 км
Швидкість	70 км/год
Ураган-1М у Вікісховищі

Історія створення

У 1990-х років у Росії розпочато розробку нової реактивної бікаліберної системи 9К512 «Ураган-1М». У 1995 році Брянський автомобільний завод розпочав роботи з проектування шасі на базі автомобілів БАЗ-6910 «Вощина-1» для нової РСЗВ, проте через відсутність фінансування наприкінці 1996 року всі роботи було зупинено. Одночасно з шасі виробництва Брянського автомобільного заводу конструкторами Мотовіліхінських заводів було опрацьовано варіант розміщення системи на базі шасі МЗКТ-7930 «Астролог». Після розгляду проектів, Міністерством оборони було обрано варіант із розміщенням на шасі виробництва Мінського заводу колісних тягачів. У такому вигляді нова РСЗВ «Ураган-1М» надійшла на випробування. У 2012 році було розпочато державні випробування системи. За планами державної програми озброєння Російської Федерації, в 2017 році на озброєння сухопутних військ повинні надійти два полкові комплекти РСЗВ «Ураган-1М»^[1][2].

Опис конструкції

Бойова та транспортно-зарядна машини системи «Ураган-1М» виконані на базі шасі МЗКТ-7930 «Астролог». Бойова машина здатна стріляти реактивними снарядами як від 220-мм систем 9К57 «Ураган», так і від 300-мм систем 9К58 «Смерч»^[3]. На відміну від систем попереднього покоління, заряджання бойової машини здійснюється шляхом заміни всього пакета з напрямляючими. До складу системи 9К512 «Ураган-1М» входять^{[1][2][4][5][6]} :

1. Бойова машина 9А53;
2. Транспортно-зарядна машина 9Т249;
3. Реактивні снаряди у транспортно-пускових контейнерах.

Оператори

• Росія : 6 одиниць станом на 2021 рік^[7]

Примітки

1. Привалов А. (23 квітня 2013). Свой частник хуже иностранца. Общероссийская еженедельная газета «Военно-промышленный курьер». Архів оригіналу за 22 квітня 2022. Процитовано 5 вересня 2013. [Архівовано 2022-04-22 у Wayback Machine.]
2. Гуров С. В. Реактивная система залпового огня 9А53 «Ураган-1М» // Реактивные системы залпового огня. Обзор. Изд. 2, электронное, периодическое исп. и доп.. — Тула : ФГУП ГНПП «Сплав», 2010. — 18 грудня. — С. 353—354.
3. Богатинов С. (2009-11). В ногу со временем. Российское военное обозрение. Процитовано 19 січня 2014.
4. Кадочников В. Н. Глава 7. Берём завод в собственность // Мотовилиха: продолжение легенды. — Пермь : Раритет, 2011. — С. 289. — ISBN 9785937850393.
5. «Не покладая рук...» «Мотовилиха» 19 ноября отметит День ракетных войск и артиллерии // Мотовилихинский рабочий : газета. — 2012. — № 38 (11124) (18 грудня). — С. 1,3.
6. Авторский коллектив под руководством Панова В. В. Глава 1.7. Теория полёта, таблицы стрельбы и алгоритмы расчёта установок // 3 Центральный научно-исследовательский институт Министерства обороны Российской Федерации. Исторический очерк. 3 апреля 1947—2007 / Под ред. Константинова Е. И. — М., 2007. — С. 102.
7. The Military Balance 2021,p.192

Література

• Гуров С. В. Реактивная система залпового огня 9А53 «Ураган-1М» // Реактивные системы залпового огня. Обзор. Изд. 2, электронное, периодическое исп. и доп.. — Тула : ФГУП ГНПП «Сплав», 2010. — 18 грудня. — С. 353—354.
• «Не покладая рук...» «Мотовилиха» 19 ноября отметит День ракетных войск и артиллерии // Мотовилихинский рабочий : газета. — 2012. — № 38 (11124) (18 грудня). — С. 1,3.

Посилання

• Привалов А. (23 квітня 2013). Свой частник хуже иностранца. Общероссийская еженедельная газета «Военно-промышленный курьер». Процитовано 5 вересня 2013.