Репехів
село у Львівській області, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Ре́пехів — село в Україні, у Львівському районі Львівської області. Населення становить 258 осіб.[1] Орган місцевого самоврядування — Бібрська міська рада.
| село Репехів | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Львівська область |
| Район | Львівський район |
| Тер. громада | Бібрська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA46060010330092853 |
| Облікова картка | с. Репехів[1] |
| Основні дані | |
| Засноване | 1406[2] |
| Населення | 258 осіб[1][3] |
| Поштовий індекс | 81923[4] |
| Телефонний код | +380 3239[1] |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°32′37″ пн. ш. 24°20′50″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
305 м[5] |
| Відстань до обласного центру |
45 км[6] |
| Відстань до районного центру |
36 км[6] |
| Найближча залізнична станція | Глібовичі |
| Відстань до залізничної станції |
22 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 81712, Львівська обл., Жидачівський р-н, с. Баківці, вул. Львівська, 2[1] |
| Карта | |
  Репехів | |
 Репехів | |
| Мапа | |
 | |
|
| |
Назва села Репехів, на думку українського мовознавця Михайла Худаша, походить від кореня «леп», який означає «кращий» у багатьох слов'янських мовах[7].
Село розташоване на півночі району, за 36 кілометрів від районного центру. Фізична відстань до Жидачева — 36 км, до Києва — 578 км.[6]
Сусідні населені пункти:
 |
П'ятничани (~3,2 км) | Трибоківці (~2,1 км) | | |
| Пн | Баківці (~3,4 км) | |||
| Зх 'Репехів' Сх | ||||
| Пд | ||||
| Бертишів (~2,3 км) | Кнісело (~4,5 км) |
Місцеві топоніми, зафіксовані у земельній метриці 1787 року: «Загуменики», «Помярки», «В Жолобі», «П'ятничанські Гони», «Попова долина», «Попів ліс», «Коротиші», «Зарваниця», «Коритовина», «Гнилі кернички», «Острий Горб», «Глиниська»[7].
| Клімат Репехова | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середній максимум, °C | −1,3 | 0,0 | 5,0 | 12,6 | 18,6 | 21,8 | 23,1 | 22,6 | 18,3 | 12,7 | 5,5 | 0,6 | 11,6 |
| Середня температура, °C | −4 | −2,6 | 1,6 | 8,0 | 13,4 | 16,6 | 17,8 | 17,2 | 13,4 | 8,3 | 2,7 | −1,7 | 7,6 |
| Середній мінімум, °C | −6,7 | −5,1 | −1,7 | 3,5 | 8,3 | 11,4 | 12,6 | 11,9 | 8,5 | 3,9 | 0,0 | −4 | 3,6 |
| Норма опадів, мм | 36 | 35 | 39 | 51 | 79 | 94 | 96 | 73 | 58 | 43 | 41 | 47 | 692 |
| Джерело: | |||||||||||||
У селі розташована ботанічна пам'ятка природи — Тополя-патріарх.
За даними перепису населення 2001 року у селі проживали 258 осіб.[1][3] Рідною мовою назвали[9]:
| Мова | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 258 | 100,00 % |
Перша згадка про село датується 1406 роком: вона міститься у борговому зобов'язанні польського короля Казимира шляхтичеві Чебровському, у якому король дозволив збирати прибутки з ряду сіл, серед яких був і Репехів, як покриття боргу розміром 50 гривень. Село на той час належало Короні Польській, було віддано братам Ч(Ц)ебровським до 1469 року.[2]
19 лютого 1506 року село, як і сусідні Баківці, Трибоківці та Жабокруки, були звільнені від сплати податків, що могло бути спричинено набігом татар. У той час воно належало польському шляхтичу — галицькому хорунжому Рафалу з Сєняви (Рафаелю із Сеняви). У 1515 році, за наявності 3 ланів землі[b], село належало Мсцішкам. У актовому записі 1521 року зазначено про те, що Репехів було залишено у довічну власність Яну Чебровському (Цебровському), хоча вже у 1525 році села Репехів, Баківці, Трибоківці та Борилів[c] були віддані як борг за позичені 300 золотих хорунжому Миколі Сенявському. Через вісім років, 31 травня 1533 року, король надав села Баківці, Трибоківці, Репехів, Жабокруки, Дворище та Любшу у довічне утримання Александру і Прокопу Сенявським[2] — молодшим братам майбутнього великого коронного гетьмана[10] Миколая Сєнявського (між іншим, побратима Дмитра-Байди Вишневецького). У 1547 році король надав села Репехів і Баківці у спадкове володіння Олександру і Прокопу Сенявським. За даними податкового реєстру 1578 року у селі оброблялись 6 ланів[b] землі, жив священик, а саме село належало жмигродському каштелянові[11].
Навесні 1600 року король Зигмунд III Ваза дозволив Яну Щасному Гербуртові викупити села Репехів, Баківці і Трибоківці у їх власниці — Анни Стадніцкої. Довічним володінням Станіслава Глембоцького село стало весною 1622 року з волі короля, Зигмунта III Вази, хоча через 2 роки село було передане Яну Каменомойському. У 1626 році село зазнало спустошливого нападу татарської орди, що не дозволило зібрати і 5-ї частини нормального податку [11]. У Репехові, у 1630—1640 роках, було 2 стави, 2 млини, мешкало 15 сімей кметів. У довічне володіння Маріанні Кросновській село перейшло на початку 1641 року, за рішенням польського короля Владислава IV, хоч через кілька років село перебувало у власності Анни Казановської.[12]
Під час національно-визвольної війни українського народу село, як і сусідні Трибоківці і Баківці, спустошили татарські орди. Опис 1662 року зазначає, що у селі були 4 кмети, 6 комірників, 1 загородник, млин, став і не менше 30-ти бджолосімей. На той час село перебувало у довічному володінні Анни з Потока Слушки та її другого чоловіка Міхала Яна Станіславського.[8]
Наступним зафіксованим власником села став ковельський староста князь Димитр Яблоновський, який 10 листопада 1740 року отримав села Баківці, Репехів і Трибоківці від польського короля Августа II Сильного. Згідно з актом люстрації села 1765 року, річний прибуток із села становив 2183 золотих. Після першого поділу Польщі, що відбувся у вересні 1772 року, село опинилось у складі імперії Габсбурґів (з 1804 року — Австрійської імперії). Власник не змінився — 5 червня 1778 року князь Яблоновський викупив Репехів, декілька довколишніх сіл за 28 000 злотих ринських.[8]
- Римо-католицька капличка у Репехові спорудження якої розпочали 1906 року — але не як репехівської, а як баківської і закінчили лише 1910 року. Освятив новозбудовану святиню 2 травня 1910 року єпископ-суфраган Владислав Бандурський. Невелика за розмірами, мурована з цегли, покрита бляхою. До нави, з боку входу, прибудовано невеликий притвор з хрестом у вершині. Трикутний фронтон нави завершується також хрестом. З протилежного боку від головного входу до нави прибудовано чотиригранний вівтар, з чотиригранним дахом, у вершині якого знаходиться ще один хрест. З обох сторін вівтаря прибудовано маленькі різниці. Стіни храму мають високі стрільчаті вікна. В інтер'єрах збереглися рештки олійного розпису. На місці, де колись знаходилася сингатурка нині гніздо лелеки. В радянський час каплицю використовували як склад-станцію для заправки газових балонів, відтак, напевно, споруда дожила до наших днів ще у пристойному вигляді, хоча й тривалий час стояла пусткою.[13]
- Греко-католицька церква Покрови Пресвятої Богородиці.[14] Адміністратор парафії — о. Андрій Соколовський.
На виборах у селі Репехів працює окрема виборча дільниця, розташована в приміщенні народного дому «Просвіта». Результати виборів:
- Парламентські вибори 2002: зареєстровано 190 виборців, явка 92,63 %, найбільше голосів віддано за Блок Віктора Ющенка «Наша Україна» — 91,48 %, за Блок Юлії Тимошенко — 3,41 %, за Виборчий блок політичних партій «За Єдину Україну!» — 1,14 %. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Осташ Ігор Іванович («Наша Україна») — 59,66 %, за Антонова Віталія Борисовича (Народна партія) — 23,86 %, за Осташа Івана Богдановича (самовисування) — 7,95 %[15].
- Вибори Президента України 2004 (третій тур): зареєстровано 184 виборці, явка 96,20 %, з них за Віктора Ющенка — 99,44 %, за Віктора Януковича — 0,00 %[16].
- Парламентські вибори 2006: зареєстровано 178 виборців, явка 92,70 %, найбільше голосів віддано за блок «Наша Україна» — 71,52 %, за Український народний блок Костенка і Плюща — 10,91 %, за Блок Юлії Тимошенко — 7,27 %[17].
| Парламентські вибори 2012, результати голосування[18] | ||||
|---|---|---|---|---|
| віддано голосів | ||||
| ВО «Батьківщина» | 55 | |||
| ВО «Свобода» | 42 | |||
| «УДАР» | 32 | |||
| «Наша Україна» | 6 | |||
| «Партія регіонів» | 5 | |||
| Інші | 3 | |||
- Парламентські вибори 2007: зареєстрований 181 виборець, явка 92,27 %, найбільше голосів віддано за Блок «Наша Україна — Народна самооборона» — 54,49 %, за Блок Юлії Тимошенко — 43,71 %, за Соціалістичну партію України — 0,60 %[19].
- Вибори Президента України 2010 (перший тур): зареєстровано 178 виборців, явка 86,52 %, найбільше голосів віддано за Юлію Тимошенко — 41,56 %, за Віктора Ющенка — 24,03 %, за Арсенія Яценюка — 13,64 %[20].
- Вибори Президента України 2010 (другий тур): зареєстровано 179 виборців, явка 87,71 %, з них за Юлію Тимошенко — 94,27 %, за Віктора Януковича — 5,73 %[21].
- Парламентські вибори 2012: зареєстровано 187 виборців, явка 73,80 %, найбільше голосів віддано за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 38,46 %, за Всеукраїнське об'єднання «Свобода» — 29,37 % та партію «УДАР» — 22,38 %[18]. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Кіт Андрій Богданович («УДАР») — 57,64 %, за Канівця Олега Леонідовича (Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина») — 35,42 %, за Осташа Ігоря Івановича (самовисування) — 3,47 %[22].
Парламентські вибори, 2019
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 460310, розташована у приміщенні народного дому.
- Результати
- зареєстровано 157 виборців, явка 63,69 %, найбільше голосів віддано за «Європейську Солідарність» — 33,00 %, за «Слугу народу» — 18,00 %, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 17,00 %.[23] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Андрій Кіт (самовисування) — 62,00 %, за Олега Канівця (Громадянська позиція) — 14,00 %, за Андрія Гергерта (Всеукраїнське об'єднання «Свобода») — 9,00 %[24].
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
