Loading AI tools
часопис, 1932 З Вікіпедії, вільної енциклопедії
«Наш Прапор» — ілюстрований часопис видавництва «Української Преси» Івана Тиктора у Львові.[1] Виходив у 1932–1939 роках[2][3][4][5][6][7]. Часопис був паростком української державності, рупором ідей національно-культурного відродження та єдності українських земель[8]. Одна з найвпливовіших львівських газет 1930-х років.
Перше число вийшло 29 грудня 1932 року. Газета розходилася по західноукраїнських селах і містах, в краю Чехах, Австрії, Угорщині. Її передплачували читальні «Просвіти», інші товариства й бібліотеки.[1] Відповідно до угоди Тиктора з урядом Чехословацької Республіки, «Наш прапор» розповсюджувала поштова служба цієї держави, наклад — до 10 тисяч.[5]
Точні передплатники отримували безплатно щомісячно книжку по 128 сторін — премію Видання «Української Бібліотеки» найкращих українських і чужих авторів.[1] Інші додатки до «Нашого прапора» національно-культурної та освітньої тематики були «Бібліотека аматорського театру», «Рідне слово» та «Музична бібліотека».[3][2]
Широко висвітлював політичні, суспільні та економічні події, наприклад, на початку річника подавав велику аналітичну статтю, яка стосувалася підсумків політичного року.
«Наш Прапор» друкував:
Значну увагу часопис приділяв ситуації в Третьому Райху, де 1933 року до влади прийшли нацисти. Багато статей 1933 і 1934 років стосувалося Голодомору в Наддніпрянській Україні. Газета стежила за подіями та альянсами європейської політики, аналізувала становище України в розкладі міжнародних сил. 1935 року часопис дедалі більше пише про назрівання нової світової війни, подає інформацію про війну Італії та Абісинії (Ефіопії), яка вибухнула того ж року. 1936 року газета висвітлювала наступ правих сил у деяких країнах (військова диктатура в Греції, громадянська війна в Іспанії), Літні та Зимові Олімпійські ігри в Німеччині. Наступного року видання відображало такі тенденції, як ліквідація пацифізму, зріст озброєнь, занепад матеріалізму та « тріумфальний похід націоналізму», навіть в Азії. «Наш Прапор» повідомляв про масові чистки «ворогів народу» в «царстві Сталіна» — СРСР. На зламі 1938/39 років часопис уболівав за боротьбу за самостійність Карпатської України на чолі з урядом о. Августина Волошина та подавав багато матеріялів про Карпатську Україну.
Одна з важливих тем, особливо в період 1933–1935 — український терор і політичні процеси за приналежність до Організації українських націоналістів. У ці роки на сторінках постійно з'являлася інформація про арешти за збройні напади, пограбування, вбивства, організовані українськими терористами. Майже в кожному повіті відбувались судові процеси над селянами, студентами, яких звинувачували у співпраці з ОУН. Резонансною подією 1936 року у Львові став квітневий заколот, спричинений вбивством поліцейськими двох безробітних демонстрантів, похорон одного з них (див. Владислав Козак) переріс у багатотисячну демонстрацію та масові безлади. Загинуло 27 осіб, 120 отримали поранення, кілька сотень людей заарештовано.
Також подавали аналітику внутрішньої політики, обговорювали позицію різних партій — Українського національно-демократичного об'єднання, Української соціалістично-радикальної партії, Української соціал-демократичної партії. Газета часто критикувала партії за позицію угодовства та бездіяльність.
Деякі статті мали антисемітський характер, що видно навіть із заголовків («Фронт пейсатої політики», 1936, ч. 37; «Жиди й большевизм», 1936, ч. 90).
«Наш Прапор» час від часу публікував статті на господарські теми, основною темою яких була українська кооперація, налагодження системи збуту товарів, вдосконалення виробництва. Висвітлено діяльність найповажніших українських економічних і господарських установ: «Маслосоюзу», «Центросоюзу», «Сільського Господаря».
Видання звертало увагу на проблему освіти, особливо сільської та робітничої молоді. Статті також описували діяльність культурно-освітніх і спортових організацій, серед яких: Просвіта, «Союз Українок», «Луг», «Пласт», «Сокіл», «Відродження». У матеріалах за 1937 р. порушено питання організації дитячих садків і притулків.
Серед дрібніших рубрик: «Література і мистецтво», «З театрального життя», «Цікаве з газет», «Що каже лікар», «Міські новини», «Життя села», «Краєзнавчі матеріали», «Книги», «По наших селах і містах», «Ріжне й цікаве зі світа», «Одним словом», «Всячина», «Новинки», «Оголошення». Про життя еміграції оповідали рубрики «Вісті зза океану» та «Зелений клин» (про українців на Далекому Сході).
Останні місяці (1939, ч. 12-98) виходив під назвою «Nasz Prapor».
Оформлювачем «Нашого Прапора» був карикатурист Едвард Козак[9], серед журналістів-дописувачів: фейлетоніст Василь Гірний[10] О. Дяків, Дмитро Паліїв, В. Калина, Мирон Коновалець, Іван Керницький, Дмитро Корбутяк, Григор Лужницький, Іван Кедрин-Рудницький[11], Юрій Шкрумеляк.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
