Нагасакі

Нагасакі (яп. 長崎市, ながさきし, МФА: [nagasakʲi ɕi̥]) — місто в Японії, у префектурі Нагасакі. Розташоване в південній частині префектури, на березі Східнокитайського моря. Входить до списку центральних міст Японії. Адміністративний центр префектури. Виникло на основі містечка Товариства єзуїтів 1580 року, яке було центром християнської місії в Японії та японсько-європейської торгівлі. У XVII—XIX століттях відігравало роль «вікна в Європу» для японців, через яке в країну потрапляли західні ноу-хау, а також різноманітні заморські диковинки з Китаю, Південно-Східної Азії, Індії та арабських країн. Отримало статус міста 1889 року.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Нагасакі (значення).

Нагасакі
Прапор
32°45′1″ пн. ш. 129°52′40″ сх. д.
Країна	Японія
Регіон	Кюсю
Префектура	Нагасакі
Код	42201-1
Площа	406,43 км²[1]
Населення	439 471 осіб (Станом на 1 серпня 2011)
Густота	1080 осіб/км²
Зв'язок	Офіційна сторінка
Карти: Інститут географії Японії • Google • Bing • Geohack • Yahoo • Navitime • Itsumo-Navi • Mapple
п о р • проєкт

Площа становить 406,43 км². Станом на 1 серпня 2011 року населення становило 439 471 осіб, густота населення — 1080 осіб/км².

Основою економіки є рибальство, туризм. У місті розташовані найстаріша в Японії церква Оура, численні християнські пам'ятки, сад Ґловера, мавзолей Конфуція, Музей атомного бомбардування Нагасакі, реконструкція голландської факторії Дедзіма.

Нагасакі часто називають «маленьким Римом» Японії. У ньому проживає найбільша християнська спільнота країни, а кількість місцевих церков перевищує кількість синтоїстських святилищ і буддистських монастирів разом узятих. Нагасакі є другим містом світу після Хіросіми, що зазнало ядерного бомбардування. Мешканці міста відомі активною участю у антиядерних акціях і рухах за роззброєння.

Нагасакі є одним із найпопулярніших туристичних центрів Японії. Воно відоме як мальовниче портове місто, у якому гармонійно поєдналися японські традиції із християнським світоглядом.

Географія

Розташування міста на мапі Префектури Нагасакі

Сучасне місто Нагасакі розташоване на півостровах Нагасакі і Нісісоногі, на північному заході острова Кюсю. Його сусідами є міста Ісахая на сході та Сайкай на півночі, а також містечка Тогіцу і Нагайо на північному сході. На заході і на півдні Нагасакі омивається Східнокитайським морем.

Місто розташоване довкола видовженої затоки Нагасакі, яка оточена з заходу, півночі і сходу горами. Історичний центр Нагасакі знаходиться у прибережній зоні, у східній частині, а житлові райони — Меното, Міхара, Хонбара, Нісіяма, Катабуті, Косіма, Інаса, Коебару, Нісіматі, Намесі — розміщені на горах. Завдяки такому положенню Нагасакі відоме в Японії як «місто на узвозі» або «терасове місто». На 2006 рік його площа становила 406,36 км².

Територією міста протікають дві річки, що впадають у води порту Нагасакі — Уракамі з півночі та Накадзіма з північного сходу.

Клімат

Місто знаходиться у зоні, котра характеризується вологим субтропічним кліматом. Найтепліший місяць — серпень із середньою температурою 27,8 °C (82 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою 6,7 °C (44 °F)^[2].

Клімат Нагасакі
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Абсолютний максимум, °C	18	20	25	27	27	31	36	36	33	28	26	22	36
Середній максимум, °C	9	10	13	18	22	25	28	30	27	22	17	12	20
Середня температура, °C	6	7	10	15	19	22	26	27	24	19	14	9	17
Середній мінімум, °C	3	4	7	11	15	20	24	25	21	16	10	6	13
Абсолютний мінімум, °C	−3	−3	−2	2	8	13	17	20	12	7	1	−2	−3
Норма опадів, мм	70	80	120	190	190	320	260	180	230	100	80	70	1960
Джерело: Weatherbase

Значна кількість опадів спричиняє влітку часті повені і ґрунтові зсуви^[3].

Історія

У другій половині XVI століття, у часи активних контактів Заходу з японцями, територія сучасного міста Нагасакі перебувала у руках самурайського удільного володаря Омури Сумітади. З метою розвитку торгівлі з європейцями він прийняв християнство і заснував у своїх землях портові поселення, серед яких було і Нагасакі.

У 1570 році в ньому обладнали порт, а в 1571 році, з прибуттям першого європейського корабля з Португалії, збудували містечко. У 1580 році Омура передав контроль над Нагасакі єзуїтам, а через два роки вислав з місцевого порту посольство до Риму. Завдяки успішній місіонерській діяльності Товариства Ісуса, майже все населення північних районів острова Кюсю стало християнами. До початку XVII століття Нагасакі відігравало роль одного з головних місіонерських центрів в Японії і було важливим осередком європейсько-японської торгівлі.

У 1587 році об'єднувач Японії Тойотомі Хідейосі завоював Кюсю і заборонив перебування християнських священників і ченців у країні. Наступного року він відібрав у єзуїтів місто Нагасакі, підпорядкувавши його безпосередньо центральній владі. У 1592 тут встановлено інститут урядника Нагасакі, який стежив за міжнародною торгівлею і місіонерами в Японії. З метою залякування останніх у 1596 на високому пагорбі в Нагасакі розіп'яли 26 християн.

Зі встановленням у Японії сьоґунату Едо гоніння на християнство посилилися. У 1614 уряд заборонив сповідування цієї віри по всій країні. У 1622 центральна влада провела у Нагасакі показову страту 55 християн і зруйнували усі 16 церков міста. Для виявлення прихильників забороненої віри міщани щорічно, в обов'язковому порядку, були змушені проходити процедуру топтання святих образі́в.

У 1635 влада заборонила японцям покидати межі країни, а у 1636 насильно переселила усіх європейців Нагасакі, серед яких переважали португальці, на штучний острів Дедзіма, з метою ізолювати населення країни від контактів із Заходом. Після християнського повстання у Сімабара в 1637, сьоґунат наклав вето на прибуття європейських кораблів до Японії, зробивши виняток лише для протестантських Нідерландів, які допомогли придушити повстання та зобов'язалися не поширювати християнство. Нідерландці були змушені мешкати на острові-резервації Дедзіма, під забороною полишати її. Таким чином, на 1641 японська влада встановила режим ізоляції Японії від Заходу, перетворивши Нагасакі на єдине «вікно» спілкування із ним.

План штучного острова Дедзіма — японського «вікна в Європу»

До середини XIX століття Нагасакі було єдиним міжнародним портом, у якому влада дозволяла вести торгівлю з Голландською Ост-Індійською компанією та китайськими купцями. Через нього до Японії потрапили такі рідкісні товари як кава, картопля та женьшень, або такі іноземні ігри як бадмінтон і боулінг. Завдяки активній торгівлі місто процвітало і було одним з найбагатших у Японії, однак після встановлення урядом у 1715 році обмежень на ввіз товарів, економічний ріст Нагасакі призупинився. Попри господарський спад, місто залишалося важливим освітнім центром Японії, де вивчалися іноземні мови та «голландські науки» ранґаку, зокрема європейська медицина.

З початком XIX століття європейські держави вступили у колоніальну гонку. Кораблі Росії, Британії, США почали частіше заходити до Нагасакі, вимагаючи від уряду покінчити з політикою ізоляції. Через неспроможність протистояти натиску ззовні та послаблення влади сьоґунату всередині країни, у 1859 місцевий порт нарешті проголошено відкритим для суден іноземних держав. Це дало змогу осучаснити Нагасакі. Саме тут постали перша японська залізниця, телеграф і англомовна газета. Європейці та американці розбудували південну частину міста в районі Оура. Вони допомагали антиурядовим силам в Японії і сприяли успіху реставрації Мейдзі. Завдяки діяльності західних посольств в країні була знята двохсотлітня заборона на християнство, а більша частина жителів Нагасакі, яка потайки від властей сповідувала віру у Христа, змогла відкрито повернутися у лоно католицької церкви.

Грибоподібна хмара від ядерного вибуху в Нагасакі

20 червня 1869 року Нагасакі стало адміністративним центром однойменної префектури, а 1 квітня 1889 року офіційно отримало статус міста. Воно поступово перетворилося на одне з головних осередків японської сталеливарної промисловості та кораблебудування. Досягнення Нагасакі показали на Міжнародній виставці промисловості й туризму, проведеній 1934 року.

Під час Другої світової війни Нагасакі зазнало страшних руйнувань. 9 серпня 1945 об 11:02 авіація США скинула на місто ядерну бомбу. Вибух стався в районі християнського кварталу Уракамі. Це було друге ядерне бомбардування в історії людства після Хіросіми. У результаті цієї трагедії загинуло 73 884 особи, поранено 74 909 і завдано збитків 120 820 мешканцям міста. Постраждало 18 409 будівель, серед яких 11 574 згоріли дощенту, 1326 були повністю зруйновані, а 5509 зруйновані наполовину^[4]. Після війни на пошанування загиблих у місті споруджено у 1955 Парк Миру.

У лютому 1981 Нагасакі відвідав Папа Римський Іван Павло II. Він віддав шану витривалості місцевих християн, які зберегли віру в Христа незважаючи на століття гонінь, і закликав уряди країн світу брати приклад з цього міста — вчитися терпеливості та прощенню, а не вести війни та переслідувати інакодумців.

1 квітня 1997 Нагасакі зараховане до центральних міст Японії.

Пам'ятки

Посилання

• (яп.) Офіційна сторінка міста Нагасакі [Архівовано 9 жовтня 2007 у Wayback Machine.]