Loading AI tools
місто у Волинській області (Україна) З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Кі́верці — місто у Луцькому районі Волинської області, райцентр Ківерцівського району до 2020 року[2]. Населення – 14,9 тис. мешканців (2005). Шлях до обласного центру проходить автотрасою Р14.
| Ківерці | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
 | |||||||||
| Основні дані | |||||||||
| Країна |  Україна | ||||||||
| Регіон | Волинська область | ||||||||
| Район | Луцький район | ||||||||
| Тер. громада | Ківерцівська міська громада | ||||||||
| Засноване | 1870 | ||||||||
| Статус міста | від 1951 року | ||||||||
| Населення | ▼ 13 798 (01.01.2022)[1] | ||||||||
| - повне | ▼ 13 798 (01.01.2022)[1] | ||||||||
| Площа | 8,48 км² | ||||||||
| Густота населення | 1759 осіб/км² | ||||||||
| Поштові індекси | 45200-45204 | ||||||||
| Телефонний код | +380-3365 | ||||||||
| Координати | 50°49′59″ пн. ш. 25°27′41″ сх. д. | ||||||||
| Висота над рівнем моря | 150 м | ||||||||
| Водойма | р. Прудник | ||||||||
| Назва мешканців | ківерча́нин, ківерча́нка, ківерча́ни | ||||||||
| День міста | Друга неділя вересня | ||||||||
| Відстань | |||||||||
| Найближча залізнична станція | Ківерці | ||||||||
| До обл./респ. центру | |||||||||
| - фізична | 12 км | ||||||||
| - залізницею | 13 км | ||||||||
| - автошляхами | 15,8 км | ||||||||
| До Києва | |||||||||
| - фізична | 369 км | ||||||||
| - залізницею | 456 км | ||||||||
| - автошляхами | 417 км | ||||||||
| Міська влада | |||||||||
| Адреса | 45200, Волинська обл., Луцький р-н, м. Ківерці, вул. Шевченка, 14 | ||||||||
| Вебсторінка | Міська рада Ківерців | ||||||||
| |||||||||
Назву «ківерці» історики пов'язують з назвою стародавнього племені тиверці, яке жило на берегах річки Дністер та в гирлі Дунаю. В кінці XI — на початку XII століття під натиском кочових племен тиверці відійшли на північ. Невеликими групами розселились вони і територією Волині. З часом найменування видозмінилось на «ківерці» і в такому вигляді закріпилося за місцем поселення племені.
Місто Ківерці своїй появі на географічній карті завдячує розвитку залізничного будівництва, яке активізувалося після скасування кріпосного права в Росії 1861 року.
У 1870—1873 роках між містами Рівне і Ковель прокладали залізничну колію, а за 7 км від села Ківерці (тепер Прилуцьке) спорудили станцію з однойменною назвою. 1890 року військове відомство царської Росії проклало через Ківерці залізницю, а пізніше — колію на Луцьк, Львів. Містечко стало важливим залізничним вузлом.
У 1929 р. на Ківерці поширені правила міської забудови.[3]
Визволення Ківерцівщини, як і всієї Волині, здійснювалося в рамках Рівненсько-Луцької наступальної операції 27 січня — 11 лютого 1944 року військами 13-ї армії (командуючий генерал-лейтенант, Герой Радянського Союзу Микола Пухов) 1-го Українського фронту (командуючий генерал армії Микола Ватутін).
У смузі наступу на Луцьк єдиним укріпленим опорним пунктом було селище Ківерці, визволення якого покладалося на 4-й та 7-й полки (полковники Йосип Бєлих, Герой Радянського Союзу, уродженець Волині, та Михайло Мнищенко) 2-ї гвардійської кавалерійської дивізії (командир генерал-майор Хаджі-Умор Мамсуров) 1-го гвардійського кавалерійського корпусу генерал-лейтенанта Віктора Баранова.
Вночі з 31 січня на 1 лютого в Ківерцях побувала розвідка 7-го гвардійського кавалерійського полку (лейтенант Мізенцов) та корпусна розвідка (лейтенант Соколянський). Зібрані дані доповнили партизани та місцеві жителі.
Начальник оперативного відділу штабу 7-го кавалерійського корпусу Григорій Токарєв пригадував: «Десь за 10-15 км від Ківерців до нас прийшли партизани і повідомили, що в селищі укріпився піхотний батальйон німців і така ж кількість угорців, навколо залізничної станції викопано траншеї і встановлено вогневі точки, а лінію оборони вздовж залізничного полотна обнесено колючим дротом».
В ході наступу вранці 1 лютого угорські піхотинці після незначного опору відступили в напрямку Луцька та Рожищ. Німці, відстрілюючись, відходили до Луцька, але їх відступ зупинив ескадрон 4-го полку. Залишки ворога були загнані в болото, у районі нинішнього луцького повороту, і знищені.
В бою за селище і станцію Ківерці нацисти втратили більше 250 солдатів і офіцерів убитими, кількасот було поранено, багато взято в полон. Наступаючими силами захоплено 12 кулеметів, 8 мінометів, іншу зброю та боєприпаси, близько 100 вагонів з награбованим вантажем, склади з продуктами[4].
На початку 1946 року почали оселятися в селі депортовані українські сім'ї з Холмщини. Які на підставі «Угоди між Урядом Української Радянської Соціалістичної Республіки і Польським Комітетом Національного визволення про евакуацію українського населення з території Польщі і польських громадян з території УРСР» з вересня 1944 були вивезені в південні області України, але з браку елементарних умов для життя вони були змушені шукати кращих теренів для оселення.
Серед переселених забужан багато було мешканців з Черничина.
Статус міста населений пункт Ківерці отримав 1951 року.
27 липня 2014 року митрополит Луцький і Волинський Михаїл освятив нову церкву Рівноапостольної княгині Ольги в Ківерцях, потім очолив першу Божественну Літургію.
Згідно з переписом населення 2001 року у Ківерцях проживала 9691 особа[5].
| 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 1992 | 2001 | 2006 | 2011 | 2016 | 2021 | 2022 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 9 383 | 13 027 | 15 215 | 16 722 | 17,6 тис. | 16 678 | 16 145 | 14 916 | 13 971 | 13 917 | 13 798 |
Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року[6]:
| Національність | Відсоток |
|---|---|
| українці | 96,49% |
| росіяни | 2,81% |
| білоруси | 0,21% |
| поляки | 0,12% |
| інші/не вказали | 0,37% |
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[7]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 97,05 % |
| російська | 2,71 % |
| білоруська | 0,06 % |
| румунська | 0,05 % |
| польська | 0,04 % |
| циганська | 0,03 % |
| болгарська | 0,01 % |
| вірменська | 0,01 % |
| угорська | 0,01 % |
ВАТ «Ківерціспецлісмаш» м. Ківерці — верстати для первинної обробки деревини, лісопильні верстати, торцювальні верстати, верстати для розпилювання брусів; чисельність — 96;
ТзОВ «Тартак» м. Ківерці — клепки для заливних бочок, ліжка дерев'яні, матраци, паркет дерев'яний, фреза дубова; чисельність — 74;
ДП «Ківерцівське лісове господарство» м. Ківерці- заготовки дубові, мягколистяні, ясенові; ламель дубова; палети; пиломатеріали; вагонка; столярні вироби (дверні блоки, дверні полотна), паркет штучний; щити меблеві і фанеровані; консервна продукція; хвойний екстракт; скипидар; каніфоль; чисельність — 273;
ПП «Станколіс» м. Ківерці- верстати круглопильні, торцювальні, транспортери, відсікач колод; чисельність — 43;
ТзОВ «Волиньагропродукт» м. Ківерці — хлібобулочні вироби; чисельність — 62;
ТзОВ «Лозня» м. Ківерці — морква та зелень сушені; чисельність — 26;
ТзОВ «Стелла-Пак-Україна» м. Ківерці- виробництво виробів з поліетилену; чисельність — 50;
ТзОВ «Атлант Плюс» м. Ківерці- виробництво металопластикових вікон та дверей; чисельність — 16;
ПП «Бетонотехніка» м. Ківерці- виробництво піноблоків, форм та змішувачів пінобетону; чисельність — 12.
Адвентисти сьомого дня - громада нараховує 50 членів церкви.
На околицях міста Ківерці, у межах території, підпорядкованій Ківерцівському лісництву, розташовані такі природоохоронні об'єкти:
Ділянка лісу-1, Дубовик, Дубососнина, Дуб-патріарх, Лісодуб, Чистий дубняк.
Діброва, Діброва-1, Зозулині черевички, Ківерцівська Дача-1, Ківерцівська Дача-6, Ківерцівське.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
