Кухарі (Вишгородський район)
село у Вишгородському районі З Вікіпедії, вільної енциклопедії
село у Вишгородському районі З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Кухарі́ — село в Україні, у Вишгородському районі Київської області. Населення становить 739 осіб.
село Кухарі | |||
---|---|---|---|
| |||
Країна | Україна | ||
Область | Київська область | ||
Район | Вишгородський | ||
Рада | Іванківська селищна громада | ||
Код КАТОТТГ | UA32100050290045089 | ||
Основні дані | |||
Засноване | 1697 | ||
Населення | 739 | ||
Площа | 3,4 км² | ||
Густота населення | 217,35 осіб/км² | ||
Поштовий індекс | 07243 | ||
Телефонний код | +380 4591 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | 50°48′49″ пн. ш. 29°35′34″ сх. д. | ||
Середня висота над рівнем моря |
123 м | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | с. Кухарі | ||
Карта | |||
Мапа | |||
|
На околицях сіл Кухарів та Підгайного виявлено залишки поселень доби неоліту[1].
Село Кухарі на річці Тетерів із церквою вперше позначене на мапі Боплана 1648 року.
1788 року у селі було збудовано нову дерев'яну Покровську церкву. Церква до наших днів не збереглася.
У 1868 і 1870 рр. тут відбулися виступи селян проти поміщика. Влітку 1914 року жителі Кухарів розгромили поміщицький маєток[1].
Після Першої світової війни в Кухарях німцем, що одружився з місцевою селянкою і залишився в них жити, було організоване виробництво гармонік[2]. На такій гармоніці зараз грає Ілля Фетисов.
За активну участь у Другій світовій війні 344 жителів удостоєно урядових нагород[1].
В «Історії міст і сіл Української РСР» про Кухарі початку 1970-х було подано таку інформацію:
Кухарі — село, центр сільської Ради, розташоване за 40 км від районного центру і за 15 км від залізничної станції Тетерів. Населення — 1354 чоловіка. Сільській Раді підпорядковані населені пункти Заруддя, Кірове, Осовець, Підгайне, Слобода-Кухарська і Яхнівка.
У Кухарях — центральна садиба колгоспу «Перемога», за яким закріплено 5,3 тис. га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 3,5 тис. га орної землі. 14 колгоспників нагороджено орденами й медалями СРСР, серед них доярка (тепер зоотехнік) Н. Т. Самійленко і голова правління колгоспу І. М. Недзельський удостоєні ордена Леніна. В селі є середня школа, клуб, бібліотека, лікарня[3]. |
Кухарі на Київщині стали місцем серйозних боїв. Українські військові в операції з деблокування Києва у напрямку контрудару на Іванків з допомогою одного міномету визволили село протягом двох днів, втім окупантам у кількості 2 танків, 3 БМП вдалося закріпитися на фермі. Оскільки це близько до житлових будинків, наші армійці не могли застосовувати важку артилерію, аби не завдати шкоди місцевим. Після визволення ЗСУ Слободи Кухарської противник кинув на прорив колону бронетехніки, яку було розбито завдяки мінуванню та засідці у посадці. Знищено 8 одиниць техніки. У відповідь окупанти почали знищувати село, бомблячи його 200 кг та 500 кг бомбами авіацією, яка робила нальоти з Білорусі. Про це нагадує величезна вирва на городі місцевої жительки. Цю вирву легко можна сплутати з невеликим озером. Ворогом по визволеному селу також застосовувалась важка артилерія та РСЗВ «Град».[4]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.