Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
«Корне́т» (Індекс ГРАУ — 9К135, за класифікацією МО США і НАТО: AT-14 Spriggan) — протитанковий ракетний комплекс розробки Тульського КБ Приладобудування. Розроблений на базі комплексу танкового керованого озброєння «Рефлекс», зберігши основні його компонувальні рішення. Призначений для ураження танків та інших броньованих цілей, в тому числі оснащених сучасними засобами динамічного захисту. Модифікація ПТРК «Корнет-Д» може вражати й повітряні цілі.
| 9К135 «Корнет» AT-14 Spriggan | |
|---|---|
 ПТРК 9К135 Корнет-Э | |
| Тип | ПТКР |
| Походження |  Росія |
| Історія використання | |
| На озброєнні | 1998[1] |
| Оператори | Росія, Сирія Україна, Туреччина, Греція, Алжир, Перу, Кот-д'Івуар |
| Історія виробництва | |
| Розробник | КБП |
| Розроблено | 1988—1998[1] |
| Виробник | ПТКР: ЗіД ПУ: ВМЗ |
| Виготовлена кількість | 35 000[2] |
| Варіанти | Корнет-Е |
| Характеристики | |
| Дальність вогню | |
| Ефективна | 100-5500 м |
Корнет (ПТРК) у Вікісховищі | |
Основна відмінність від попередніх ПТРК «Фагот», «Конкурс» та «Метис» — в системі наведення. Якщо управління ПТКР останніх здійснювалося по дротах, то ПТКР «Корнета» наводиться по лазерному променю.
Ракета виконана по аеродинамічній схемі «качка», два керма, що розкриваються з ніш розміщені в її передньому відсіку, там же знаходиться лідируючий заряд тандемної кумулятивної бойової частини (БЧ) і вузли повітряно-динамічного приводу рулів з лобовим повітрязаборником. У середній частині ракети розміщено твердопаливний двигун з двома кососкерованими соплами, за ним розташована основна кумулятивна БЧ. У хвостовому відсіку ракети встановлені елементи системи управління ракетою, включаючи фотоприймач лазерного випромінювання, також на хвостовій частині корпуса закріплені чотири розкладних тонких сталевих крила, що розкриваються після виходу ракети з транспортно-пускового контейнера (ТПК) під дією сил пружності матеріалу крил. Крила розташовані під кутом 45° відносно рулів. ПТКР разом з вибивним зарядом розміщуються в герметичному ТПК мають відкидні кришки і ручку. Корпус ракети і складні рулі — металеві, матеріал ТПК — пластик. Термін зберігання ракети в ТПК без проведення регламентних перевірок — 10 років.
ПТКР 9М133 оснащена тандемною кумулятивною бойовою частиною, основна бойова частина розташована позаду ракетного двигуна для забезпечення необхідної фокусної відстані при формуванні кумулятивного струменя. З цією ж метою корпус твердопаливного ракетного двигуна виконаний у кільцеподібній формі з порожнистим центральним каналом для проходження крізь нього високошвидкісного струменя.
Крім кумулятивної бойової частини можливо спорядження ракет термобарічною бойовою частиною (9М133Ф) для ураження різних інженерних споруд і вогневих точок.
Пускова установка ракет 9П163М-1 розміщена на триножному верстаті і містить у собі приціл, здатний працювати в оптичному і інфрачервоному режимах, оптичний лазерний пристрій і апаратуру системи наведення і керування польотом ракети.
Крім піхотної установки, «Корнет» включений до складу комплексу озброєння «Корнет-Т» на шасі БМП-3 призначений для заміни застарілих ПТРК «Конкурс» і «Штурм-С». Бойова машина на шасі БМП-3 9П162 (об'єкт 699) має висувну пускову установку 9П163М-1 з двома ракетами 9М133, яка ховається в корпус в похідному положенні, та автомат заряджання з магазином на 16 ракет (12 ракет в контейнерах, 4 в ложементах). Система дещо подібна до системи «Хризантема»[3][4]. Система наведення 9П163М-1 дозволяє одночасний пуск двох ракет керованих за різними лазерними каналами.
Тульським КБ Приладобудування також була запропонована автоматизована ПУ 9П163-2 «Квартет» з чотирма ракетами в контейнерах і електромеханічними приводами на базі легкого шасі[5][6].
Траєкторія польоту ракети — спіраль.
ПТРК «Корнет-Э» (експортний варіант) брав участь у бойових діях між армією Ізраїлю та угрупованням Хезболла на півдні Лівану в 2006[8]. Кілька ПУ і невикористані ракети були захоплені ізраїльською армією[9]. До ліванських бойовиків він потрапив можливо з Сирії, куди система постачалась офіційно.
Згідно зі звітом ізраїльської армії, в цьому конфлікті 46 танків «Меркава» отримали різні пошкодження від вогню противника (всіма видами впливу)[10]. У 24 випадках була пробита броня, в 3 з цих випадків здетонував боєкомплект. Безповоротні втрати від ракет всіх типів, включаючи «Корнет-Э», склали лише 3 танки (по одному «Меркава-2», «Меркава-3» і «Меркава−4»)[11].
Кілька ПТРК «Корнет» потрапили в Ізраїльський Національний інститут з вивчення боєприпасів інженерних військ армії оборони Ізраїлю[12].
За заявами ізраїльської влади, 7 квітня 2011 під час обстрілу ізраїльського шкільного автобуса бойовики ХАМАС застосували ПТРК «Корнет», що призвело до дипломатичного скандалу між Ізраїлем і Росією[13].
28 січня 2015 року щонайменше 3 протитанкових ракети комплексу «Корнет» були випущені з території Лівану по ізраїльському військовому всюдиходу та селищу. В результаті 2 військовослужбовці загинули[14] і 7 отримали поранення, включно з цивільними особами[15].
Невстановлена кількість ПТРК «Корнет» знаходились на озброєні російських терористів[16]. Українські військові знаходили на полишених позиціях російських терористів використані транспортно-пускові контейнери від ракет 9М133 ПТРК «Корнет» з відповідним маркуванням (ракети 9М133 та її кумулятивної бойової частини 9Н156-1). Окрім того, українські військові знаходили уламки від ракет «Корнет» 2009 року випуску після обстрілів з боку терористів[17]. Зокрема, цими ракетами були обстріляні блокпости українських силовиків поблизу міста Щастя[18].
А в квітні 2015 року був обстріляний взводний опорний пункт, на якому тоді несли службу представники «афганської роти» 24 штурмового батальйону ЗС України «Айдар» поблизу населеного пункту Жолобок ракетами з термобаричною бойовою частиною[19]. Поблизу блокпосту були знайдені рештки бойової частини 9М113Ф-1, виготовленої в 2012 році[20]. 23 квітня, представники Головного управління військового співробітництва та миротворчих операцій Генерального штабу Збройних Сил України надали представникам Київської асоціації військових аташе в України чергові докази застосування на території Луганської та Донецької областей зброї російського виробництва — знайдені рештки ракет[21].
Під час повномасштабного російського вторгнення в 2022 році певна кількість російських ПТРК була захоплена українськими військовими. В липні 2022 року бійці 98-го батальйону тероборони «Азов» Дніпро повідомили, що з російського ПТРК 9К129 «Корнет» було уражено БМП окупантів[22].
У бойових діях проти бойовиків ІДІЛ танки Леопард 2 зі складу збройних сил Туреччини зазнали перших великих втрати. До того, навіть в Косово та Афганістані Леопард 2 не зазнавали на стільки істотних ушкоджень. Так, наприклад, один канадський Леопард 2 підірвався на міні Талібану в Афганістані, проте екіпаж вижив[23].
У грудні 2016 року, в ході операції «Щит Євфрату» Туреччина направила до півночі Сирії танки Leopard 2A4, які брали участь в боях за місто Аль-Баб. Відомо, що бойовикам Ісламської держави вдалось вразити із протитанкових ракетних комплексів щонайменше 3 танки до 14 грудня 2016 року[24].
Станом на 12 січня 2017 року турецькі військові втратили до 10 танків Леопард 2A4 в боях за місто Аль-Баб. І хоча дані про втрати офіційно не підтверджені, експертна спільнота припускає, що вони можуть точно відображати реальність. Із 10 втрачених танків, шестеро були знищені ПТРК «Корнет»[23].
Також Іран налагодив виробництво піратської копії комплексу Корнет-Э під назвою Dehlaviyeh (Дехлавієх)[27].
Також створена перспективна бойова машина на основі бронеавтомобіля ГАЗ «Тигр» шляхом встановлення двох автоматичних пускових установок з прицільними системами на 4 контейнера з ПТРК кожна. За вимогою замовника, можливе встановлення однієї пускової установки на 4 ракети. Боєкомплект комплексу — 8 готових до бою ПТРК, всього система має 16 ПТРК. Час переведення з похідного положення в бойове — 7 секунд[28][29].
У листопаді 2018 року китайська компанія Norinco представила модульний ПТРК, який за зовнішнім виглядом та характеристиками істотно схожий на ПТРК «Корнет»[30].
Станом на серпень 2009 було продано 35 000 одиниць ПТКР «Корнет»[2].
Росія — близько 750 ПТКР «Корнет», станом на 2009[2].
Азербайджан — близько 100 одиниць 9М133 поставлено з Росії в період з 2009 по 2010 роки[31]. Алжир — поставлено 216 ПТКР для БМП-2М з 2007 по 2009 на загальну суму 50 млн доларів[32]. За іншими даними, близько 3000 одиниць 9М133 поставлено з Росії в період з 2006 по 2010 роки[31]. Греція — 196 ПУ 9П196 «Корнет-Е» малося на озброєнні Сухопутних військ, станом на 2010[33]. Постачання здійснювалося в два етапи, за контрактом укладеним з Рособоронекспортом в 2001 році на 278 ПТРК[34].
Еритрея — 80 одиниць 9М133 поставлено з Росії в 2005 , загальна сума контракту — 170 тис. дол.[31]
Індія — більше 250 пускових установок 9П196 «Корнет-Е» і близько 3000 одиниць 9М133 поставлено з Росії в період з 2003 по 2006 роки[31].
Йорданія — 200 пускових установок і 2000 одиниць 9М133 поставлено з Росії в період з 2009 по 2010 роки[31]. Кот-д'Івуар — деяка кількість ПТРК «Корнет-Е», за станом на 2010[35].
Ліван — кількість і статус невідомі[36] Перу — 244 ПТКР та 24 ПУ «Корнет-Е», за станом на 2010[37] укладений контракт у 2008 році на суму 23 млн дол.[38] Сирія — 1000 ПТРК, станом на 2010[39]. Контракт на поставку виконаний в 1990-ті роки на суму 65 млн дол.[40] Туреччина — 80 ПТРК «Корнет-Е» знаходилося на озброєнні Сухопутних військ, станом на 2010[41], в тому числі, до 800 ракет — поставлених у 2009 році за контрактом укладеним з Рособоронекспортом у 2008 році[42] контракт вартістю 70 млн дол.[43] Україна —певна кількість захоплена під час Російського вторгнення в Україну[44].
Саудівська Аравія: 5 жовтня 2017 року Міністерство оборони Саудівської Аравії та російський уряд підписали угоди про придбання систем С-400, ПТРК Корнет-ЕМ, реактивних вогнеметів ТОС-1А «Солнцепек», автоматичних гранатометів АГС-30 та автоматів АК-103. При цьому Рособоронекспорт має передати частину технологій та налагодити виробництво запасних деталей, необхідних для підтримання зазначених зразків техніки у працездатному стані[49].Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
