АК-103

АК-103 — російська модифікація автомата Калашникова 100-ї серії під набій 7,62×39 мм.

АК-103
Тип	штурмова гвинтівка
Походження	Російська Федерація
Історія використання
На озброєнні	2001 — по т.ч.[1]
Історія виробництва
Розроблено	1994
Виготовлення	1994 — по т.ч.
Характеристики
Вага	3.4 кг
Довжина	943 мм 700 мм (складений)
Довжина ствола	415 мм
Набій	7,62×39 мм
Калібр	7,62 мм
Дія	поворотний затвор, відведення порохових газів
Темп вогню	600 п/хв
Дульна швидкість	715 м/с
Дальність вогню
Ефективна	500 м
Система живлення	магазин на 30 набоїв
АК-103 у Вікісховищі

Історія

Характеристики

АК-103 обладнаний кріпленнями для установки підствольного гранатомета ГП-25, оптичних (наприклад, ПСО-1) і нічних прицілів (наприклад, НСПУМ).

Бойове застосування

Були неодноразово помічені на озброєнні злочинних угрупувань в Нігерії. Так, в жовтні 2017 року одна одиниця АК-103 була помічена в угрупування злочинців, які здійснили атаку на підрозділ дорожньої поліції^[2]. Перед тим одна одиниця АК-103 (разом з купою інших автоматів Калашнікова та одним H&K G3) була вилучена в угрупування крадіїв худоби в травні 2016 року.

Найімовірніше АК-103 здобули поширення в цьому регіоні із Лівії: наприкінці 2003-початку 2004 року режим Каддафі вів перемовини про придбання офіційно невідомої кількості АК-103-2. Після повалення режиму та початку громадянської війни дані автомати були помічені в Алжирі, Чаді, Єгипті, Малі, Нігерії, та Тунісі, хоча жодна із перелічених країн офіційно АК-103 не закуповувала^[3].

Імовірно з Лівії АК-103 потрапили навіть на чорний ринок в Іраку^[4] та в арсенали збройних угрупувань в секторі Гази^[5].

Російсько-українська війна

Докладніше: Російсько-українська війна (з 2014) та Російське вторгнення в Україну (2022)

Поблизу населеного пункту Димер на Київщині спецпризначенці ГУР МО України знищили колону Росгвардії. Залишені окупантами в розбитих машинах документи 748 окремого батальйону оперативного призначення Росгвардії (в/ч 6912, м. Хабаровськ) серед яких був атестат з переліком наявної в підрозділі зброї. В переліку було названо, зокрема, автомати АК-103 та набої для нього (7,62 ПС та 7,62 Т-45)^[6].

Оператори

• Алжир: використовується пара-командос^[7].
• Вірменія: ліцензійне виробництво АК-103 розпочалось у липні 2020 року^[8].
• Індія: виготовляється приватною компанією за ліцензією для потреб морського спецназу^[9].
• Іран: продаж невідомої кількості АК-103 для використання секторами іранських спецназівців та морської піхоти та використання спеціальними силами Корпусу вартових ісламської революції^[10] Як повідомлялося, зброя була відправлена в Іран у серпні 2016 року^[11]. Як повідомляється, КВІР використовує АК-103^[12].
• Лівія: на багатьох фотографіях видно в руках повстанців та лоялістів Каддафі. Використовувані гвинтівки мають версію АК-103-2^[13]
• Палестина: використовується бригадами "Ізз ад-Дін аль-Кассам"^[14].
• Російська Федерація: знаходиться на озброєнні різних груп спецназу, спецгруп поліції, використовується цивільними^[15].
• Сирія: використовується поліцією^[16][17]
• Венесуела: стандартна зброя венесуельської армії^{[джерело?]}. Виготовляється за ліцензією на заводі CAVIM з початковими виплатами ліцензійних зборів в 2006 році і передачею російських АК-103 Венесуелі в 2008 році^[18]. Заводи CAVIM що виготовляють AK-103 офіційно відкрилися в 2012 році без необхідного виробничого обладнання^[18][19]. АК-103 виробництва CAVIM були доставлені до армії Венесуели в 2013 році^[20]. Через проблеми з заводом, коли російський підрядник не дотримався строків у випадку шахрайства, що змусило CAVIM закінчити решту будівельних робіт^[21], повномасштабне виробництво розпочнеться до 2019 року^[22].

Потенційні

•  Саудівська Аравія: 5 жовтня 2017 року Міністерство оборони Саудівської Аравії та російський уряд підписали угоди про придбання систем С-400, ПТРК Корнет-ЕМ, реактивних вогнеметів ТОС-1А «Солнцепек», автоматичних гранатометів АГС-30 та автоматів АК-103. При цьому Рособоронекспорт має передати частину технологій та налагодити виробництво запасних деталей, необхідних для підтримання зазначених зразків техніки у працездатному стані^[23].