Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
ТОС (РСЗВ)
важка вогнеметна система З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
ТОС (рос. тяжёлая огнемётная система) — сімейство російських важких вогнеметних систем залпового вогню калібру 220-мм. Ведуть вогонь запалювальними або термобаричними боєприпасами.
![Thumb](#/media/Файл:Heavy_flamethrower_system_"Solntsepyok"_during_the_"Armiya_2020"_exhibition_(front_view).jpg)
Remove ads
ТОС призначена для виведення з ладу легкоброньованої та автомобільної техніки, підпалювання й руйнування будівель і споруд об'ємним вибухом, а також знищення живої сили противника, розташованої на відкритій місцевості та у фортифікаційних спорудах.
Remove ads
Історія
Узагальнити
Перспектива
Ідея розробки потужної РСЗВ для використання запалювальних і термобаричних ракет виникла в СРСР в кінці 70-х років. Робо́ти з цього проекту було доручено «Конструкторському бюро транспортного машинобудування» (м.Омськ). Нова система мала заводську назву «Объект 634» або ТОС-1. Комплекс складався з 30 направляючих на шасі танка Т-72 і зарядної машини ТЗМ на базі КрАЗ-255Б. Використання бази танка дозволяло використовувати комплекс прямо у бойових порядках. Крім того, це був вимушений крок, оскільки у комплексу була замала бойова дальність використання — усього в 3,5 кілометра.
Комплекс призначався для виведення з ладу легкоброньованої й автомобільної техніки, підпалу та руйнування споруд та будівель, знищення живої сили супротивника (розташованої на відкритій місцевості і в фортифікаційних спорудах) осколками та ударною хвилею, а також виникнення пожеж.
Навіть на 2022 рік, після її неодноразового застосування у кількох війнах, система офіційно не прийнята на озброєння артилерійських частин, а числиться в штатах допоміжних підрозділів: військ радіаційного, хімічного і біологічного захисту[1]. У військах комплекс мав неофіційну назву «Буратіно» за характерний зовнішній вигляд.
Remove ads
Конструкція
ТОС-1 «Буратіно»
Пакет з 30 направляючих для некерованих реактивних снарядів змонтований на поворотній платформі. Всі дії з наведення установки на ціль, задання кута піднесення пускової установки екіпаж здійснює, не виходячи з машини, за допомогою прицілу і зовнішніх систем.
У комплексі використовується спеціальна система керування вогнем, яка включає оптичний приціл, лазерний далекомір, датчик крену та електронний балістичний обчислювач. За допомогою лазерного далекоміра відстані до цілі визначаються з точністю до 10 метрів. Ці дані автоматично вводяться в балістичний обчислювач, що розраховує необхідний кут підняття пускової установки. Кут крену пакета ракет фіксується автоматичним датчиком і також автоматично враховується обчислювачем.
Некерована ракета складається з головної частини з наповнювачем (запалювальним або термобаричним), детонатора і твердопаливного реактивного двигуна.
Remove ads
Модифікації
Узагальнити
Перспектива
ТОС-1 «Буратіно»
Важка вогнеметна система залпового вогню на базі танка Т-72, розроблена в 1971—1979 роках.
ТОС-1А «Солнцепьок»
2001 року на озброєння російської армії взяли систему ТОС-1А. Її основні відмінності:
- кількість направляючих зменшена з 30 до 24;
- встановлена нова система управління вогнем;
- транспортно-заряджаюча машина виконана на базі Т-72;
- нові некеровані ракети типів MO.1.01.04 та MO.1.01.04M з дальністю польоту до 6 км.
До складу системи ТОС-1А входять:[2]
- Бойова машина БМ-1 (Об'єкт 634Б) з пусковою установкою на шасі танка — 1 од;
- Транспортно-заряджальна машина ТЗМ-Т (Об'єкт 563) на шасі танка — 2 од;
- Некеровані реактивні снаряди (НКРС) калібру 220 мм МО.1.01.04 або МО.1.01.04М.
ТОС-2 «Тосочка»
Вперше ТОС-2 «Тосочка» була показана широкому загалу на параді Перемоги у Росії літом 2020 року. Розробником є тульське НПО «Сплав» ім. А. Н. Ганичева, а випускає машину «Мотовилихінські заводи» в Пермі. До кінця 2020 року перші бойові машини повинні пройти державні випробування, за результатами котрих буде прийнято рішення про прийняття на озброєння.
З відмінностей, кількість направляючих зменшено до 18 та встановлено на новому шасі Урал-63706 з повним приводом і броньованою кабіною та має кран для перевантаження ракет, нова СУВ. Нова ракета збільшить дальність (з нинішніх 6 км до 15 км) та влучність стрільби, зросте площа враження[3][4].
Серед іншого, дана модифікація покликана усунути головну ваду попередніх версій, яка стала яскраво помітна під час російсько-української війни — малу ефективну дальність боєприпасів. Нові снаряди ТБС-М3 мають дальність до 15 км[5].
ТОС-3 «Дракон»
19 лютого 2024 року стало відомо що російський завод «Омсктрансмаш» розробляє нову вогнеметну систему ТОС-3 «Дракон». Попередньо що вона буде мати гусеничне шасі та пускову установку від ТОС-2[6]. А вже 9 квітня 2024 року індустріальний директор корпорації «Ростех» Бєкхан Оздоєв заявив що вже створено дослідний зразок який за характеристиками матиме збільшену дальність стрільби та застосовувати нові боєприпаси[7].
3 червня 2024 року була представлена ТОС-3 «Дракон», яка як і ТОС-1, розміщена на танковому шасі Т-72. Платформа має традиційний комплект динамічного захисту «Контакт-5». Пускова установка має 15 направляючих для некерованих термобаричних ракет ТБС-М3, що мають дальність польоту до 15 км. Для захисту пускової установки з ракетами на ТОС-3 з’явилися штатні заводські антидронові решітки. На самих решітках встановлені антени комплексу РЕБ «Волнорез»[8].
Remove ads
Бойове застосування
Узагальнити
Перспектива
Радянське вторгнення до Афганістану
У період з грудня 1988 року по лютий 1989 дві машини ТОС-1 брали участь у бойових діях в Чарікарській долині і на Південному Саланзі (в ході операції «Тайфун»). Тактика застосування РСЗВ полягала в раптовому вогневому ураженні противника, швидкому виведенні бойових машин і охорони з-під можливого обстрілу і відхід у пункти постійної дислокації радянських військ. Практично з обраної вогневої позиції удару завдавали тільки один раз, а час перебування бойової машини на вогневій позиції було скорочено до мінімуму[9].
Друга російсько-чеченська війна
Російські військові використовували «Буратіно» у Другій російсько-чеченській війні, зокрема під час облоги Грозного[10] та в боях за село Комсомольське в березні 2000 року[11].
Ірак
Поставлені в Ірак комплекси можливо використовуються в боях проти ІДІЛ.
Російсько-українська війна (2014—2025)
На Донбасі 13 січня 2015 року російсько-терористичні формування застосували 220-міліметрову важку вогнеметну систему залпового вогню ТОС-1 «Буратіно», з якої відкрили вогонь по околицях села Веселого,[12][13][14] розташованого неподалік міжнародного аеропорту в Донецьку[15]. За словами представників Міністерства оборони України українські військові знищили щонайменше одну установку ТОС-1 «Буратіно» в боях 3 лютого 2015 року[16].
У звіті за 27 вересня 2015 року СММ ОБСЄ заявила, що 26 вересня спостерігачі СММ виявили щонайменше 36 танків (невідомого типу) на підконтрольному бойовикам ЛНР полігоні в Круглику. Напередодні спостерігачі СММ помітили на тому ж полігоні одну важку вогнеметну систему залпового вогню (ТОС-1 «Буратіно», калібр 220 мм)[17][18].
15 жовтня 2015 року делегація Великої Британії в ОБСЄ звернулася до російської делегації за поясненнями стосовно наявності системи залпового вогню ТОС-1 «Буратіно» в бойовиків на Донбасі[19][20][21][22].
У січні 2016 року ГУР МО України передало представникам СММ ОБСЄ інформацію стосовно наявності в російських бойовиків у районах н.п. Новогригорівка, Макіївка і Донецьк забороненого Мінськими домовленостями озброєння — танків і важкої вогнеметної системи ТОС-1 «Буратіно»[23][24].
Повномасштабне російське вторгнення
У березні 2022 стало відомо, що Росія планує застосувати системи термобаричної зброї (ТОС-1А) під час вторгнення в Україну[25][26].
Російська пропаганда неодноразово поширювала відео застосування цих систем. При чому, траплялись випадки, коли на пропагандистських відео було видно істотні недоліки даних систем: не надто високу точність та надто малу ефективну відстань застосування, що наражало їх на контрбатарейний вогонь та вогонь у відповідь[27]. Слабкий захист реактивних снарядів у напрямних призводив до суцільного знищення системи з обслугою. Потреба виходити на відстань прямої видимості робила установки вкрай вразливими для вогню у відповідь, але й перехід до застосування з закритих вогневих позицій виявився недостатнім з огляду на поширення FPV-дронів — баражуючих боєприпасів. Даний концептуальний дефект, закладений в систему іще на етапі проєктування спонукав росіян до активнішої роботи над наступною версією — ТОС-2 «Тосочка» з максимальною дальністю вже до 15 км[5].
2 березня була захоплена ТЗМ-Т система ТОС-1А «Солнцепьок» українськими військовими у Чернігівській області[28].
30 березня стало відомо, що українськими військовими була захоплена російська важка транспортно-заряджальна машина зі складу важкої вогнеметної системи ТОС-1А «Солнцепьок»[29].
2 квітня 2022 року Сухопутні війська, ССО й тероборона знищили російську важку вогнеметну систему «Буратіно»[30].
_16.jpg)
5 квітня 2022 року українські військові вперше застосували захоплені російські ТОС-1А «Солнцепьок» в Ізюмському напрямку проти російських загарбників. Про це повідомив речник Одеської ОВА Сергій Братчук[31].
28 травня з'явилася інформація про застосування російськими військовими системи ТОС-2 «Тосочка» на Харківському напрямку[32].
В квітні 2023 року стало відомо про застосування українськими військовими трофейної ТОС-1А проти російських загарбників на східній ділянці фронту[33].
16 лютого 2025 року стало відомо про першу втрату ТОС-2 «Тосочка» армії РФ. Ворожа установка була знищена у селищі Петрівка Покровського району за 10 км від міста[34].
Станом на 28 березня 2025 року редактори Oryx Blog знайшли фото чи відео підтвердження безповоротної втрати російськими військами 26 РСЗВ ТОС-1А та ТОС-2: 23 знищено і 3 захоплено силами ЗСУ, ще низка були пошкоджені[35].
Громадянська війна в Сирії
В жовтні 2015 року була помічена принаймні одна установка ТОС-1А «Солнцепьок» на транспортері в Сирії. Пускова установка виконана на шасі Т-72, на відміну від експортних машин російського виробництва на шасі Т-90С, вона була пофарбована не в пустельний, а типовий для російських ЗС «зелений» камуфляж, номери на ній були зафарбовані[36][37][38].
22 жовтня 2015 року в інтернеті з'явились відео і фотографії застосування системи ТОС-1 в боях у провінції Латакія. Згідно з оприлюдненою інформацією, події відбувались в місцевості Джабаль аль-Акрад[39][40].
27 серпня 2016 року в інтернеті публікують відеоролик на YouTube, в коментарях до якого стверджують про знищення важкої вогнеметної системи залпового вогню російського виробництва. На сайті www.baladi-news.com/ar стверджується, що мова може йти про систему ТОС-1А «Солнцепьок». Відзначається, що кадри зняті в районі Алеппо. Вогонь вівся з протитанкового ракетного комплексу «Корнет» виробництва КБ машинобудування (Тула)[41]
За словами міністра оборони РФ Сергія Шойгу, російські збройні сили випробували в бойових умовах війни в Сирії понад 160 нових видів зброї і військової техніки. За даними «Валдайського клубу» серед випробуваних видів озброєнь були й системи ТОС-1А «Солнцепьок»[42].
Друга карабаська війна
24 жовтня 2020 року міністерство оборони Вірменії повідомило про знищення важкої вогнеметної системи залпового вогню калібру 220-мм ТОС-1 сил Азербайджану оприлюднивши відповідне відео[43].
Через рік після завершення бойових дій у Нагірному Карабасі з'явилось відео застосування важкої вогнеметної системи ТОС-1 «Солнцепьок» ЗС Вірменії проти Азербайджану[44].
Remove ads
Втрати
- 4 червня 2016 року важку вогнеметну систему ТОС-1А «Солнцепек» було знищенно у Сирії поблизу Алеппо[45].
- Восени 2020 року під час другої карабаської війни збройні сили Азербайджану знищили вірменську ТОС-1А за допомогою БПЛА «Байрактар ТБ2»[46].
- 1 березня 2022 року силами Збройних сил України було захоплено важку вогнеметну систему залпового вогню ТОС-1А «Солнцепьок» та ТЗМ до неї[47].
- 3 березня 2022 року на Чернігівщині було захоплено місцевими мешканцями транспортно-заряджаючу машину з комплексу ТОС-1А «Солнцепьок»[47].
- 19 березня 2022 року було знищено ТЗМ з комплексу ТОС-1А «Солнцепьок»[48].
- 26 березня 2022 року силами Збройних сил України було захоплено ТЗМ з комплексу ТОС-1А «Солнцепьок» у Гусарівка (Балаклійський район)[49][50].
- 29 березня 2022 року українські військові з ПТРК Стугна-П було знищено важку вогнеметну систему ТОС-1А «Солнцепьок»[51].
- 1 квітня 2022 року ЗСУ захопили другу важку вогнеметну систему ТОС-1А «Солнцепьок»[52].
- 2 квітня 2022 року ЗСУ захопили ще одну важку вогнеметну систему ТОС-1А «Солнцепьок»[53].
- 15 квітня 2022 року ЗСУ захопили чергову вогнеметну систему ТОС-1А «Солнцепьок» з повним боєкомплектом[54].
- 20 травня 2022 року Збройними силами України за допомогою ПТРК «Стугна-П» була знищена чергова ТЗМ з комплексу ТОС-1А «Солнцепьок»[55].
- Щонайменше одну РСЗВ ТОС-1А «Солнцепьок» було знищено в ході харківського контрнаступу ЗСУ у вересні 2022 року[56].
- 14 лютого 2023 року військовослужбовці 72 окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців під Вугледаром знищили ТОС-1А «Солнцепьок»[57].
- 17 липня 2023 року ЗСУ знищили дві установки ТОС-1А «Солнцепьок»[58].
- 20 жовтня 2023 бійці 59 ОМПБр знищили установку ТОС-1А «Солнцепьок» поблизу Авдіївки[59].
- 30 жовтня 2023 на Авдіївському напрямку підрозділом центру спеціальних операцій «А» СБУ було знищено ще одну БМ ТОС-1А «Солнцепьок»[60].
- За даними осінтерів Oryx, станом на 20 жовтня 2023 року відомо про російські втрати 10 ТОС-1А (6 знищених, 4 захоплених) та 7 ТЗМ-Т від ТОС-1А (3 знищених, 4 захоплених)[61].
- 3 квітня 2024 спільними зусиллями 60 та 63-ї механізованих бригад було знищено ТОС-1А «Солнцепьок»[62].
- 10 червня воїнами 63 ОМБр було знищено важку вогнеметну систему ТОС «Солнцепьок»[63].
- 2 серпня 2024 року воїни СБУ знищили ТОС-1А «Солнцепьок»[64].
- 14 лютого 2025 року на Покровському напрямку вперше зафіксовано знищену ТОС-2 «Тосочка»[65].
Remove ads
Оцінки
За версією російської пропаганди, ТОС не має аналогів у світі. Тому його часто записують до жартівливої категорії «аналоговнєт»[66].
Термобаричні боєприпаси мають велику руйнівну силу, але застосування такої техніки обмежується багатьма факторами. Боєприпаси мають невисоку ефективність на відкритому просторі, вони ефективні переважно в забудові. Втім, застосування такої зброї невибіркової дії в забудові наражає цивільне населення на небезпеку, що заборонено міжнародним законодавством.
Іншими суттєвими недоліками є невелика дальність вогню, до 6 км. Таким чином, машині для запуску ракет потрібно в'їхати в зону ураження артилерією та ПТРК, що наражає екіпаж на велику небезпеку. Машина має великі розміри і перевозить 24 надзвичайно вибухонебезпечні боєприпаси, що дуже слабко захищені[67]. А транспортно-заряджальні машини не мають броні зовсім[68][66].
Remove ads
Оператори
Узагальнити
Перспектива
Поточні
Колишні
Поточні
Азербайджан — 17 одиниць ТОС-1А на озброєнні, станом на 2024 рік[69]. Поставлені в 2013—2014[70][71].
Алжир — 18 одиниць ТОС-1А на шасі Т-72 на озброєнні, станом на 2024 рік[72]. Вперше публічно представлено 12 травня 2018 року[73].
Вірменія — деяка кількість ТОС-1А «Солнцепьок» на озброєнні, станом на 2021 рік[74][75]
Ірак — більше 6 одиниць ТОС-1А на озброєнні, станом на 2024 рік[76]. Початок постачання — в серпні 2014[77].
Казахстан — 3 одиниці ТОС-1А на озброєнні, станом на 2024 рік[78]. Поставлені в 2011 році[79].
Росія — 58 одиниць ТОС-1А на озброєнні, станом на 2024 рік[80].
- 1-ша мобільна бригада РХБЗ, (в/ч 71432), Шихани;
- 10-й полк РХБЗ, (в/ч 55121), с. Топчіха, Алтайський край;
- 28-ма окрема бригада РХБЗ
Саудівська Аравія — 10 одиниць ТОС-1А на озброєнні, станом на 2024 рік[81].
Таджикистан — деяка кількість ТОС-1А на озброєнні, станом на 2024 рік[82].
Україна — деяка кількість ТОС-1А «Солнцепьок» на озброєнні. 3 БМ та 3 ТЗМ були захоплені в ході повномасштабного російського вторгнення в Україну[35].
Статус невідомий
Саудівська Аравія
5 жовтня 2017 року Міністерство оборони Саудівської Аравії та російський уряд підписали угоди про придбання систем С-400, ПТРК Корнет-ЕМ, реактивних вогнеметів ТОС-1А «Солнцепьок», автоматичних гранатометів АГС-30 та автоматів АК-103. При цьому Рособоронекспорт має передати частину технологій та налагодити виробництво запасних деталей, необхідних для підтримання зазначених зразків техніки у працездатному стані[84].
Remove ads
Галерея
Репетиція параду в РФ, 2010
Репетиція параду в РФ, 2010
ТОС-1А «Солнцепьок» ЗС РФ
Захоплена ЗСУ ПУ ТОС-1А «Солнцепьок»
Знищена ТЗМ із комплексу ТОС-1А «Солнцепьок»
ТЗМ захопленна в селі Гусарівка у Харківській області
Захоплений ТЗМ-Т у Києві
.jpg)
Примітки
Матеріали
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads