Loading AI tools
національна футбольна збірна З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Збірна Хорватії з футболу представляє Хорватію в міжнародних матчах і контролюється Хорватським футбольним союзом. Команда існує з 1990 року і була визнана ФІФА та УЄФА влітку 1992 року, через рік після здобуття країною незалежності від Югославії.
| Хорватія | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Прізвисько | Полум'яні (хорв. Vatreni) Шашкові (хорв. Kockasti) | ||
| Асоціація | Хорватський футбольний союз | ||
| Тренер |  Златко Далич | ||
| Найбільше виступів | Лука Модрич (178) | ||
| Найкращий бомбардир | Давор Шукер (45) | ||
| Код ФІФА | CRO | ||
| Місце в рейтингу ФІФА | 10 ▬ (4 квітня 2024)[1] | ||
| |||
Перший матч Хорватія 4:0 Швейцарія .svg){kind=small} (Загреб, Югославія; 2 квітня 1940) | |||
Найбільша перемога Хорватія 10:0 Сан-Марино  (Рієка, Хорватія; 4 червня 2016) | |||
Найбільша поразка Іспанія 6:0 Хорватія (Ельче, Іспанія; 11 вересня 2018) | |||
| Чемпіонат світу | |||
| Виступів | 6 (вперше у 1998) | ||
| Найвище досягнення | друге місце (2018) | ||
| Чемпіонат Європи | |||
| Виступів | 7 (вперше у 1996) | ||
| Найвище досягнення | чвертьфінал (1996, 2008) | ||
| Спортивні нагороди | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||
| |- | Представник Хорватії | |||||
| Футбол | ||||||
| Чемпіонат світу з футболу | ||||||
| Срібло | Росія 2018 | |||||
| Бронза | Франція 1998 | |||||
| Бронза | Катар 2022 | |||||
Збірна провела свої перші офіційні матчі у відбірковому раунді до чемпіонату Європи 1996 року, за результатами якого команда вийшла у фінальну частину, щоб уперше взяти участь у головному міжнародному турнірі континенту. Найкраще збірна виступила на чемпіонаті світу 2018 року, коли команда дійшла до фіналу, а її капітан Лука Модрич був визнаний кращим гравцем турніру. За двадцять років до цього на чемпіонаті світу 1998 року збірна Хорватії посіла третє місце, в той час як Давор Шукер став найкращим бомбардиром турніру.
Збірна Хорватії двічі, в 1994 і 1998 роках, визнавалася ФІФА командою, яка домоглася найбільшого прогресу в рейтингу збірних за підсумками року, а також займала в ньому місця з 125-го по 3-тє, що становить найбільшу різницю між займаними місцями в рейтингу ФІФА серед усіх збірних команд. У відбіркових турнірах чемпіонатів світу 2002 і 2006 років хорвати виходили у фінальну частину, не зазнавши жодної поразки у відбіркових матчах.
Станом на 4 квітня 2024 посідає 10-e місце у рейтингу футбольних збірних світу[1].
В Хорватії футбол з'явився в кінці XIX століття. Перші хорватські клуби — «ПНіСК» (хорв. PNiSK (Prvi Nogometni i Sportski Klub) Перший футбольний і спортивний клуб) і «ХАСК» (хорв. HAŠK (Hrvatski Akademski Športski Klub) Хорватський академічний спортивний клуб) — були засновані в 1903 році. Обидва клуби розташовувалися в хорватській столиці Загребі. Трьома роками пізніше саме ці команди провели між собою перший засвідчений в офіційних документах футбольний матч в Хорватії. Зустріч закінчилася внічию — 1:1. Інтерес до футболу поступово зростав. Незабаром з'явилися інші клуби, наприклад «Славія» Трсат (1905), «Конкордія» Загреб (1906), «Сегеста» Сисак (1907), «Кроація» Загреб (1907), «Хайдук» Спліт (1911) і «Граджанскі» Загреб (1911).
У 1941 році фашистські формування усташів під керівництвом Анте Павеліча захопили владу в Хорватії і проголосили незалежність. Створена ними Незалежна держава Хорватія, союзник нацистської Німеччини, проіснувала до травня 1945 року, коли вона була ліквідована частинами югославської армії.
Хорватський футбольний союз був створений ще в 1939 році на території автономної Хорватської бановини. У ці ж роки стала проводити свої ігри і збірна Хорватії. Її суперниками були, як правило, національні команди країн, що перебували під контролем Третього рейху, або ж держав, що дотримувалися нейтралітету. Дебютувала хорватська збірна 2 квітня 1940 року в матчі зі збірною Швейцарії в Загребі, також у 1940 році команда провела ще три зустрічі. 17 липня 1941 року Хорватія була прийнята до ФІФА. З 1940 по 1944 роки збірна провела в цілому 19 матчів, у яких 9 разів здобувала перемоги, 4 рази грала внічию і зазнала 6 поразок. Двічі команда з великим рахунком програвала Німеччині (обидва рази з рахунком 1:5) і один раз Італії (0:4). Найбільші перемоги були здобуті над Болгарією (6:0) та Словаччиною (6:1 і 7:3).
У ці роки для клубних команд держав, які входили до списку країн Осі, був організований так званий «Європейський футбольний Кубок». У 1944 році в його фіналі грав хорватський клуб «Граджанскі Загреб», який у цьому найважливішому матчі програв угорському «Надьвараде» (нині ФК «Біхор» Орадя, Румунія) з рахунком 0:4. «Граджанскі» користувався прихильністю фактичного хорватського правителя Анте Павеліча, а деякі футболісти цього клубу, наприклад Іван Хітрец і Звонимир Цимерманчич, були активними прибічниками режиму. Центром опору став сплітський «Хайдук», уболівальники якого при кожному зручному випадку переправлялися з міста на зайнятий британськими військами острів Вис.
У 1945 році, коли югославські партизани звільнили Хорватію з-під німецької окупації, більшість футбольних клубів було розпущено, а їхні архіви знищено.
Після Другої світової війни Хорватія була включена як суб'єкт федерації в Соціалістичну Федеративну Республіку Югославію. Хорватські футболісти з 1945 по 1990 роки виступали в кольорах збірної Югославії.
У Загребі незабаром після війни з гравців «ХАСК», «Граджанскі» і «Конкордії» був сформований новий клуб — «Динамо», яке до 1991 року змогло тричі виграти чемпіонат Югославії (1948, 1954 і 1958). У 1960-х роках «Динамо» являло собою реальну силу у футболі не тільки на Балканах, але й у всій Європі. У 1963 році колектив під керівництвом Мілана Антолковіча дійшов до фіналу Кубка Ярмарків, в якому поступився іспанській «Валенсії» в двоматчевому поєдинку (1:2 і 0:2). Чотири роки по тому команда, яку тренували спочатку Бранко Зебец, майбутній наставник «Баварії» та «Гамбурга» (з обома вигравав титул чемпіона Німеччини), а після Іван Хорват, виграла Кубок Ярмарків, перемігши у вирішальній зустрічі англійський «Лідс Юнайтед» (2:0 і 0:0). Крім «Динамо», титул чемпіона Югославії також завойовував «Хайдук» Спліт (1950, 1952, 1955, 1971, 1974, 1975 і 1979).
Кілька хорватських футболістів опинилися в складі збірної Югославії, яка завоювала в 1960 році золоті медалі Олімпіади і тричі грала у фінальних турнірах чемпіонатів світу. У 1962 році одним з п'яти найкращих бомбардирів чемпіонату світу став хорват Дражан Єркович.
Збірній команді Хорватії за ці сорок п'ять років було дозволено провести лише один матч: у вересні 1956 року, в період «відлиги» в країнах соцтабору. Хорвати з рахунком 5:2 обіграли збірну Індонезії.
Першим великим турніром, в якому взяла участь збірна Хорватії, був Чемпіонат Європи з футболу 1996 року. Хорватія потрапила у фінальну частину з 4-ї відбіркової групи, зайнявши в ній перше місце і набравши 23 пункти (7 перемог, 2 нічиї та 1 поразка). Далі у фінальній частині чемпіонату збірна посіла в групі D друге місце і, з 2 перемогами і 1 поразкою від Португалії, пройшла до чвертьфіналу. У чвертьфіналі хорватська команда програла збірній Німеччини з рахунком 1:2.
Наступним значним кроком збірної був виступ на чемпіонаті світу 1998 року. У відбірковому турнірі команда посіла друге місце слідом за збірною Данії і в стикових матчах за вихід у фінальну частину турніру протистояли збірній України. Домашній матч хорвати виграли 2:0, а в Києві змогли домогтися нічийного результату — 1:1. На груповому етапі фінальної частини чемпіонату світу Хорватія зайняла друге місце в групі H, пропустивши вперед збірну Аргентини і випередивши новачків турніру — команди Японії та Ямайки. В 1 / 8 фіналу збірна Хорватії обіграла Румунію з рахунком 1:0, з пенальті відзначився Давор Шукер. У чвертьфіналі хорвати зуміли здобути велику перемогу над збірною Німеччини, яка пропустила у свої ворота три м'ячі. У півфіналі хорвати поступилися майбутнім чемпіонам світу французам (1:2), виграючи по ходу матчу після чергового гола Шукера. Втіхою дебютантам чемпіонатів світу стало третє місце, вигране у голландців з результатом 2:1. Нападник хорватів Давор Шукер став з шістьма забитими м'ячами найкращим снайпером цього турніру.
Після такого успіху виступ у відбірковому турнірі чемпіонату Європи 2000 року виявився для хорватської збірної трагічним. У відбірковій групі команда посіла лише третє місце, поступившись збірним Ірландії та Югославії.
У 2000 році на зміну Мирославу Блажевичу на пост головного тренера збірної прийшов Мірко Йозич, який зумів впоратися зі зміною поколінь, яка настала в команді. Відбірний турнір до чемпіонату світу 2002 року був виграний з першого місця в групі, в ній хорвати випередили збірні Бельгії і Шотландії. Однак у фінальному турнірі, що проходив в Японії та Кореї, хорватська команда не змогла навіть вийти з групи. У цьому їй не допомогла навіть здобута перемога над Італією (2:1) — у заключному матчі в групі хорвати програли збірній Еквадору (0:1) і залишилися лише третіми, пропустивши вперед італійців і збірну Мексики.
У проміжок між 17 жовтня 1990 та 7 червня 2006 року збірна Хорватії зіграла 145 міжнародних матчів з такими результатами: 72 перемоги, 43 нічиїх і 30 поразок.
Збірна Хорватії визнавалася ФІФА «Проривом року» в 1994 і 1998 роках.
| Чемпіонат світу | Кваліфікація | |||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Рік | Раунд | Місце | І | В | Н | П | М+ | М- | Місце | І | В | Н | П | М+ | М- | |
 1930 |
Були частиною  Королівства Югословія |
Н/Д | ||||||||||||||
 1934 | ||||||||||||||||
 1938 | ||||||||||||||||
 1950 |
Були частиною Югословії | |||||||||||||||
 1954 | ||||||||||||||||
 1958 | ||||||||||||||||
 1962 | ||||||||||||||||
 1966 | ||||||||||||||||
 1970 | ||||||||||||||||
 1974 | ||||||||||||||||
 1978 | ||||||||||||||||
 1982 | ||||||||||||||||
| 1986 | ||||||||||||||||
 1990 | ||||||||||||||||
 1994 |
Не були членом FIFA | |||||||||||||||
| 1998 |
Третє місце |  | 7 | 5 | 0 | 2 | 11 | 5 | 2-ге | 10 | 5 | 4 | 1 | 20 | 13 | |
  2002 |
Груповий етап | 23-тє | 3 | 1 | 0 | 2 | 2 | 3 | 1-ше | 8 | 5 | 3 | 0 | 15 | 2 | |
| 2006 |
Груповий етап | 22-ге | 3 | 0 | 2 | 1 | 2 | 3 | 1-ше | 10 | 7 | 3 | 0 | 21 | 5 | |
 2010 |
Не пройшли кваліфікацію | 3-тє | 10 | 6 | 2 | 2 | 19 | 13 | ||||||||
| 2014 |
Груповий етап | 19-те | 3 | 1 | 0 | 2 | 6 | 6 | 2-ге | 12 | 6 | 3 | 3 | 14 | 9 | |
 2018 |
Фіналісти |  | 7 | 4 | 2 | 1 | 14 | 9 | 2-ге | 12 | 7 | 3 | 2 | 19 | 5 | |
 2022 |
Третє місце | | 7 | 2 | 4 | 1 | 8 | 7 | 1-ше | 10 | 7 | 2 | 1 | 21 | 4 | |
 2026 |
Н/Д | Н/Д | ||||||||||||||
| Загалом | Фіналісти | 6/22 | 30 | 13 | 8 | 9 | 43 | 33 | 6/7 | 72 | 43 | 20 | 9 | 129 | 51 | |
| Чемпіонат Європи | Кваліфікація | |||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Рік | Раунд | Місце | І | В | Н | П | М+ | М- | Місце | І | В | Н | П | М+ | М- | |
| 1960 |
Були частиною Югословії |
|||||||||||||||
 1964 | ||||||||||||||||
| 1968 | ||||||||||||||||
 1972 | ||||||||||||||||
 1976 | ||||||||||||||||
| 1980 | ||||||||||||||||
| 1984 | ||||||||||||||||
| 1988 | ||||||||||||||||
| 1992 | ||||||||||||||||
| 1996 |
Чвертьфінал | 7-ме | 4 | 2 | 0 | 2 | 5 | 5 | 1-ше | 10 | 7 | 2 | 1 | 22 | 5 | |
 2000 |
Не пройшли кваліфікацію | 3-тє | 8 | 4 | 3 | 1 | 13 | 9 | ||||||||
 2004 |
Груповий етап | 13-те | 3 | 0 | 2 | 1 | 4 | 6 | 2-ге | 10 | 6 | 2 | 2 | 14 | 5 | |
 2008 |
Чвертьфінал | 5-те | 4 | 3 | 1 | 0 | 5 | 2 | 1-ше | 12 | 9 | 2 | 1 | 28 | 8 | |
  2012 |
Груповий етап | 10-те | 3 | 1 | 1 | 1 | 4 | 3 | 2-ге | 12 | 8 | 2 | 2 | 21 | 7 | |
| 2016 |
1/8 фіналу | 9-те | 4 | 2 | 1 | 1 | 5 | 4 | 2-ге | 10 | 6 | 3 | 1 | 20 | 5 | |
 2020 |
1/8 фіналу | 14-те | 4 | 1 | 1 | 2 | 7 | 8 | 1-ше | 8 | 5 | 2 | 1 | 17 | 7 | |
| 2024 |
Н/Д | 2-ге | 8 | 5 | 1 | 2 | 13 | 4 | ||||||||
    2028 |
Н/Д | TBD | Н/Д | |||||||||||||
| Загалом | Чвертьфінал | 6/16 | 22 | 9 | 6 | 7 | 30 | 28 | 7/8 | 78 | 50 | 17 | 11 | 148 | 50 | |
Станом на 25 червня 2024 року. Див. також: Гравці збірної Хорватії з футболу
|
Найкращі за кількістю ігор за збірну[2]
* Жирним шрифтом виділені активні футболісти. |
Найкращі за забитими м'ячами[2]
* Жирним шрифтом виділені активні футболісти. |
Наступні 26 гравців були оголошені у списку збірної для участі у Євро-2024.
Вік гравців наведено на день початку змагання (14 червня 2024 року), дані про кількість матчів і голів — на 17 травня 2024 року.
| № | Поз. | Гравець | Дата народження (вік) | Ігри | Голи | Клуб |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | ВР | Доминик Ливакович | 9 січня 1995 (вік 29 років) | 52 | 0 |  Фенербахче |
| 23 | ВР | Івиця Івушич | 1 лютого 1995 (вік 29 років) | 6 | 0 |  Пафос |
| 12 | ВР | Недилько Лабрович | 10 жовтня 1999 (вік 24 роки) | 1 | 0 | Рієка |
| 21 | ЗХ | Домагой Віда | 29 квітня 1989 (вік 35 років) | 104 | 4 |  АЕК |
| 22 | ЗХ | Йосип Юранович | 16 серпня 1995 (вік 28 років) | 36 | 0 |  Уніон (Берлін) |
| 4 | ЗХ | Йошко Гвардіол | 23 січня 2002 (вік 22 роки) | 29 | 2 |  Манчестер Сіті |
| 19 | ЗХ | Борна Соса | 21 січня 1998 (вік 26 років) | 19 | 1 |  Аякс (Амстердам) |
| 2 | ЗХ | Йосип Станішич | 2 квітня 2000 (вік 24 роки) | 17 | 0 | Баєр 04 |
| 6 | ЗХ | Йосип Шутало | 28 лютого 2000 (вік 24 роки) | 13 | 0 | Аякс (Амстердам) |
| 5 | ЗХ | Мартін Ерлич | 24 січня 1998 (вік 26 років) | 8 | 0 |  Сассуоло |
| 3 | ЗХ | Марин Понграчич | 11 вересня 1997 (вік 26 років) | 6 | 0 | Лечче |
| 10 | ПЗ | Лука Модрич (капітан) | 9 вересня 1985 (вік 38 років) | 174 | 24 |  Реал Мадрид |
| 8 | ПЗ | Матео Ковачич | 6 травня 1994 (вік 30 років) | 99 | 5 | Манчестер Сіті |
| 11 | ПЗ | Марцело Брозович | 16 листопада 1992 (вік 31 рік) | 95 | 7 |  Ан-Наср (Ер-Ріяд) |
| 15 | ПЗ | Маріо Пашалич | 9 лютого 1995 (вік 29 років) | 62 | 10 | Аталанта |
| 13 | ПЗ | Никола Влашич | 4 жовтня 1997 (вік 26 років) | 55 | 8 | Торіно |
| 7 | ПЗ | Ловро Маєр | 17 січня 1998 (вік 26 років) | 29 | 6 | Вольфсбург |
| 18 | ПЗ | Лука Іванушець | 26 листопада 1998 (вік 25 років) | 19 | 2 | Феєнорд |
| 25 | ПЗ | Лука Сучич | 8 вересня 2002 (вік 21 рік) | 5 | 0 |  Ред Булл (Зальцбург) |
| 26 | ПЗ | Мартин Батурина | 16 лютого 2003 (вік 21 рік) | 2 | 0 | Динамо (Загреб) |
| 14 | НП | Іван Перишич | 2 лютого 1989 (вік 35 років) | 129 | 33 | Хайдук (Спліт) |
| 9 | НП | Андрей Крамарич | 19 червня 1991 (вік 32 роки) | 91 | 28 | Гоффенгайм 1899 |
| 17 | НП | Бруно Петкович | 16 вересня 1994 (вік 29 років) | 36 | 11 | Динамо (Загреб) |
| 20 | НП | Марко П'яца | 6 травня 1995 (вік 29 років) | 25 | 1 | Рієка |
| 16 | НП | Анте Будимир | 22 липня 1991 (вік 32 роки) | 19 | 2 | Осасуна |
| 24 | НП | Марко Пашалич | 14 вересня 2000 (вік 23 роки) | 4 | 0 | Рієка |
         1990
|
    1996–1997
Домашня |
   1998–2000
Домашня |
   2002–2004
Домашня |
   2004–2006
Домашня |
   2006–2008
Домашня |
 2008–2010
Домашня |
    2010–2012
Домашня |
   2012–2014
Домашня |
   2014–2016
Домашня |
     2016–2017
Домашня |
  1940
|
   1996–1997
Гостьова |
   1998–2000
Гостьова |
   2002–2004
Гостьова |
 2004–2006
Гостьова |
 2006–2008
Гостьова |
 2008–2010
Гостьова |
   2010–2012
Гостьова |
 2012–2014
Гостьова |
    2014–2016
Гостьова |
   2016–2017
Гостьова |
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
.svg){kind=small}
