Орадя

Орадя (рум. Oradea; угор. Nagyvárad (Великий замок), угор. Várad (замок); нім. Grosswardein; тур. Varat) — місто в Румунії, центр повіту Біхор. Розташоване на заході країни, у Кришані, на річці Кереш, поблизу кордону з Угорщиною.

Орадя рум. Oradea угор. Nagyvárad
герб прапор
Палац Чорного орла Палац Чорного орла
Основні дані
47°3′ пн. ш. 21°56′ сх. д.
Країна	Румунія
Регіон	Біхор
Адмінцентр	Oradead
Столиця для	Біхор, Єпархія Ораді, Nagyvárad electoral districtd і Bihar Countyd
Межує з — сусідні нас. пункти Біхарія  ?
Засновано	1113
Площа	111,2 км²
Населення	206 614 тис. осіб (2002)
Висота НРМ	142 м  м
Міста-побратими	Сейра (2008)[1], Кослада (2005)[1], Дебрецен (1992)[1][2], Гіватаїм (2005)[1], Івано-Франківськ, Кошиці, Лінчепінг[3], Мантуя (2005)[1], Діамантина
Телефонний код	(402) 0259 і 0359
Часовий пояс	UTC+2
Номери автомобілів	BH
GeoNames	8334659
OSM	↑91731 ·R (Біхор)
Поштові індекси	410001–410609
Міська влада
mayor of Oradead	Ilie Gavril Bolojan
Вебсайт	oradea.ro
Мапа
Орадя у Вікісховищі

Клімат

Місто знаходиться у зоні, котра характеризується морським кліматом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 20.6 °C (69 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -1.1 °С (30 °F).^[4]

Клімат Ораді
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Абсолютний максимум, °C	15	19	26	28	31	33	37	36	33	27	18	16	37
Середній максимум, °C	1	3	10	15	20	23	25	25	22	16	7	3	14
Середня температура, °C	−1	1	6	10	16	18	20	20	17	11	4	0	10
Середній мінімум, °C	−3	−2	1	5	10	13	15	14	11	6	1	−1	6
Абсолютний мінімум, °C	−22	−21	−14	−2	0	2	8	6	0	−5	−14	−17	−22
Норма опадів, мм	40	30	30	40	60	80	50	50	40	30	40	50	600
Джерело: Weatherbase

Історія

Поселення на місці теперішньої Ораді було ще за часів Римської імперії. Місто відоме з 1113 р. під латинською назвою Варад^[5], що означало «замок». Перша ж згадка про фортецю Ораді датована 1241 р. у зв'язку із підготовкою до оборони від монголо-татар.

Містом поселення стало лише у XVI ст. У середньовіччі Орадя була другим релігійним і культурним центром Угорщини після Буди.

На початку XVIII ст. угорський інженер Франц Антон Хіллебрандт спроектував барокову забудову міста. Починаючи з 1752 р., були побудовані Римо-католицький собор, Палац єпископа, Музей землі Кріс рум. Muzeul Ţării Crişurilor.

Наприкінці Другої світової війни місто було зайнято 12 жовтня 1944 року силами 2-го Українського фронту під час Дебреценської операції^[6].

Населення

У місті мешкає 207 тис. осіб (238 тис. мешк. з передмістями) (2002), у тому числі:

• 1910: 69 000 (румунів: 5,6%, угорців: 91,1%)
• 1920: 72 000 (румунів: 5%, угорців: 92%)
• 1930: 90 000 (румунів: 25%, угорців: 67%)
• 1966: 122 634 (румунів: 46%, угорців: 52%)
• 1977: 170 531 (румунів: 53%, угорців: 45%)
• 1992: 222 741 (румунів: 64%, угорців: 34%).

Господарство

Важливий транспортний вузол і великий промисловий центр країни. Основні галузі — машинобудування (вагони, верстати), текстильна, харчова промисловість. Є виробництво взуття, меблів, хімічних товарів, будматеріалів. Теплова електростанція.

Відомі мешканці міста

• Аттіла — провідник гунів (V век).
• Карл Діттерс фон Діттерсдорф — композитор XVII ст.
• Фріда Кало (Frida Kahlo) — художниця.
• Бела Кун (Bela Kun) — діяч угорського та міжнародного комуністичного руху.
• Юлія Вараді (Julia Varady) — співачка (сопрано).
• Бобикевич-Сора Клавдія Ізидорівна — українська письменниця.

Уродженці

• Єва Гейман (1931—1944) — єврейська дівчина, яка вела щоденник під час угорського єврейського Голокосту, у якому вона описувала своє життя під нацистською окупацією.
• Анна Селеш (* 1942) — угорська і румунська актриса театру і кіно.
• Лайош Біро (1880—1948) — угорський романіст, драматург і сценарист.
• Ружина Шпіцер (* 1986) — угорська художниця медіа-мистецтва, віце-президент УАЕМ
• Александру Віктор Мікула (* 1966) — румунський дипломат.

Міста-побратими

• Івано-Франківськ, Україна 
• Дебрецен, Угорщина 
• Реймс, Франція 
• Мантуя, Італія 
• Кослада, Іспанія
• Кошиці, Словаччина
• Хіросіма, Японія