Великий Молодьків
село в Україні, у Новоград-Волинській міській територіальній громаді Звягельського району Житомирської області З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Вели́кий Молодьків (до 1921 року — Молодьків-Осичний, у 1921—23 роках — Молодьків) — село в Україні, у Новоград-Волинській міській територіальній громаді Звягельського району Житомирської області. Чисельність населення становить 832 особи (2001). У 1923—2020 роках — адміністративний центр колишньої однойменної сільської ради.
| село Великий Молодьків | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Житомирська область |
| Район | Звягельський район |
| Тер. громада | Новоград-Волинська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA18080150050074146 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1577 |
| Перша згадка | 1577 (447 років) |
| Колишня назва | Молодьків-Осичний, Молодьків |
| Населення | 832 (2001) |
| Площа | 2,441 км² |
| Густота населення | 340,84 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 11761 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°35′8″ пн. ш. 27°25′9″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
222 м |
| Найближча залізнична станція | Звягель I |
| Відстань до залізничної станції |
19 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. Шевченка, 16, м. Звягель, Звягельський р-н, Житомирська обл., 11708 |
| Карта | |
  Великий Молодьків | |
 Великий Молодьків | |
| Мапа | |
 | |
Розташоване за 20 км від районного центру, м. Звягель, за 19 км від залізничної станції Звягель I[1].
У 1843 році в селі проживало 214 осіб (105 чоловіків та 109 жінок), дворів — 26[2].
Станом на 1885 рік в селі мешкало 456 осіб, налічувалося 90 дворових господарств[3].
Відповідно до результатів перепису населення Російської імперії 1897 року, загальна кількість мешканців села становила 762 особи, з них: православних — 716, чоловіків — 391, жінок — 371[4].
Наприкінці 19 століття кількість населення становила 620 осіб, дворів — 120[5], у 1911 році — 875 жителів[6], у 1923 році — 210 дворів та 1 113 мешканців[7], станом на 4 січня 1927 року — 1 196 осіб, дворів — 127[2].
Станом на 1972 рік кількість населення становила 1 200 осіб, дворів — 336[1].
Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 882 особи. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 832 особи[8].
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[9]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 828 | 99.52% |
| російська | 4 | 0.48% |
| Усього | 832 | 100% |
На полях біля села було 6 курганів, на одному з них 6 кам'яних хрестів. Вперше згадується 1577 року як село, що належало до Корецького замку, за яке землевласники платили від 7 димів та 3 городників. У 1599 році селом, у якому було 42 двори, володів Іван Голуб, клієнт князя Корецького, з 1866 року належало Марії Романівні Потоцькій[6][2].
Станом на 1885 рік — колишнє власницьке сільце Піщівської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Були заїзд, школа[3].
Наприкінці 19 століття — сільце Піщівської волості Новоград-Волинського повіту, за 18 верст від повітового центру, м. Новоград-Волинський. Входило до православної парафії у Дідовичах (4 версти). Діяла школа грамоти, заснована близько 1870 року священником Яроцьким, розміщувалася у громадському приміщенні[5][10].
У 1911 році в селі була земська випозичальня рільничих машин, сільський склад селекціонованого насіння та позичкова каса[6].
До 1921 року — Молодьків-Осичний, у 1921—1923 роках — Молодьків. У 1923 році увійшло до складу новоствореної Великомолодьківської сільської ради, яка, 7 березня 1923 року, включена до складу новоутвореного Пищівського (згодом — Ярунський) району Житомирської (згодом — Волинська) округи, адміністративний центр ради[11]. Розміщувалося за 7 верст від районного центру, с. Піщів[7].
У 1937—38 роках заарештовано 41 мешканця села[2].
На фронтах Німецько-радянської війни воювали 195 селян, 10 — у партизанських загонах, з них 91 загинув, 110 нагороджені орденами й медалями. На їх честь на братській могилі встановлено обеліск Слави.
В радянські часи в селі розміщувалася центральна садиба колгоспу, який обробляв 2,7 тис. га земель, в тому числі 2,1 тис. ріллі. В основному вирощували озиму пшеницю, цукровий буряк, картоплю. Тваринництво м'ясо-молочного напрямку. 52 колгоспники нагороджені орденами й медалями СРСР.
В селі були середня школа, будинок культури, бібліотека, пологовий будинок, медичний пункт, дитячі ясла, два магазини[1].
4 серпня 1958 року село, в складі сільської ради, передане до Новоград-Волинського району Житомирської області[11].
У листопаді 2007 року у селі демонтували пам'ятник Володимиру Леніну[12].
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 711-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області», територію та населені пункти Великомолодьківської сільської ради включено до складу Новоград-Волинської міської територіальної громади Новоград-Волинського (згодом — Звягельський) району Житомирської області[13].
- Ткачук Вадим Анатолійович (Шаблон:Нар. 1967) — професор, Ректор НУБІП.
- Храбан Григорій Юхимович (1902—1990) — український історик-краєзнавець, археолог.
- Яремчук Федір Петрович (1920—1998) — український учений-методист.
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
