Loading AI tools
річка в Росії З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Ана́дир (чук. Йъаайваам, юкагир. Онандырь, рос. Анадырь) — річка у Чукотському автономному окрузі Росії. Довжина 1 145 км, площа басейну 191 тисяча км². Бере початок в центральній частині Анадирського плоскогір'я, де протікає у вузькій долині і має гірський характер. Тече по Анадирській низовині серед малонаселеної тундрової та лісотундрової місцевості. У верхній течії долина вузька, в середній і нижній течії річка має рівнинний характер, місцями не має оформленої долини, розбивається на кілька рукавів і впадає в затоку Онемен Анадирської затоки Берингового моря. У гирлі ширина до 7 км. Від гирла до селища Марково (570 км) судноплавна для невеликих суден. Середні витрати 1 680 м³/с.
Анадир | |
---|---|
65°30′46″ пн. ш. 173°16′21″ сх. д. | |
Витік | Анадирське плоскогір'я |
Гирло | Анадирська затока (Берингове море) |
Басейн | Берингове море→Тихий океан |
Країни: | Росія |
Прирічкові країни: | Росія |
Регіон | Чукотський автономний округ |
Довжина | 1 150 км |
Площа басейну: | 191 тисяча км² |
Середньорічний стік | 993 м³/с (за 254 км від гирла) [1] 1 680 м³/с (в гирлі) |
Притоки: | Яблон, Еропол, Майн (праві) Чинейвеєм, Біла, Танюрер (ліві) |
Медіафайли у Вікісховищі |
Головні притоки: справа — Яблон, Еропол, Майн; зліва — Чинейвеєм, Біла, Танюрер. Живлення снігове і дощове. Льодостав з середини жовтня до травня — початку червня.
У басейні Анадиря понад 23,5 тисяч озер загальною площею 3 231 км²; видобуток вугілля. В нижній течії — рибальство.
У 1648 Семен Дежньов досяг гирла Анадиру і заклав зимовище, згодом Анадирській острог. У 18 столітті Анадир описав Дмитро Лаптєв.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.