HMS Orwell (G98)
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
«Орвелл» (G98) (англ. HMS Orwell (G98) — військовий корабель ескадрений міноносець типу «O» Королівського військово-морського флоту Великої Британії за часів Другої світової війни.
HMS «Орвелл» (G98) | ||
---|---|---|
HMS Orwell (G98) | ||
![]() | ||
Британський есмінець «Орвелл». 16 березня 1944 | ||
Служба | ||
Тип/клас | ескадрений міноносець типу «O» | |
Держава прапора | ![]() | |
Належність | ![]() | |
На честь | третій корабель флоту на ім'я «Орвелл»[Прим. 1] | |
Корабельня | John I. Thornycroft & Company, Саутгемптон | |
Первинна вартість | £ 410 872 | |
Замовлено | 3 вересня 1939 | |
Закладено | 29 травня 1940 | |
Спущено на воду | 2 квітня 1942 | |
Введено в експлуатацію | 17 жовтня 1942 | |
На службі | 1942–1965 | |
Статус | 1965 виключений зі складу флоту, розібраний на металобрухт | |
Нагороди | 5 бойовими відзнаками[Прим. 2][1] | |
Бойовий досвід | Друга світова війна Битва за Атлантику Арктичні конвої * Конвой QP 15 * Конвой JW 51B * Конвой JW 53 * Конвой RA 53 * Конвой SC 123 * Конвой HX 230 * Конвой SC 143 * Конвой JW 54A * Конвой RA 54B * Конвой JW 55B * Конвой RA 55B * Конвой JW 58 * Конвой RA 58 * Конвой JW 61 * Конвой RA 61 * Конвой JW 62 * Конвой RA 62 * Конвой JW 64 * Конвой RA 64 * Конвой JW 65 * Конвой RA 65 Бій у Баренцевому морі Бій біля Нордкапа Середземномор'я Операція «Нептун» Операція «Дедлайт» | |
Ідентифікація | ||
Параметри | ||
Тоннаж | 1 540 тонн (стандартна) 2 220 тонн (повна) | |
Довжина | 105 м | |
Ширина | 10,7 м | |
Висота | 2,7 м | |
Технічні дані | ||
Рухова установка | 2 × парових турбіни Parsons 2 × парових котли Admiralty | |
Гвинти | 2 | |
Потужність | 40 000 к.с. | |
Швидкість | 36,75 вузлів (68 км/год) | |
Дальність плавання | 3 850 миль (6 195 км) на швидкості 20 вузлів | |
Екіпаж | 175 офіцерів та матросів | |
Озброєння | ||
Артилерія | 4 × 120-мм гармати QF 4 inch Mk V | |
Торпедно-мінне озброєння | 8 (2 × 4) × 533-мм торпедних апаратів Mark IX | |
Зенітне озброєння | 6 (6 × 1) × 20-мм автоматичних зенітних гармат «Ерлікон» 8 (2 × 4) × 40-мм автоматичні зенітні гармати QF 2 Mark VIII |
«Орвелл» закладений 29 травня 1940 на верфі компанії John I. Thornycroft & Company у Саутгемптоні. 17 жовтня 1942 увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії.
Есмінець взяв активну участь у бойових діях на морі в Другій світовій війні, бився у Північній Атлантиці, біля берегів Франції, Англії та Норвегії, супроводжував арктичні та атлантичні конвої, бився в бою в Баренцевому морі, біля Нордкапа та підтримував висадку військ в операції «Нептун». За проявлену мужність та стійкість у боях бойовий корабель заохочений п'ятьма бойовими відзнаками.
Бойовий шлях
Узагальнити
Перспектива
1942
Першим бойовим походом есмінця «Орвелл» після введення його до строю, на початку листопада став похід з сістер-шипами «Обідіент» і «Обд'юрет» на прикриття крейсерів «Лондон» та «Саффолк» до Шпіцбергену для заміни тамтешнього гарнізону.
Наприкінці листопада «Орвелл» супроводжував з есмінцем «Мушкетер» конвой QP 15, що повертався від берегів Росії[1]. 17 листопада новий конвой вийшов з Кольської затоки, маючи у своєму складі 32 транспортних та вантажних судна під ескортом 30 бойових кораблів[Прим. 3][2]
На переході морем німецькі підводні човни U-625 та U-601 потопили одне британське та одне радянське транспортні судна, есмінці радянського флоту «Баку» та «Сокрушительний» були пошкоджені, згодом останній затонув. Решта конвою практично без втрат дісталась берегів Ісландії.
Бій у Баренцевому морі
31 грудня 1942 року, есмінець «Орвелл» виконував бойове завдання з супроводу конвою JW 51B[Прим. 4] з Лох-Ів до радянського Мурманська, коли транспорти наразились на німецькі бойові кораблі. Німецькі сили у складі важкого крейсера «Адмірал Гіппер», «кишенькового» лінкора «Лютцов» і шести есмінців[Прим. 5] ухвалили рішення перехопити і знищити конвой. Незважаючи на довгий і наполегливий обстріл конвою, британці, не втративши жодного транспортного судна конвою, зуміли відбити атаку німців. У морському бою з боку британського флоту загинули ескадрений міноносець «Акейтіз» та тральщик «Бремблі».
1943
З 19 по 27 лютого 1943 року «Орвелл» супроводжував черговий конвой JW 53 до Росії[Прим. 6][3] На початку березня повернувся з конвоєм RA 53 додому.
У березні 1943 року «Орвелл» вийшов на супроводження атлантичного конвою HX 230, де з однотипними есмінцями типу «O»: «Орібі», «Онслот», «Оффа», «Обідіент» та «Ікарус» протистояв атакам німецьких «вовчих зграй» Зееволф та Зеетойфель[1].
7 серпня 1943 року есмінець увійшов до сил ескорту Флоту метрополії, що супроводжували лайнер «Квін Мері» з прем'єр-міністром Британії В. Черчиллем на борту, який вирушав на конференцію в Канаді.
14 вересня крейсер «Кент», есмінці «Обд'юрет», «Обідіент», «Орвелл» та «Опорт'юн» вийшли на супровід лінійного крейсера «Рінаун» з прем'єр-міністром Британії В. Черчиллем на борту, який повертався з Квебекської конференції, де зустрічався з Президентом США Ф.Рузвельтом.
У листопаді 1943 року охороняв конвой JW 54A[Прим. 7] і зворотній RA 54B.
22 грудня 1943 року супроводжував черговий арктичний конвой JW 55B з 19 транспортних та вантажних суден під командуванням віце-адмірала Б. Фрезера[Прим. 8].
Під час переходу стався морський бій між союзними кораблями та німецьким лінкором «Шарнгорст».
1944
Протягом березня 1944 року «Орвелл» супроводжував знову до берегів Баренцевого й Білого морів конвої JW 58 з 47 транспортних та вантажних суден[Прим. 9].
29 березня фрегат «Старлінг» потопив підводний човен U-961. 31 березня літак з «Трекер» у взаємодії з есмінцем «Бігл» затопили ще одну субмарину U-355, а 2 квітня екіпаж есмінця «Кеппель» потопив реактивною установкою «Хеджхог» U-360. 3 квітня торпедоносець «Сордфіш» з авіаносця «Актівіті» завдав шкоди U-288, а згодом «Евенджери» та «Марлети» з «Трекер» остаточно потопили ворожий човен. Щонайменше 6 літаків-розвідників Люфтваффе було збито. 5 квітня конвой JW 58 без жодної втрати прибув до Архангельська.
28 квітня 1944 року «Орвелл» з «Оффа» та «Онслоу» вступили у перестрілку з торпедними катерами Крігсмаріне, які щойно атакували американський конвой десантно-висадочних засобів під час проведення ними в бухті Лайма поблизу Портленда тренування з висадки десанту. Раптова атака німців призвела до загибелі 946 американських військових.
З початком висадки морського десанту на французьке узбережжя забезпечував прикриття головних сил десанту у східній частині протоки Ла-Манш, патрулював прибережні райони, здійснював протичовнову розвідку районів зосередження десанту на транспортних засобах, сам неодноразового піддавався атакам з повітря. 15 вересня корабель повернувся до Скапа-Флоу.
1 грудня есмінець «Орвелл» у черговий раз брав участь в ескорті конвою JW 62, який супроводжували ескортні авіаносці «Наірана», «Кампаніа», крейсер «Беллона» та есмінці «Бігл», «Бульдог», «Кайзер», «Кембріан», «Кепріс», «Кассандра», «Кеппель», «Обідіент», «Оффа», «Орібі», «Онслоу», «Онслот», шлюп «Лепвінг»[4]. На зворотному шляху до Британії ескорт та літаки підтримки потопили німецькі човни U-387 і U-365.
Див. також
Посилання
- HMS Orwell (G 98). на uboat.net. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 1 листопада 2017. (англ.)
- HMS ORWELL (G 98) - O-class Destroyer. на naval-history.net. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 1 листопада 2017. (англ.)
Література
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: HMS Orwell (G98)
- English, John (2001). Obdurate to Daring: British Fleet Destroyers 1941–45. Windsor, UK: World Ship Society. ISBN 978-0-9560769-0-8.
- Rohwer, Jürgen (2005). Chronology of the War at Sea 1939-1945: The Naval History of World War Two (вид. Third Revised). Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 1-59114-119-2.
- Whitley, M. J. (1988). Destroyers of World War Two. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-326-1.
- Raven, Alan; Roberts, John (1978). War Built Destroyers O to Z Classes. London: Bivouac Books. ISBN 0-85680-010-4.
- Грановский Е., Дашьян А., Морозов М. Часть 2 // Британские эсминцы в бою. — ЧеРо, 1997. — 59 с. — (Ретроспектива войны на море) (рос.)
Примітки
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.