З Вікіпедії, вільної енциклопедії
«Бігль» (англ. HMS Beagle (H30) — військовий корабель, ескадрений міноносець типу «B» Королівського військово-морського флоту Великої Британії за часів Другої світової війни.
«Бігль» (H30) | ||
---|---|---|
HMS Beagle (H30) | ||
Британський есмінець «Бігль» у зоні висадки морського десанту на плацдарм «Голд». 6 червня 1944 | ||
Служба | ||
Тип/клас | ескадрений міноносець типу «B» | |
Держава прапора | Велика Британія | |
Належність | Військово-морські сили Великої Британії | |
На честь | сьомий корабель флоту на ім'я «Бігль»[Прим. 1] | |
Корабельня | John Brown & Company, Клайдбанк | |
Первинна вартість | £ 220 342 | |
Замовлено | 4 березня 1929 | |
Закладено | 11 жовтня 1929 | |
Спущено на воду | 29 вересня 1930 | |
Введено в експлуатацію | 9 квітня 1931 | |
На службі | 1931–1945 | |
Статус | 1946 році розібраний на брухт | |
Нагороди | 6 бойових відзнак[Прим. 2][1][Прим. 3][1] | |
Бойовий досвід | Друга світова війна Битва за Атлантику * Конвой HX 83 * Конвой ON 19 * Конвой HG 84 Арктичні конвої * Конвой PQ 14 * Конвой QP 11 * Конвой JW 51A * Конвой RA 51 * Конвой JW 52 * Конвой RA 52 * Конвой JW 54B * Конвой RA 55A * Конвой JW 57 * Конвой RA 57 * Конвой JW 58 * Конвой RA 58 * Конвой RA 59 * Конвой JW 61A * Конвой JW 62 * Конвой RA 62 Битва на Середземному морі Операція «Смолоскип» Операція «Нептун» | |
Ідентифікація | ||
Девіз | До кінця (англ. To a finish) | |
Параметри | ||
Тоннаж | 1380 тонн (стандартна) 1820 тонн (повна) | |
Довжина | 98,5 м | |
Ширина | 9,8 м | |
Висота | 3,5 м | |
Технічні дані | ||
Рухова установка | 2 × парових турбіни Parsons 3 × парових котли Admiralty | |
Гвинти | 2 | |
Потужність | 34 000 к.с. | |
Швидкість | 35 вузлів (65 км/год) | |
Дальність плавання | 4 800 миль (8 900 км) на швидкості 15 вузлів (28 км/год) | |
Екіпаж | 142 офіцери та матроси | |
Озброєння | ||
Артилерія | 4 × 120-мм гармати QF Mark IX | |
Торпедно-мінне озброєння | 8 (2 × 4) × 533-мм торпедних апаратів 20 глибинних бомб | |
Зенітне озброєння | 2 × 40-мм автоматичні зенітні гармати QF 2 Mark II |
Ескадрений міноносець «Бігль» був закладений 11 жовтня 1929 року на верфі компанії John Brown & Company у Клайдбанку. 29 вересня 1930 року він був спущений на воду, а 9 квітня 1931 року увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії.
Спочатку проходив службу в Середземноморському флоті, 1936 році переведений до Домашнього флоту. Під час Арабського повстання 1936—1939 корабель залучався до виконання бойових завдань поблизу Палестини. Під час Другої світової війни «Бігль» брав активну участь у бойових діях на морі, бився у Північній Атлантиці, в Норвегії, у Північній Африці, супроводжував арктичні конвої.
За проявлену мужність та стійкість у боях Другої світової бойовий корабель відзначений шістьма бойовими відзнаками[1].
У листопаді 1940 року есмінець увійшов до складу ескорту конвою HX 83[Прим. 4].
3 січня 1941 року есмінець разом з «Кеппель», «Дуглас» і французьким «Ураган» забезпечували супровід та охорону кораблів 1-ї мінної ескадри, що встановлювали мінні загородження на північних рубежах — північніше та південніше Фарерських островів.
У січні 1941 року «Бігль» забезпечував з іншими есмінцями ескорт конвою WS 5B у Північно-Західних підходах[Прим. 5].
10 квітня 1942 року корабель увійшов до ескорту арктичного конвою PQ 14, який очолювали лінкори «Кінг Джордж V» та «Герцог Йоркський»[Прим. 6].
20 червня «Бігль» вийшов з Гібралтару разом із «Вішарт», «Антілоуп», «Волверін» і «Відет» для супроводу конвою WS 20 до Фрітауна.
З 17 по 21 січня корабель залучався до ескортування конвою JW 52 з 15 транспортників, які йшли до Кольської затоки. «Бігль» діяв у складі ескорту, який очолював лінкор «Енсон»[Прим. 7].
У лютому 1944 року «Бігль» у черговий раз з есмінцями «Кеппель», «Весткотт», «Вайтхол», «Ресле», «Боудісіа» і корветом «Лотус» вийшов на супровід арктичних конвоїв до Радянської Росії. 22 числа вийшов у черговий конвой JW 57 на чолі з крейсером «Блек Прінс» до радянських портів[Прим. 8]. 24 лютого у ході руху конвою суден німці вжили спроби атакувати підводними човнами транспорти та кораблі ескорту, однак контратакою есмінця «Кеппель» та торпедоносців «Сордфіш» з борту ескортного авіаносця «Чейсер» німецький U-713 був потоплений. Наступного дня есмінець «Махратта» був потоплений німецьким підводним човном U-990. У свою чергу літаючий човен «Каталіна» з бази у Саллом-Во виявив та потопив глибинними бомбами німецьку субмарину U-601.
У березні есмінець «Бігль» залучався до супроводження чергового арктичного конвою JW 58 з 47 транспортних та вантажних суден[Прим. 9].
31 березня літак з «Трекер» у взаємодії з есмінцем «Бігль» затопили німецьку субмарину U-355, а 2 квітня екіпаж есмінця «Кеппель» потопив реактивною установкою «Хеджхог» U-360. 3 квітня торпедоносець «Сордфіш» з авіаносця «Актівіті» завдав шкоди U-288, а згодом «Евенджери» та «Марлети» з «Трекер» остаточно потопили ворожий човен. Щонайменше 6 літаків-розвідників Люфтваффе було збито. 5 квітня конвой JW-58 без жодної втрати прибув до Архангельська.
1 грудня 1944 року корабель брав участь в ескорті конвою JW 62, який супроводжували ескортні авіаносці «Наірана», «Кампаніа», крейсер «Беллона» та есмінці «Бігль», «Бульдог», «Кайзер», «Кембріан», «Кепріс», «Кассандра», «Кеппель», «Обідіент», «Онслот», «Орібі», «Онслоу», «Оффа», «Оруелл», шлюп «Лепвінг»[2]. На зворотному шляху до Британії ескорт та літаки підтримки потопили німецькі човни U-387 і U-365.
9 травня 1945 року британський ескадрений міноносець «Бігль» прибув до острова Джерсі, де представники британського командування прийняли від начальника німецького гарнізону капітуляцію військ вермахту. Другий есмінець «Бульдог» виконав аналогічну роль у порту Сент-Пітер-Порт на острові Гернсі. 10 травня британці визволили окупований острів Сарк, останнім німецьким гарнізоном, що здався 16 травня 1945 року був підрозділ на острові Олдерні.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.