Loading AI tools
автономна країна, що входить до складу суверенної держави Королівство Данія З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Фаре́рські острови́, чи просто Фаре́ри (фарерською: Føroyar — овечі острови, данською: Færøerne) — архіпелаг на Півночі Атлантичного океану та острівна установча країна, що входить до Королівства Данія. Розташований за 320 км на північний захід від Шотландії, і приблизно на півшляху між Норвегією та Ісландією. Острови мають загальну площу приблизно 1400 км² та населення 52 110 осіб[3].
|
|||||
| Девіз: Tú alfagra land mítt | |||||
_(Europe_centered).svg) | |||||
| Столиця | Торсгавн 62°00′ пн. ш. 06°47′ зх. д.country H G O | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| Найбільше місто | Торсгавн | ||||
| Офіційні мови | данська, фарерська | ||||
| Суверенна держава |  Королівство Данія | ||||
| Форма правління | Самоврядування | ||||
| Монарх | Фредерік X | ||||
| Самоврядування | Автономна провінція Королівства Данії | ||||
| Площа | |||||
| - Загалом | 1,399 км² (180) | ||||
| - Внутр. води | 0.5 % | ||||
| Населення | |||||
| - перепис 2013 | 49,709[1][2] | ||||
| - Густота | 35,5/км² | ||||
| Валюта | Фарерська крона (DKK) | ||||
| Часовий пояс | UTC+0 | ||||
| Коди ISO 3166 | FO | ||||
| Домен | .fo | ||||
| Телефонний код | +298 | ||||
 | |||||
| |||||
Між 1035 і 1814 роками Фарерські острови входили до складу Королівства Норвегія, яке перебувало в персональній унії з Данією з 1380 року. У 1814 році Кільська угода передала Норвегію Швеції, тоді як Данія зберегла свої атлантичні території, до яких входили Фарерські острови, Гренландія та Ісландія.
Як частина Королівства Данії, Фарерські острови мають самоуправління з 1948 року, контролюючи більшість управління територією, крім військової оборони, поліції, правосуддя, валюти та закордонних справ. Оскільки Фарерські острови не є частиною тієї ж митної зони, що й Данія, Фарерські острови мають незалежну торговельну політику та можуть укладати торговельні угоди з іншими державами. Фарерські острови мають широку двосторонню угоду про вільну торгівлю з Ісландією, відому як Угода Хойвіка. У Північній раді вони представлені як частина данської делегації. У деяких видах спорту Фарерські острови виставляють свої національні команди. Вони не стали частиною Європейської економічної спільноти в 1973 році, натомість зберегли автономію над своїми рибальськими водами.
Фарерські острови відокремлені один від одного глибокими і вузькими фіордами. Острови мають вулканічне походження. У результаті подальшого вивітрювання на деяких островах утворилися гострі та високі стрімчаки і сформувався у багатьох місцях досить тонкий шар ґрунту. На островах майже постійно дмуть суворі вітри, тому там мало дерев, хоча їх спеціально розводять у штучно захищених районах. На берегах островів живуть великі зграї морських птахів, а густа трава слугує їжею для овець. Вівчарство є важливою статтею доходу громадян, водночас більшість острів'ян зайнята рибальством. Море навколо островів багате на рибу, зокрема тріску і пікшу. Після укладення угоди у 1990 р. між Данією та Великою Британією зросли перспективи на прибережний видобуток нафти у зоні шельфу. Видобуток було розпочато у 2006 році.
.jpg)
Столицею і головним портом островів є місто Торсгавн (населення приблизно 19200 в 2005 році), розташоване на південно-східному узбережжі острова Стреймой. Другий за величиною населений пункт Фарерських островів — Клаксвік (4773 людини).
| Рік | Населення | Зміна |
|---|---|---|
| 1327 | 4000 | — |
| 1350 | 2000 | −50.0% |
| 1769 | 4773 | +138.7% |
| 1801 | 5225 | +9.5% |
| 1834 | 6928 | +32.6% |
| 1850 | 8137 | +17.5% |
| 1880 | 11 220 | +37.9% |
| 1900 | 15 230 | +35.7% |
| 1925 | 22 835 | +49.9% |
| 1950 | 31 781 | +39.2% |
| 1975 | 40 441 | +27.2% |
| 1985 | 45 749 | +13.1% |
| 1995 | 43 358 | −5.2% |
| 2000 | 46 196 | +6.5% |
| 2006 | 48 219 | +4.4% |
| 2011 | 48 346 | +0.3% |
| 2015 | 49 188 | +1.7% |
Архіпелаг Фарерських островів складається з 18 островів, 17 з яких населені. Основні острови: Стреймой, Естурой, Сувурой, Воар, Сандой, Борой. Найбільший острів — Стреймой (373,5 км²). Загальна площа всіх островів — 1395,74 км².
Відстань до Ісландії — 450 км, до Норвегії — 675 км, до Копенгагена — 1117 км. Економічна морська зона становить 200 морських миль від берегової лінії Фарерських островів.
Найвищою точкою островів є пік Слаттаратіндур на острові Естурой — заввишки 882 м над рівнем моря. Фарерські острови пронизані численними фіордами і мають порізану берегову лінію.
Коли після закінчення останнього льодовикового періоду льодовик розтопився, приблизно 10–20 000 років тому, на островах були голі скелі, де майже не було рослин. Деякі арктичні види, такі як Hesperevax acaulis і Papaver radicatum, ймовірно, пережили льодовиковий період на деяких гірських вершинах, але переважна більшість рослин прибула після. На Фарерських островах панують арктично-альпійські рослини, польові квіти, трави, мохи та лишайники. На великій частині територій низовинних луків переважають вересові, головним чином, Calluna vulgaris. Із деревних рослин тут є Salix herbacea, Salix phylicifolia, Salix lanata, Salix arctica. Острови, в більшості своїй, зважаючи на постійні сильні вітри безлісі, хоча є посадки міцних хвойних порід, клена та гірського ясена. Види родом з Аляски, такі як Pinus contorta, Picea sitchensis, Salix alaxensis теж добре адаптувалися до умов Фарерських островів. Панівними в альпійській зоні є мохи роду Racomitrium.
Фарерські острови є місцем проживання 300 або близько того видів птахів і близько 2 мільйонів пар. Тільки кілька видів диких наземних ссавців живуть на островах — усі завезені людиною. Три види процвітають: заєць білий (Lepus timidus), сірий пацюк (Rattus norvegicus) і хатня миша (Mus musculus). Тев'як (Halichoerus grypus) поширений навколо берегової лінії. Кілька видів китоподібних живуть у водах навколо Фарерських островів: гринда звичайна (Globicephala melas), косатка (Orcinus orca). На Фарерах живе близько 50 000 людей і 70 000 фарерських овець. Також місцевими породами домашніх тварин є фарерські поні, фарерська корова, фарерська гуска і фарерська качка.
Природно, амфібії не живуть на Фарерських островах. Але останнім часом жаба трав'яна була введена і успішно розмножується на о. Ноульсой. Мухи, метелики, павуки, жуки, слимаки, равлики, дощові черв'яки та інші дрібні безхребетні є частиною місцевої фауни Фарерських островів; недавньою інтродукцією є оса звичайна (Vespula vulgaris)[4].
До недавнього часу вважалося, що першим населенням Фарерських островів були вікінги, що прибули туди в 9 столітті н. е. Однак вчені археологи Майк Чорч (Mike Church) з Дурбанського університету та Сімун Арге (Símun V. Arge) з Національного музею Фарерських островів знайшли культурний прошарок постійного населення островів, який датується IV—VI ст. нашої ери[5]. Хто були цими першими поселенцями невідомо, відомо лише, що вони зрізали торф і вирощували ячмінь. Вони жили в розкиданих невеликих поселеннях, і вторгнення вікінгів в IX ст. мабуть знищило більшу частину доказів про них. Переселенці могли прибути зі Скандинавії, Шотландії, Шетландських островів або навіть Ірландії, де люди раннього середньовіччя вирощували ячмінь і використовували торф для палива[6].
Клімат Фарерських островів класифікується як субполярний океанічний (Cfc за класифікацією кліматів Кеппена). На деяких островах, особливо в горах, клімат більш суворий, проте інші райони, переважно узбережжя та низини, можуть мати дуже м'які зими. На загальний характер клімату островів впливає тепла Північно-Атлантична течія, а також загальне потепління Атлантичного океану. Віддаленість островів від материка призводить до того, що повітряні потоки над сушею не впливають на клімат островів. Це гарантує, що зими будуть м'якими (середня температура від 3,0 до 4,0° C, у той час як літо прохолодне (середня температура від 9,5 до 10,5° C).
На островах вітряно, хмарно і прохолодно протягом всього року, у середньому 210 дощових або снігових днів щороку.
Клімат може сильно змінюватися на невеликих відстанях через висоту, океанські течії, топографію та вітри. Опади значно варіюються по всьому архіпелагу. У деяких гірських районах сніговий покрив може триматися місяцями, а снігопади можливі протягом більшої частини року (на найвищих вершинах літній снігопад не рідкість), у той час як в деяких захищених прибережних районах сніг може не випадати декілька років поспіль. У Торсгавні морози спостерігаються частіше, ніж в інших, більш південних районах (49 морозних днів щороку). Сніг також спостерігається тут набагато частіше, ніж на прилеглих островах. Рекордно теплою зимою була зима 2016-17 років (середня температура 6,1° C).[7]
| Клімат Торсгавна (1981–2010, екстремуми 1961–2010) | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 11,6 | 12,0 | 12,3 | 18,3 | 19,7 | 20,0 | 20,2 | 22,0 | 19,5 | 15,2 | 14,7 | 13,2 | 22,0 |
| Середній максимум, °C | 5,8 | 5,6 | 6,0 | 7,3 | 9,2 | 11,1 | 12,8 | 13,1 | 11,5 | 9,3 | 7,2 | 6,2 | 8,8 |
| Середня температура, °C | 4,0 | 3,6 | 4,0 | 5,2 | 7,0 | 9,0 | 10,7 | 11,0 | 9,6 | 7,5 | 5,5 | 4,3 | 6,8 |
| Середній мінімум, °C | 1,7 | 1,3 | 1,7 | 3,0 | 5,1 | 7,1 | 9,0 | 9,2 | 7,6 | 5,4 | 3,4 | 2,1 | 4,7 |
| Абсолютний мінімум, °C | −8,8 | −11 | −9,2 | −9,9 | −3 | 0,0 | 1,5 | 1,5 | −0,6 | −4,5 | −7,2 | −10,5 | −11 |
| Норма опадів, мм | 157.7 | 115.2 | 131.6 | 89.5 | 63.3 | 57.5 | 74.3 | 96.0 | 119.5 | 147.4 | 139.3 | 135.3 | 1321.3 |
| Кількість сонячних годин | 14 | 36 | 71 | 106 | 124 | 125 | 111 | 98 | 80 | 49 | 20 | 6 | 840 |
| Кількість днів з опадами | 22 | 17 | 21 | 16 | 13 | 12 | 13 | 13 | 18 | 22 | 21 | 22 | 210 |
| Кількість сніжних днів | 8,3 | 6,6 | 8,0 | 4,4 | 1,5 | 0 | 0 | 0 | 0,1 | 1,4 | 5,5 | 8,2 | 44 |
| Вологість повітря, % | 90 | 89 | 89 | 87 | 88 | 88 | 90 | 90 | 90 | 90 | 89 | 90 | 89 |
| Джерело: Danish Meteorological Institute[8][9]NOAA (sun, humidity and precipitation days 1961—1990)[10][11] | |||||||||||||
.JPG)
.jpg)
,_Bryggjubakki_street_at_night.jpg)
.jpg)
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
