Remove ads
«Баку»[Прим. 1] (рос. Баку) — військовий корабель, лідер ескадрених міноносців проєкту 38 військово-морського флоту СРСР часів Другої світової війни.
| «Баку» | ||
|---|---|---|
 | ||
| Лідер ескадрених міноносців «Баку». 1954 | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | лідер ескадрених міноносців проєкту 38 | |
| Держава прапора |  СРСР | |
| Належність |  Військово-морський флот СРСР | |
| На честь | Баку | |
| Корабельня | завод № 198 ім. Андре Марті, Миколаїв/завод № 199, Комсомольськ-на-Амурі | |
| Первинна вартість | 33,2 млн.руб | |
| Закладено | 15 січня 1935 | |
| Спущено на воду | 25 липня 1938 | |
| Введено в експлуатацію | 27 грудня 1939 | |
| На службі | 1939-1963 | |
| Статус | 30 липня 1963 року списаний на брухт | |
| Нагороди |  | |
| Бойовий досвід | Друга світова війна Кампанія в Арктиці Арктичні конвої * Конвой JW 59 * Конвой JW 61 * Конвой JW 62 Петсамо-Кіркенеська операція | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 1 952 т (стандартна) 2 708т (повна) | |
| Довжина | 127,5 м | |
| Ширина | 11,7 м | |
| Осадка | 4,18 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 3 × парових турбіни 3 × парових котли | |
| Гвинти | 3 | |
| Потужність | 66 900 к.с. | |
| Швидкість | 40 вузлів (74 км/год) | |
| Дальність плавання | 2100 миль (3 900 км) на швидкості 20 вузлів (37 км/год) | |
| Екіпаж | 311 офіцерів та матросів | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 5 (5 × 1) × 130-мм гармат Б-13-2с | |
| Торпедно-мінне озброєння | 8 (2 × 4) × 533-мм торпедних апаратів до 68 мін загородження | |
| Зенітне озброєння | 2 (1 × 2) × 76-мм зенітних гармати 34-К 2 × 45-мм гармати 21-К 6 × 37-мм автоматичних гармат 70-К 6 × 12,7-мм зенітних кулеметів ДШК | |
Лідер ескадрених міноносців «Баку» закладений 15 січня 1935 року на верфізаводу № 198 ім. Андре Марті, у Миколаїві. Через рік, 10 березня 1936 роки перезакладений на стапелі в доці № 3 елінгу «А» на заводі заводі № 199 у Комсомольськ-на-Амурі, де отримав назву «Київ». 25 липня 1938 року він був спущений на воду, а незабаром перевезений на завод № 202 у Владивостоку, де його продовжили добудовувати. 27 грудня 1939 року «Баку» увійшов до складу Робітничо-Селянського Червоного Флоту.
Remove ads
1941
Перехід до Північного флоту
Наказом НКВМФ № 00192 від 18 червня 1942 року лідер «Баку», ескадрені міноносці «Розумний», «Роз'ярений» і «Ревносний» через нагальну потребу щодо посилення Північного флоту були виділені зі складу Тихоокеанського флоту. Бойовим кораблям було наказано здійснити у навігацію 1942 року перехід Північним морським шляхом[1]. У процесі підготовки до переходу усі кораблі пройшли гарантійний ремонт, де на них змонтували на корпусах пояси льодового захисту, так звані «шуби» — широкі пояси з дерев'яних брусів та дощок, котрі оббивали зверху покрівельним залізом[2].
До 5 липня підготовка групи кораблів, що отримала назву 18-та Експедиція особливого призначення (18 ЕОН), була завершена, розпочали підготовчі заходи до переходу бойових кораблів з Владивостока до Кольської затоки. Перехід 18 ЕОН мав відбутися в три етапи:
- 1-й: Владивосток — бухта Провидіння (2877 миль);
- 2-й: бухта Провидіння — бухта Тіксі (2955 миль);
- 3-й: бухта Тіксі — Полярний (1295 миль)[2].
15 липня 1942 року 18 ЕОН вийшов з Владивостока. Через 3 дні есмінець «Ревносний» зіткнувся з пароплавом «Терней», пошкодження були настільки значними, що його довелося відбуксирувати і залишити в Совєтській Гавані. 22 липня решта кораблів благополучно прибула в Авачинську бухту в Петропавловські-Камчатському, а 30 липня — в бухту Провидіння. Але тут на есмінці «Роз'ярений» трапилася надзвичайна подія, він пошкодив швидкісний гвинт та погнув гребний вал, тому при швидкості понад 8 вузлів виникала сильна вібрація корпусу есмінця[2][1].
15 серпня, після ремонту гвинта на «Роз'яреному», 18 ЕОН вийшов з бухти Провидіння у супроводі криголама «А. Мікоян», який забезпечував прохід кораблів через льодові ділянки моря. Проте, 16 серпня кораблі були змушені зупинитися до поліпшення обстановки, через дрейф старого 9-10-бального льоду. Обійшовши льодовий масив з півночі, кораблі 18 ЕОН приєдналися до каравану транспортів у районі мису Серце-Камінь і продовжив подальший рух уздовж берегової лінії в розрідженому льоду. Втім, 31 серпня кораблі остаточно встали, застрягши у льодових пастках, у найважчому становищі опинився есмінець «Розумний», затиснутий між двома великими торосами багаторічного льоду. Лише 8 вересня його вдалося визволити. Тим часом, поки йшла битва за визволення «Розумного», лідер «Баку» і есмінець «Роз'ярений» успішно просувалися уздовж берега, пробиваючись вперед. На 9 вересня вони йшли з Певека в Амбарчик, «Розумний» під проводкою «Л. Кагановича» прямував від коси Двох пілотів в Амбарчик, транспорт «Волга» пробивався на захід у районі мису Шмідта[2].
15 вересня основна група експедиції прийшла в бухту Тіксі, причому майже весь шлях до Тіксі «Баку» тягнув «Роз'яреного» на буксирі. 17 вересня «Розумний» наздогнав основну групу, прибувши до бухти Тіксі.
18 вересня, кораблі, поповнивши запаси палива, знялися з якоря і під проводкою криголама «Красін» взяли курс на острови Комсомольської Правди. 24 вересня вони стали на якір на рейді Діксона, де приступили до заміни льодових гвинтів на штатні.
9 жовтня 18 ЕОН вийшов з рейду Діксона. В протоку Югорський Шар кораблі прибули в темний час доби 10 числа, де на експедицію чекав ескадрений міноносець Північного флоту «Валеріан Куйбишев». 12 жовтня кораблі знялися з якоря і, ведені есмінцем «Валеріан Куйбишев», взяли курс на Кольську затоку. У суворій штормовій погоді вони пройшли Баренцове море, де їх зустрів есмінець «Гремящий» під прапором командувача Північним флотом віцеадмірала Головко А. Г. «Гремящий» став головним в ордері, і в 9:20 14 жовтня 1942 року усі кораблі стали на якір в бухті Ваєнга, де їх, після здійснення надскладного переходу завдовжки 7327 миль[1], з прибуттям на Північний флот привітав командувач[2].
1941—1945
Після включення до складу Північного флоту «Баку» супроводжував союзні транспорти і конвої, брав участь у рейдових діях та нальотах на комунікації противника, входив до складу кораблів охорони, що забезпечували проводку конвоїв. За період участі в бойових діях лідер пройшов понад 42 тисяч миль і провів без втрат 29 радянських та союзних конвоїв. Чотири рази виходив у води противника для пошуку і знищення його транспортних засобів, двічі обстріляв ворожу військово-морську базу Варде. Корабель брав участь у вогневій підтримці дій наземних військ і спільних пошуках німецьких підводних човнів, у відбитті атак авіації противника.
6 березня 1945 року Указом Президії Верховної Ради СРСР «Баку» був нагороджений орденом Червоного Прапора.
Remove ads
Remove ads
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
Remove ads