Раннє Середньовіччя. У Східній Римській імперії правління Флавія Зенона. У Європі утворилися численні варварські держави, зокрема в Італії править Одоакр, Іберію і південь Галлії займає Вестготське королівство, Північну Африку захопили вандали, утворивши Африканське королівство, у Тисо-Дунайській низовині утворилося Королівство гепідів. На півночі Галлії салічні франки розширили свої володіння за рахунок римо-галльських територій, у Західній Галлії встановилося Бургундське королівство. Остготи займають Мезію, Македонію і Фракію.
| Григоріанський | 488 CDLXXXVIII |
| Ab urbe condita | 1241 |
| Ассирійський | 5238 |
| Бенгальський | −105 |
| Берберський | 1438 |
| Бірманський | −150 |
| Буддистський | 1032 |
| Візантійський | 5996–5997 |
| Голоценовий | 10488 |
| Ера Селевкідів | 799/800 AG |
| Ефіопський | 480–481 |
| Єврейський | 4248–4249 |
| Індуські календарі | |
| - Вікрам самват | 544–545 |
| - Шака самват | 409–410 |
| - Калі Юґа | 3588–3589 |
| Іранський | 134 BP – 133 BP |
| Ісламський | 138 BH – 137 BH |
| Китайський | 丁卯年 (вогняний кролик) 3185 або 2978 — до — 戊辰年 (земляний дракон) 3186 або 2979 |
| Коптський | 204–205 |
| Корейський | 2821 |
| Тайванський | 1424 до РК 民前1424年 |
| Тайський сонячний | 1030–1031 |
| Юліанський | 488 CDLXXXVIII |
| Яванський | 374–375 |
У Південному Китаї править династія Південна Ці, на півночі — Північна Вей. В Індії правління імперії Гуптів. У Японії триває період Ямато. У Персії править династія Сассанідів.
На території лісостепової України Черняхівська культура. Історики VI століття згадують плем'я антів, що мешкало на території сучасної України приблизно з IV сторіччя. У Північному Причорномор'ї центр володінь гунів, що підкорили собі інші кочові племена, зокрема сарматів, булгар та аланів.
Події
- Візантійський імператор Флавій Зенон повернув собі всю повноту влади. Узурпатор Леонтій та ісаврійський патрицій Ілл страчені.
- Зенон наказав Теодоріху Великому, військовому магістру й вождю остготів, скинути короля Італії Одоакра.
- Шахом Персії став Кавадх I.
Народились
Померли
Див. також
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
