Loading AI tools
номінал банкнот незалежної України З Вікіпедії, вільної енциклопедії
1 гривня — найменші за номіналом банкноти в грошовому обігу сучасної України, введені в обіг Національним банком 1996 року. Знаходиться в обігу разом з одногривневими монетами. З 2018 року одногривневі банкноти поступово вилучаються та замінюються в обігу монетами відповідного номіналу.
| 1 гривня | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Вартість | 1 ₴ |
| Висота | 63 мм |
| Ширина | 118 мм |
| Елементи захисту | захисне волокно, водяний знак, захисна стрічка |
| Тип паперу | спеціальний нетонований |
| Роки друку | 1992—2018 (всі типи банкнот) |
| Лицьова сторона | |
 | |
| Дизайн | Володимир Великий |
| Рік дизайну | 2006 |
| Зворотна сторона | |
 | |
| Дизайн | Град Володимира у Києві |
| Рік дизайну | 2006 |
 1 гривня у Вікісховищі | |
 Зовнішні відеофайли | |
|---|---|
 |
Графічний ролик-розповідь про 1 гривню на YouTube |
Рішення щодо випуску банкнот-гривень було прийнято Верховною Радою УРСР ще у вересні 1991 року, після проголошення Україною незалежности у серпні того року на тлі розпаду Радянського Союзу[1]. Однак перед введенням гривні спочатку, 1992 року, була запроваджена перехідна тимчасова валюта — купонокарбованець. Перші банкноти-гривні були випущені Нацбанком України в обіг лише через 4 роки, під час грошової реформи 1996 року, протягом 2—16 вересня[1].
Зі слів автора перших банкнот сучасної України Василя Лопати, у квітні 1991 року відомих художників УРСР запросили для участі в розробці ескізів нової української валюти[2]. До складу колективу з розробки ескізів увійшли народний художник України Олександр Данченко, заслужений діяч мистецтв України Василь Перевальський, заслужені художники України: Володимир Юрчишин, Сергій Якутович і сам Василь Лопата. Робота по створенню банкнот проходила під егідою комісії Верховної Ради України з питань економічних реформ та управління народним господарством, а також комісії з питань культури й духовного відродження. У цій роботі взяли участь народні депутати України: Лесь Танюк, Павло Мовчан, Дмитро Павличко, Володимир Яворівський, Іван Заєць й інші. Ескізи банкнот розглядала Президія Верховної Ради під головуванням Леоніда Кравчука, який затвердив ескізи, підготовлені Василем Лопатою[2].
Загалом, з 1996 року Нацбанком України було введено в обіг три покоління одногривневих банкнот. Через відсутність необхідного для цього обладнання — напочатку 1990-х років банкноти доводилося друкувати у Канаді та Великій Британії. Надалі, починаючи з середини 1990-х років — вони вже друкувалися в Україні. Всі покоління є різними за дизайном, зокрема: різноманітними не лише за коліром та малюнком, але і за розміром — якщо перші дві серії мали однаковий розмір, то у третій його вже зменшили; крім цього, з кожною наступною серією — ускладнювался система їхнього захисту від підробки[3].
14 березня 2018 року Нацбанк оголосив про введення в обіг монет номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень, які поступово замінять банкноти відповідних номіналів, і одногривневі у тому числі. Монети номіналами 1 та 2 гривні були введено в обіг 27 квітня 2018 року, монети у 5 гривень — 20 грудня 2019 року, а монети у 10 гривень — 3 червня 2020 року[4][5]. Причиною цього рішення стало те, що паперові банкноти слугують лише рік, тоді як монети — до 20 років. Відповідно це дозволило економити щороку до 1 млрд гривень. Щороку Нацбанк вилучав з обігу близько 800 млн штук зношених банкнот. Причому половина з них — номіналом від 1 до 10 гривень[4]. З 1 жовтня 2020 року Нацбанк розпочав поступове вилучення з обігу одногривневих банкнот третього покоління[6][7]. Ці банкноти перебувають в обігу до прийняття окремого рішення Правлінням Нацбанку щодо їх повного вилучення[8].
Також, 2020 року, з метою поліпшення організації готівкового обігу, Нацбанк заявив про вилучення з обігу банкнот, випущених до 2003 року, тобто банкнот першого (1992 року випуску) та другого покоління (1994—2001 років випуску). З 1 жовтня того року ці банкноти перестали бути законним засобом платежу[9][10].
Одногривневі банкноти третього покоління після оголошення початку вилучення з обігу залишаються дійсним платіжним засобом. Ними можна продовжувати розраховуватися, їх не потрібно спеціально обмінювати. Водночас, потрапляючи в банки, вони більше не повертаються в готівковий обіг, а вилучаються банками та передаються до Нацбанку для утилізації. Після встановленої Нацбанку дати банкноти перестають бути платіжним засобом; усі магазини, ресторани, заклади сфери побуту не приймають їх під час готівкових розрахунків за товари та послуги; встановлюється часовий період для обміну на платіжні банкноти та монети у банках[4].
Одногривневі банкноти всіх поколіннь традиційно містять на аверсі графічний портрет Володимира Святославича (960/963 — 1015) — великого князя київського (979—1015), князя новгородського (970—988), хрестителя Русі; а реверс — руїни Херсонеса ((перша та друга серії), античного і візантійського міста-держави в південно-західній частині Криму), або Град Володимира (київського дитинця кінця X — 1-ї половини XIII століть, збудованого під час правління князя)[11].
Банкноти мали написи «Національний банк України» та «Україна» (крім третього покоління). Крім підпису Голів Нацбанку України, банкноти першого покоління мали десятизначні номери, а всіх наступних поколіннь — дволітерні-семизначні номери. Вони друкуються на спеціальному білому папері, що має відтінок, який відповідає основному кольору банкноти[11].
Нацбанк випускає банкноти, що мають сучасний дизайн та надійний захист від підроблення[12]. Наявні елементи захисту на одногривневих банкнотах дозволяють гарантовано виявляти підроблені грошові знаки як при уважному візуальному та тактильному контролі без застосування спеціальних детекторів, так і за допомогою спеціального обладнання, що дозволяє перевіряти справжність банкнот в ультрафіолетовому та інфрачервоному діапазонах спектру[13].
Одногривневі банкноти мають такі елементи захисту: водяний знак, захисна стрічка, суміщений малюнок (крім першого покоління), антисканерна сітка, мікротекст, видимі захисні волокна, флуоресцентний номер, магнітний номер, прихований номінал, флуоресцентний друк, високий друк і орловський друк[12].
|
Банкноти цієї серії друкувалися канадською фірмою «Canadian Bank Note Company[en]» 1992 року. Вони мали водяний знак у формі тризубів, зображених світлими лініями, розташованими по всій площі купюр. Авторами ескізу банкнот є художники Василь Лопата й Борис Максимов[11].
Номер на банкнотах завжди починалися з одиниці. Розмежувати номери з підписами Вадима Гетьмана і Віктора Ющенка не було можливим, тому що номери ставилися на вже віддрукованих банкнотах обох типів[14].
Банкноти ввели в обіг 1996 року. З 2003 року вони почали вилучатися з обігу, а 2020-го — перестали бути законним платіжним засобом[11].
| Випуски одногривневих банкнот першого покоління[15] | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Зображення | Підпис | Розміри (мм) | Основний колір[16] | Опис | Дата | |||||
| Аверс | Реверс | Аверс | Реверс | першого друку | випуску | початок вилучення | неплатіжності | |||
 |
 |
Вадим Гетьман |
135 × 70 | Оливковий | Володимир Великий | Руїни Херсонеса | 1992 | 2 вересня 1996 |
15 липня 2003 |
1 жовтня 2020 |
 |
 |
Віктор Ющенко | ||||||||
Банкноти цієї серії друкувалися Банкнотно-монетним двором Нацбанку України (надалі всі українські банкноти друкувалися лише на цьому підприємстві) у 1994 і 1995 роках[11].
Випуск 1994 року мав захисну стрічку із повторюваним словом «Україна», а випуск 1995 року — з повторюваним словом «1 гривня». Цей елемент захисту розміщувався вертикально у товщі паперу між водяним знаком та портретом й виготовлявся із полімерної металізованої кодованої стрічки шириною близько 1,3 мм, яка проглядалася при розгляді банкноти проти світла як темна смужка з видимим прозорим написом[17]. Іншими нововведеннями стали: водяний знак у вигляді портрету Володимира Великого, розташований у білому полі ліворуч купюри; суміщений малюнок[11].
Банкноти ввели в обіг 1996 року. З 2004 року вони почали вилучатися з обігу, а 2020-го — перестали бути законним платіжним засобом[11].
| Випуски одногривневих банкнот другого покоління[15] | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Зображення | Підпис | Розміри (мм) | Основний колір[16] | Опис | Дата | |||||
| Аверс | Реверс | Аверс | Реверс | першого друку | випуску | початок вилучення | неплатіжності | |||
 |
 |
Віктор Ющенко |
133 × 66 | Зелено-коричневий | Володимир Великий | Руїни Херсонеса | 1994 | 2 вересня 1996 |
1 грудня 2004 |
1 жовтня 2020 |
 |
 |
Віктор Ющенко |
1995 | 1 вересня 1997 | ||||||
Банкноти цієї серії друкувалися у 2004 і 2005 роках[11]. Одними із нововведень серії стало: крім появи на реверсі — зображення Граду Володимира в Києві — на аверсі, біля портрету Володимира Великого, з'явилося зображення святих; водяний знак представлений, крім портрету Володимира Великого, символом гривні; вживлена в папір захисна стрічка з написом «1 ГРН» і тризубом.
Київського князя, Володимира Великого, на банкнотах третього покоління почали зображувати з бородою, хоча сам він її ніколи не мав[18][3].
Банкноти ввели в обіг 2004 року. З 2020 року банкноти почали поступово вилучатися, хоча вони зникли з обігу набагато раніше[11].
| Випуски одногривневих банкнот третього покоління першого типу[15] | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Зображення | Підпис | Розміри (мм) | Основний колір[16] | Опис | Дата | |||||
| Аверс | Реверс | Аверс | Реверс | першого друку | випуску | початок вилучення | статус | |||
 |
 |
Сергій Тігіпко |
118 × 63 | Сіро-зелений | Володимир Великий | Град Володимира (Київ) | 2004 | 1 грудня 2004 |
1 жовтня 2020 |
В обігу |
 |
 |
Володимир Стельмах |
2005 | 1 березня 2005 | ||||||
Банкноти третього покоління другого типу друкувалися у 2006, 2011, 2014 і 2018 (у нерозрізаних аркушах) роках. На відміну від першого типу, ці банкноти, хоча і містили аналогічне попереднім випускам оформлення, але вони мали не сіро-зелений, а жовто-блакитний основний колір і виготовлялися на спеціальному нетонованому папері. Вони мали ті ж самі елементи захисту що і попередні випуски.
Банкноти другого типу були введені в обіг 22 травня 2006 року. Наразі знаходяться в обігу. З 2020 року вони почали поступово вилучатися з обігу[3].
| Випуски одногривневих банкнот третього покоління другого типу[15] | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Зображення | Підпис | Розміри (мм) | Основний колір[16] | Опис | Дата | |||||
| Аверс | Реверс | Аверс | Реверс | першого друку | випуску | початок вилучення | статус | |||
|
|
Володимир Стельмах |
118 × 63 | Жовто-синій | Володимир Великий | Град Володимира (Київ) | 2006 | 22 травня 2006 |
1 жовтня 2020 |
В обігу |
.png) |
.png) |
Сергій Арбузов |
2011 | 1 вересня 2011 | ||||||
 |
 |
Валерія Гонтарева |
2014 | 22 грудня 2014 | ||||||
 |
 |
Яків Смолій |
2018 | В обігу не були | ||||||
У зв'язку з підвищеним попитом на нерозрізані аркуші банкнот гривні та численними заявками юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо їх придбання, Нацбанк провів електронний біржовий аукціон із продажу нерозрізаних аркушів банкнот третього покоління номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень (розпорядження Нацбанку від 29 грудня 2018 року № 1803-ра).
Електронний аукціон № Е-15 був проведений 24 січня 2019 року об 11:00 годині Універсальною товарною біржею «Контрактовий дім УМВБ»[19].
Окрім цього, Нацбанк з 1 лютого 2019 року приймав онлайн-замовлення на нерозрізані аркуші банкнот номіналами 1, 2, 5 та 10 гривень (по 60 банкнот у кожному цілому друкарському аркуші)[19].
Відповідні нерозрізані аркуші банкнот номіналів 1 та 2 гривні випускалися з підписом тодішнього Голови Правління Нацбанку Якова Смолія, із датою «2018». Дані банкноти представлені серією «ЮК»[19].
Враховуючи політику Нацбанку щодо вилучення банкнот української гривні низьких номіналів, дані банкноти номіналами 1 та 2 гривні представлені, для колекціонерів, лише у вигляді цілих нерозрізаних аркушів банкнот, без поштучного випуску для масового обігу[20].
Станом на 1 липня 2023 року в обігу в Україні перебувало 371,3 млн штук одногривневих банкнот, що складає 13,8 % від загальної кількості банкнот всіх номіналів[21].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
